РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2012 року Справа № 6/33/2012/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Василишин А.Р.
судді Юрчук М.І. ,
судді Філіпова Т.Л.
при секретарі Довгалюк О.П.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу позивача Ленінського районного центру зайнятості на рішення господарського суду Вінницької області від 29 травня 2012 року р. у справі №6/33/2012/5003 (суддя Говор Н.Д.)
за позовом Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до Приватного підприємства "Ремподіллябуд"
про відшкодування збитків на суму 6 702 грн. 91 коп..
ВСТАНОВИВ:
Ленінський районний центр зайнятості м. Вінниці (надалі-Позивач) звернувся в господарський суд Вінницької області з позовною заявою (а.с. 3-4) до приватного підприємства «Ремподіллябуд»(надалі - Відповідач) про стягнення 6 702 грн. 91 коп..
Рішенням господарського суду Вінницької області від 29 травня 2012 року (а.с. 125-129), з підстав вказаних у даному рішенні, у позові відмовлено.
Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Позивач, звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 136-137) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Вінницької області від 29 травня 2012 року в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу (а.с. 144) в якому, з підстав вказаних у даному відзиві, просить суд залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 25 липня 2012 року представники Позивача та Відповідача не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 139-140).
Водночас, 19 липня 2012 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло письмове клопотання Позивача (а.с. 141) в якому з підстав, висвітлених в даному клопотанні, Позивач просив суд відкласти розгляд справи даної справи на іншу дату.
Розглянувши подане клопотання суд прийшов до висновку про те, що воно не підлягає до задоволення з огляду на те, що: відпустка позивача жодним чином не перешкоджала заступнику директора відрядити самостійно повноважного представника в судове засідання: Позивач не вказав на потребу подати будь-які додаткові докази; директор позивача не брав участі у розгляді справи в місцевому господарському суді; Позивач в апеляційній скарзі вже висвітлив свої доводи щодо оскаржуваного рішення; колегія суду з 30 липня 2012 року перебуватиме у відпустці.
Колегія суду розглянувши подане клопотання Позивача про відкладення справи на іншу дату прийшла до висновку про його відхилення.
З огляду на усе вищевказане та приписи статей 101, 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників Позивача та Відповідача, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що 9 листопада 2009 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір № 19/11 (надалі - Договір; а.с. 87-90) на виконання у Позивача поточного ремонту підлоги кабінету "Діловода" .
Відповідно до пункту 1.1 Договору визначено, що Позивач доручає, а Відповідач забезпечує відповідно до кошторисної документації умов Договору виконання поточного ремонту підлоги кабінету "Діловода" Позивача.
Згідно пункту 1.2 Договору: склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Відповідачу, визначені дефектним актом і кошторисом (Додатки № 1 і № 2), які є невід'ємною частиною Договору; у разі необхідності склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі проведення робіт, з внесенням змін до кошторисної документації.
Водночас, Позивач та Відповідач погодили, що Відповідач розпочне виконання робіт з 20 листопада 2009 року і завершить їх виконання 30 грудня 2009 року.
В силу дії пункту 3.1 Договору визначено, що договірна ціна робіт (Додаток № 3) визначається на основі кошторису (Додаток № 2), що є невід'ємною частиною Договору, є динамічною і складає 20 000 грн. 00 коп. , в тому числі ПДВ -3 333 грн. 33 коп..
У відповідності до пункту 3.4 Договору встановлено, що впродовж терміну дії цього Договору договірна ціна може змінюватись в залежності від зміни переліку та обсягів робіт відповідно до актуальних потреб Позивача; усі зміни зазначаються у додатках до кошторисної документації та оформляються додатковою угодою до цього Договору.
Пунктом 3.5 Договору визначено, що: остаточна вартість робіт визначається , як підсумок актів фактично виконаних робіт (ф.КБ-2, ф.КБ-3), підписаних Позивачем та Відповідачем впродовж усього терміну дії цього Договору.
В силу дії пункту 3.7 Договору: розрахунок проводиться Позивачем після завершення ремонтних робіт на підставі акту здачі -приймання виконаних робіт ( форми КБ-2, КБ-3); у випадку затримки бюджетного фінансування, Позивач здійснює розрахунки за виконані роботи протягом двох робочих днів з моменту отримання фінансування.
Колегією суддів встановлено, що на виконання умов Договору Відповідач виконав роботи, які були прийняті Позивачем без жодних зауважень щодо обсягу та якості, про що свідчить підписаний сторонами та скріплений печатками Акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року на загальну суму 20 000 грн. 00 коп. Дані роботи були оплачені, що підтверджується платіжним дорученням № 3535 від 17 грудня 2009 року.
Водночас, колегія суду зауважує, що згідно матеріалів справи вбачається, що Контрольно - ревізійним відділом у м. Вінниці на виконання плану контрольно-ревізійної роботи на ІV квартал 2011 року проведено ревізію фінансового -господарської діяльності Позивача за період з 1 січня 2009 року по 1 жовтня 2011 року. За наслідками даної ревізії було складено акт № 3535 від 17 грудня 2009 року (а.с. 59).
Водночас, Контрольно -ревізійним відділом було проведено зустрічну звірку (а.с. 80-83) розрахунків між Позивачем та Відповідачем з метою перевірки виду, обсягів, якості операцій по розрахунках за ремонтно-будівельні роботи в період з 1 січня 2009 року по 1 жовтня 2011 року.
В даному акті Контрольно-ревізійний відділ визначив наступне.
Відповідно до наданої до звірки підсумкової відомості ресурсів (витрати-по факту), середній розряд робіт, що виконувалися робітниками -будівельниками, становив 3,7. Вартість людино-години труда робітників - будівельників становить 31 грн. 94 коп.. Водночас на думку Контрольно-ревізійного відділу, відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 березня 2009 року № 114 "Про затвердження Зміни № 6 до ДБН Д.1.1.1.-2000" (надалі -Наказ) усереднена вартість людино - години за зазначеним розрядом у будівництві повинна становити 13 грн. 62 коп.. У зв'язку з цим, на думку Контрольно-ревізійного відділу, Відповідачем в акті приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року було необґрунтовано завищено витрати на заробітну плату в складі прямих витрат на суму 3 993 грн. 76 коп. та загальновиробничі витрати на суму 1 592 грн. 00 коп., а також безпідставно включено ПДВ на суму 1 117 грн. 15 коп..
Згідно висновку Контрольно-ревізійного відділу було встановлено, що Відповідачем було необґрунтовано включено до акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року витрати в сумі 6 702 грн. 91 коп. (у тому числі ПДВ-1 117 грн. 15 коп.), чим було завдано Позивачу збитків в розмірі 6 702 грн. 91 коп.
Дослідивши наявні докази, що містяться у матеріалах справи, колегія суду зауважує, що Відповідачем було видано наказ № 10 від 10 листопада 2009 року "Про тривалість робочого тижня" (а.с. 32). В даному наказі визначено, що з метою оптимізації всіх кризових явищ та збереження трудового колективу затвердити тривалість робочого тижня до 15-годин. Згідно Додатку 1 ДБН Д.1.-1-2000 прийняти коефіцієнт перерахунку вартості людино-години до звичайних умов праці.
У відповідності до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 114 від 19 березня 2009 року затверджено зміну № 6 до ДБН Д.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва" (а.с. 98).
Згідно із Додатком 1 визначено, що станом на 1 січня 2009 року встановлено усереднену вартість людино-години за розрядами робіт у будівництві.
Відповідно до Додатку 1 (за розрядом робіт, що виконуються) -3,7 вартість людино-години становить 13 грн. 62 коп..
Також, у примітках до розрахунку вартісних показників зазначено, що наведена вартість людино- години враховує звичайні умови праці при сорока годинному робочому тижні.
Водночас, при іншій тривалості робочого тижня вартість людино-години визначається із застосуванням відповідних коефіцієнтів з тридцяти дев'яти годинного робочого тижня -1,0236 по вісімнадцяти годинний робочий тиждень - 2, 2178.
Відповідно до статті 69 Господарського Кодексу України: установи, підприємства, організації мають право самостійно встановлювати для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги; Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік, на підприємстві норма тривалості робочого часу визначається самостійно з дотриманням вимог статей 50-53, 67 і 73 Кодексу законів про працю.
Враховуючи усе вищевказане, колегія суду констатує, що внесена до кошторису вартість людино-години за розрядом робіт 3,7 відповідає нормам ДБН Д.1.1-1-2000.
Предметом позову в даній справі є стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків у вигляді завищеної вартості підрядних робіт в розмірі суму 6 702 грн. 91 коп..
Водночас, підставами позову Позивач зазначив обставини, відповідно до яких Відповідач порушив договірне зобов'язання, завищивши вартість виконаних підрядних робіт, що було встановлено актом контрольно-ревізійного управління при перевірці Позивача, чим спричинив йому збитки.
Рівненський апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В силу дії статті 509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Аналогічна норма містить статті 173 Господарського кодексу України, за змістом котрої господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності зі статтею 837 Цивільного кодексу України: за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану
Згідно статті 22 Цивільного кодексу України: особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; у розумінні цієї статті Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України: учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Рівненський апеляційний господарський суд наголошує на тому, що слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Водночас, у даному випадку правовідносини між Позивачем та Відповідачем сторін виникли на підставі Договору, у якому сторони на власний розсуд визначили об'єм робіт, що підлягають виконанню, та їх вартість.
Суд апеляційної інстанції констатує факт виконання Відповідачем передбачених Договором робіт та їх прийняття і оплату Позивачем у встановленому Договором порядку без жодних зауважень. Тобто, Договір був укладений Позивачем та Відповідачем на основі вільного волевиявлення та на час подання даного позову повністю виконаний.
Водночас колегія суду зауважує, що виявлені контролюючим органом у акті перевірки порушення не мають жодного відношення до укладеного між сторонами Договору, не впливають на його умови і не можуть їх змінювати, оскільки ціна даного Договору є не регульованою, а договірною.
Крім того, апеляційний господарський суд наголошує на тому, що сам по собі акт перевірки Контрольно-ревізійного відділу не є належним та допустимим доказом в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи усе вищеописане, колегія суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що Позивачем не доведено понесення ним будь-яких збитків відповідно до Договору.
Враховуючи усе вищеописане, колегія суду приходить до висновку, про недоведеність Позивачем належними та допустимими доказами факту понесення збитків, а тому залишає оспорюване рішення без змін.
В той же час, Рівненський апеляційний господарський суд констатує той факт, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, висвітлених в оспорюваному рішенні не підтвердженні, окрім як висновком Контрольно-ревізійного відділу, належними і допустимими доказами.
Враховуючи усе вищеописане, Рівненський апеляційний господарський суд залишає рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 29.05.12 р. у справі №6/33/2012/5003 залишити без змін, апеляційну скаргу Ленінського районного центру зайнятості - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
4. Справу № 6/33/2012/5003 повернути на адресу господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Філіпова Т.Л.