АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа № 22-451\12 р. Головуючий 1-ї інстанції -
Провадження № 22-ц2090\2700\12 р. Ніколаєнко І.В.
Категорія : про визнання виконавчого листа Доповідач - Швецова Л.А.
таким, що не підлягає виконанню
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Швецової Л.А.
суддів - Даниленка В.М., Малінської С.М.
при секретарі - Колісник Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»
на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2012 року
по справі за заявою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», заінтересовані особи -ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», Київський відділ ДВС Харківського міського управління юстиції про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2011 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернулося до суду з вказаною заявою, в обгрунтування якої посилалося на те, що ОСОБА_2 надав до виконавчої служби виконавчий лист про стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант»суми страхового відшкодування. Постановою старшого державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 29 березня 2011 року було стягнуто суму страхового відшкодування у розмірі 194603,50 грн. на користь ОСОБА_2 Проте, на думку позивача, відкриття виконавчого провадження було здійснено з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме зазначена у постанові адреса та код ЕДРПОУ боржника належать не ТДВ СК «Альфа-Гарант», а її філії, яка не може бути стороною у виконавчому провадженні.
На підставі викладеного ТДВ СК «Альфа-Гарант»просило суд визнати виконавчий лист від 29 березня 2011 року за № 2-5925\10\02 виданий Київським районним судом м. Харкова таким, що не підлягає виконанню.
Представник Київського відділу ДВС ХМУЮ проти зави заперечував посилаючись на її необґрунтованість та недоведеність вимог просив відмовити в її задоволенні. В обгрунтування своїх заперечень посилався на те, що під час здійснення виконавчого провадження по вказаному виконавчому листу державним виконавцем було вжиті всі заходи щодо повного та всебічного виконання даного рішення суду, що передбачені чинним законодавством.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2012 року в задоволенні заяви ТДВ СК «Альфа-Гарант», заінтересовані особи -ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», Київський відділ ДВС Харківського міського управління юстиції про визнання виконавчого листа таки, що не підлягає виконанню -відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції представник ТДВ СК «Альфа-Гарант»- Костів Т.З. звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції з ухваленням нової, якою визнати виконавчий лист від 29 березня 2011 року № 2-5925\10\02 виданий Київським районним судом м. Харкова таким, що не підлягає виконанню.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Рішенням Київського районного суду від 22 жовтня 2010 року стягнуто з ТВД СК «Альфа-Гарант»на користь ПАТ «УкрСиббанк»страхову суму у розмірі 188037,23 грн. в погашення кредиту згідно з Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 11 лютого 2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк», а також стягнуто з ТВД СК «Альфа-Гаран»на користь ОСОБА_2 різницю між заборгованістю по кредиту згідно з Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 11.02.2008 року -6565, 77 грн.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 09 грудня 2010 року зазначене рішення Київського районного суду було скасовано та ухвалено нове, яким стягнуто з ТВД СК «Альфа-гарант»в особі Харківської філії на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 194603,50 грн.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, в тому числі виконавчого листа.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 березня 2011 року Київським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист за № 2-5925\10\02, яким на підставі зазначеного рішення апеляційного суду стягнуто з СК «Альфа-гарант» в особі Харківської філії на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 194603,50 грн.
Таким чином, державним виконавцем Золотько С.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі даних, які зазначені в резолютивній частині виконавчого документу, як це передбачено вимогами ст.. ст. 17, 18, 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем
за виконавчим листом.
Так, як передбачено ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»у виконавчому документі повинні бути зазначені: назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання чинності рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
З огляду на викладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов правильного висновку про те, що посилання позивача на наявність технічної помилки в адресі та коді ЕДРПОУ боржника у виконавчому документі, яка має місце в постанові старшого державного виконавця не знайшли свого підтвердження , так як виконавчий лист виданий у відповідності до резолютивної частини зазначеного вище рішення апеляційного суду і не припинено добровільним виконанням.
Суд апеляційної інстанції, як це передбачено вимогами ч. 1 п. 1 ст. 312 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Доводи, які викладено в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307; 312, 313, 314; 315; 317 ЦПК України, колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2012 року - відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після проголошення але протягом 20 днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -