АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/2090/2213/2012

Справа № 2-309/12р. Головуючий 1-ї інстанції -Бондаренко В.В.

Категорія : договірні Доповідач - Швецова Л.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Кругової С.С., Яцини В.Б.

при секретарі - Колісник Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 -ОСОБА_3

на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 19 січня 2012 року

по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Мегабанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про дострокове розірвання кредитного договору № 98ПВ/2007 від 19.03.2007 р., стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Мегабанк», ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2009 року Публічне акціонерне товариство «Мегабанк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору № 98ПВ/2007 від 19 березня 2007 р., стягнення заборгованості у сумі 148 226,70 доларів США та 25200,10 грн. та звернення стягнення на предмет застави.

23 грудня 2009 року позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі і по справі винесено заочне рішення.

Ухвалою суду від 25 червня 2011 року заочне рішення суду скасоване і справа призначена до розгляду в загальному порядку.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 19 березня 2007 р. між ПАТ «Мегабанк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 189 875,00 доларів США на строк з 19 березня 2007 р. до 18 березня 2014 р. зі сплатою 9 % річних Згідно з додатковою угодою № 2 від 21 листопада 2008р. сума процентів була збільшена до 10% В порушення прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 не повернув суму кредиту в розмірі 11 300,62 доларів США (еквіваленті складає 86511,90 грн.), не сплатив комісію обумовлену договором у розмірі 13 365,73 грн та не сплатив відсотки за користування кредитним коштами за період з 01 лютого 2009 р. по З0 квітня 2009 р. в розмірі 3576,08 доларів США.

В подальшому представник позивача зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 98ПВ/2007 від 19.03.2007 р. в розмірі 129851 доларів 45 центів США та 63384 гр. 51 коп. що складається з: 107705 доларів 13 центів США - сума неповернутого кредиту: 22146 доларів 32 центи США - нараховані та несплачені відсотки; 63384 гр. 51 коп. - нарахована та несплачена комісія та достроково розірвати кредитний договір.

Також представник позивача просив залишити без розгляду частину позовних вимог, а саме в частині звернення стягнення заборгованості на предмет застави, оскільки після винесення заочного рішення суду предмет застави легковий автомобіль марки МЕRSEDES- BENZ модель S 450 І МАТІК, тип легковий седан -В, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер НОМЕР_2, чорного кольору вилучений у ОСОБА_1 реалізований в позасудовому порядку, а кошти направлені на погашення кредитних зобов»язань.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на підстави, зазначені у позовній заяві. Також просив стягнути з відповідачів на користь ПАТ «Мегабанк»судові витрати, понесені при подачі позовної заяви у розмірі 1 958,50 грн.

Представник відповідачів у судовому засіданні позов не визнав та вказав, що дійсно між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит на покупку автомобіля. Також з другим відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки. Заочним рішенням суду від 23 грудня 2009 року позовні вимоги ПАТ «Мегабанк»задоволені у повному обсязі. Після винесеного судового рішення ПАТ «Мегабанк»вилучив у ОСОБА_1 автомобіль, реалізував його на свій розсуд, не в рамках виконавчого провадження, що являється порушенням чинного законодавства Не повідомив ОСОБА_1 про час та місце оцінки та реалізації автомобіля автомобіля, що призвело до подвійного стягнення по кредитному договору, оскільки виконавчий лист судом виданий на стягнення заборгованості у повному об»ємі. Крім того банк самостійно збільшив відсоткову ставку тим самим збільшив обєм відповідальності ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 і за таких обставин порука вважається припиненою.

Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_6 просив суд задовольнити зустрічний позов та відмовити в задоволенні позову ПАТ «Мегабанк»у повному обсязі.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 19 січня 2012 року позовні вимоги ПАТ «Мегабанк»задоволені. Достроково розірваний кредитний договір № 98ПВ/2007 від 19.03.2007 р., укладений між публічним акціонерним товариством «Мегабанк»та ОСОБА_1.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Мегабанк" заборгованість за кредитним договором № 98ПВ/2007 від 19. 03. 2007 р в розмірі 129851 доларів 45 центів США та 63384 гр. 51 коп. що складається з суми 107705 доларів 13 центів США - сума неповернутого кредиту; 22146 доларів 32 центи США - нараховані та несплачені відсотки, 63384 гр 51 коп. - нарахована та несплачена комісія.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Мегабанк»суму сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 1958,50 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять вісім гривень 50 копійок).

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Мегабанк», ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням представником ОСОБА_2, ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга в якій з посиланням на рушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просять рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Мегабанк».

В обґрунтування апеляційної скарги посилаються на те, що при ухваленні рішення суд не врахував, що предмет забезпечувального обтяження реалізований, а згідно п. 4 ч. 1 ст. 593 ЦК України застава припиняється автоматично в разі реалізації предмета застави.

Заслухавши доповідь судді; пояснення представників сторін; перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, судова колегія доходить висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 19 березня 2007 р. між ПАТ «Мегабанк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 189 875,00 доларів США на строк з 19 березня 2007 р. до 18 березня 2014 р. зі сплатою 9 % річних. Згідно з додатковою угодою № 2 від 21 листопада 2008р. сума процентів була збільшена до 10%.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 не повернув суму кредиту в розмірі 11 300,62 доларів США (еквіваленті складає 86511,90 грн.), не сплатив комісію обумовлену договором у розмірі 13 365,73 грн. та не сплатив відсотки за користування кредитним коштами за період з 01 лютого 2009 р. по З0 квітня 2009 р. в розмірі 3576,08 доларів США.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «Мегабанк»та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 64-415-П від 02.04.2007 р.

Згідно з п. 2.1.1. договору поруки ОСОБА_2 зобов'язалася відповідати перед ПАТ «Мегабанк»за порушення ОСОБА_1 зобов'язань за Договором. Відповідно до п.п. З.1., 3.2. договору поруки ОСОБА_2 відповідає перед ПАТ «Мегабанк»за порушення зобов'язання ОСОБА_1 як солідарний боржник, у тому ж обсязі, що і ОСОБА_1, включаючи сплату основного боргу за кредитом, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Також для забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «Мегабанк»та ОСОБА_1 був укладений договір застави № 98ПВ/2007-3 від 02.04.2007 р. Згідно з п. 1.2. предметом застави є: легковий автомобіль марки МЕRSEDES- BENZ модель S 450 І МАТІК, тип легковий седан -В, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1,чорного кольору. Предмет застави належить ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Серія НОМЕР_3 виданим РЕВ МВ №1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області 29.03.2007 р.

Пунктами 3.1,3.2.1, 3.2.2 вказаного договору сторони визначили, що у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 основного зобов»язання, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, ПАТ «Мегабанк»вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави у порядку, передбаченому чинним законодавством. При зверненні стягнення на предмет застави в позасудовому порядку Заставодержатель має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення: набуття ним право власності на предмет застави в рахунок виконання заставодавцем основного зобов»язання; продаж предмета застави шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Зобов»язання з повернення кредиту, сплаті відсотків, комісії ОСОБА_1 належним чином не виконував, у зв»язку з чим позивач надсилав на його адресу та на адресу ОСОБА_2, вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором.

Згідно з ст. 20 Закону України «Про заставу»позивач набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до п.1 ст.23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Стаття 25 вищезазначеного закону передбачає, що обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ст. 26 Продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Позивачем ВАТ «Мегабанк»автомобіль який належав ОСОБА_1, як предмет застави був реалізований за позасудовою процедурою за суму 445586,95 грн. та 04 лютого 2010 року ПАТ «Мегабанк»направив ОСОБА_1 звіт про розподіл коштів за реалізований предмет застави.

Предмет застави було реалізовано за суму, визначену суб»єктом оціночної діяльності, зарахування коштів на сплату заборгованості підтверджено виписками з відповідних рахунків.

Відповідно до вимог ст.611, ч.2 ст.1050 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов»язання внаслідок односторонньої відмови від зобов»язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов»язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належним йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про заставу»у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Судова колегія приходить до висновку, що представником апелянтів в судове засідання суду апеляційної інстанції не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування того, що ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку оскаржив дії банку щодо реалізації автомобіля у позасудовому порядку і дії банку визнані незаконними. У зв»язку з чим, ОСОБА_1 не позбавлений можливості захистити свої права, порушені реалізацією автомобіля у спосіб, передбачений ст. 16 ЦПК України.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги ПАТ «Мегабанк»про дострокове розірвання кредитного договору та стягнув з ОСОБА_1 -позичальника і ОСОБА_2- поручителя як солідарних боржників залишок заборгованості за кредитним договором, що складається з залишку тіла кредиту, нарахованої та несплаченої комісії і штрафу, нарахованого за несвоєчасну сплату комісійної винагороди.

Задоволені вимоги позивача відповідають умовам кредитного договору та договору поруки і не можуть вважатися подвійним стягненням. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду з мотивів, викладених в скарзі, відсутні.

Проте, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції допустив помилку. Оскільки чинним цивільно-процесуальним законодавством не передбачено стягнення судових витрат у солідарному порядку, судова колегія вважає за необхідне змінити рішення в цій частині.

Керуючись ст.ст.303,304, п3 ч.1 ст.307, ст..ст.88, 313, 314, 316, 317 ,319, 324 ЦПК України судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу скаргою представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 -ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 19 січня 2012 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ПАТ «Мегабанк»судові витрати по 979,25 грн. з кожного.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили після проголошення але протягом 20 днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -суддя -

Судді -