Справа № 2214/993/2012
Провадження № 2/2214/472/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.04.2012 року. Славутський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Роїк В.П.
при секретарі Козир О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом визнання відповідачки втратившою право користування жилим приміщенням і виселення з будинку, зобов»язання повернути технічну документацію,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим бужинком АДРЕСА_1 шляхом визнання відповідачки втратившою право користування цим жилим приміщенням. Крім того, позивачка просила виселити відповідачку з будинку АДРЕСА_1
В судовому засіданні ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила суд усунути перешкоди в користуванні будинком шляхом визнання відповідачки втратившою право користування жилим приміщенням і виселення з будинку. Крім того, вона збільшила позовні вимоги і просила зобов»язати відповідачку повернути технічну документацію на будинок, а саме «Газовий проект», «Паспорт на газову колонку», «Проектні документи на проведення води».
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що будинок АДРЕСА_1 належить їй на праві приватної власності. В 2010 році 36/100 частин цього житлового будинку належало її батькові ОСОБА_3 В цю частину будинку була зареєстрована відповідачка, як член сім»ї батька, оскільки перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі. 1.03.2011 року батько подарував їй свою частку будинку та 5 грудня 2011 року розірвав шлюб з ОСОБА_2 Відповідачка в добровільному порядку не бажає виселятися з будинку та повертати технічну документацію на проведення газу, води. Цей будинок необхідний для проживання її сім»ї, оскільки іншого житла вона не має і змушена проживати в родині чоловіка. Тому просить задоволити позов.
Відповідачка ОСОБА_2 позову не визнала і пояснила, що дійсно проживає в частині спірного будинку. В даний час вона пред»явила позов до колишнього чоловіка про стягнення частини коштів, які вони спільно витратили на проведення ремонту будинку. Після того, як ОСОБА_3 поверне їй ці кошти, вона проведе ремонт у власній квартирі і звільнить будинок та поверне технічну документацію.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1.
Зазначене об»єктивно підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 9.06. 2004 року, 26.11.2010 року, 03.03.2012 року.
Із пояснень сторін, матеріалів справи вбачається, що відповідачка зареєстрована в цьому будинку як член сім»ї ОСОБА_3 21.01.2010 року.
01.03.2010 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 36/100 частин належного йому житлового будинку в АДРЕСА_1, про що свідчить відповідний договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Славутського міського нотаріального округу за р.№608.
5 грудня 2011 року рішенням Славутського міськрайсуду було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Судом об»єктивно встановлено, що ОСОБА_2 продовжує проживати в АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника будинку (квартири), які проживають разом з ним в будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні із власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
До членів смі'ї власника будинку (квартири) належать особи визначені в ч.2 ст.64 ЖК України це, дружина (чоловік), їх діти і батьки. Членами сім'ї може бути визнано інших осіб, якщо вони постійно проживають з власником житла і ведуть спільне господарство.
Ст.41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його правё хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним в будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що право члена сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.
Із зазначеного слід дійти висновку, що виникнення права членів сім'ї власника будинку (квартири) на користування цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а відтак - припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім'ї на користування цим будинком, квартирою.
Таким чином, права членів сім'ї власника будинку на об'єкт власності є похідними від прав самого власника.
Передбачаючи право власника житлового будинку (квартири) на відчуження цих об'єктів, закон не передбачив при цьому перехід прав і обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника будинку (квартири) (на відміну від договору найму (оренди) житла - ст. ст. 810, 814 ЦК України) .
Частина ж 4 ст. 156 ЖК України передбачає збереження такого права користування житлом лише для членів сім'ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку, при умові збереження права власності на будинок цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.
Зазначені висновки не суперечать нормам ст. 47 Конституції України, ст. 9 ЖК України, ст. 311 ЦК України, враховуючи, що право на житло (користування ним, усунення перешкод у користуванні ним) підлягає захисту лише у випадку порушення прав особи.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, оцінивши докази по справі, суд вважає, що ОСОБА_2 з часу передачі права власності на частину будинку іншій особі, втратила право на користування спірним будинком.
Суд вважає, що з часу дарування колишнім власником ОСОБА_3 новому власнику ОСОБА_1 частини будинку, особа, яка була там зареєстрована колишнім власником, зокрема відповідачка ОСОБА_2 втрачає право користування цим будинком та у разі подальшого в ній проживання, проживає там самоправно, користується майном без законних на те підстав, а тому підлягає виселенню без надання іншого житла.
Виходячи з позиції, що з припиненням права власності особи на жиле приміщення члени його сім'ї також втрачають право користування цим приміщенням і підлягають виселенню за позовом нового власника суд вважає, що позов ОСОБА_1 є підставним та обґрунтованим.
Підлягають задоволенню вимоги позивачки, як власника будинку про зобов»язання відповідачки повернути технічну документацію «Газовий проект», «Паспорт на газову колонку», «Проектні документи на проведення води», оскільки в судовому засіданні встановлено, що вони перебувають у ОСОБА_2, яка в даний час відмовляється їх повертати власниці будику.
Керуючись ст.8, 10, 14, 15, 158, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні належним їй на праві приватної власності житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_2 втратившою право користування житловим будинком АДРЕСА_1 та виселення ОСОБА_2 з житлового будинку АДРЕСА_1.
Зобов»язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 технічну документацію «Газовий проект», «Паспорт на газову колонку», «Проектні документи на проведення води».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: