Справа № 1328/2-333/12 Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д. Б.

Провадження № 22-ц/1390/3681/12 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2012 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Бакуса В.Я.,

суддів: Гірник Т.А., Мацея М.М.,

секретаря: Мариняк О.І.,

з участю: позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними договору купівлі-продажу автомобіля та його повернення, -

встановила:

рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2012 у задоволені вище вказаного позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила позивачка, просить його скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення її вимог, посилаючись на те, що рішення є незаконним, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Так, апелянт посилається на те, що її чоловік ОСОБА_5 відчужив спірний автомобіль без її згоди та в порушення ухвали Шевченківського районного суду м. Львова, якою було задоволено її заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного автомобіля.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу - позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і позовних вимог, заявлених у судді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відмовляючи у задоволені вимог позивачки районний суд виходив з того, що відповідачі діяли правомірно, оскільки на момент укладення спірної угоди заборони на відчуження спірного автомобіля не було.

Однак з таким висновком колегія суддів погодитись не може, оскільки судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та мається неправильне застосування норм матеріального права.

Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували в шлюбі, який розірвали.

В грудні 2005 року, під час перебування в шлюбі, був придбаний автомобіль марки RENAULT KANGOO, 2002 року випуску, який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу був зареєстрований на відповідача ОСОБА_5 (а.с.43).

6 червня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя.

1 липня 2011 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова було задоволено заяву позивачки про забезпечення позову за вказаним вище позовом та заборонено відповідачу ОСОБА_5 відчужувати спірний автомобіль марки RENAULT KANGOO, 2002 року випуску (а.с.9).

По вказаній ухвалі 08.07.2011 року державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС Львівського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.11), а 14 липня 2011 року ухвала була вручена Управлінню державної автомобільної інспекції ГУМВС України у Львівській області (а.с.29).

Однак, незважаючи на це відповідач ОСОБА_5 19 липня 2011 року зняв спірний автомобіль з обліку ДАІ для продажу та йому ДАІ були видані транзитні номери (а.с.43), а відповідно до довідки-рахунок № 849848 від 25 липня 2011 року ОСОБА_5 продав вказаний автомобіль ОСОБА_4 (а.с.43, 43 (зв.).

За змістом ст.215 ЦК та згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного суду України, які містяться в абз.5 п.5 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлено як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст.60 СК майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині чи чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із ч.2 ст.215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

Відповідно до ст.65 СК дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладені договору одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згідно з ст.34 Закону України від 30.06.93 № 3353 «Про дорожній рух»передбачена державна реєстрація транспортних засобів і здійснюється вона у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 № 1338 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1371) передбачена реєстрація транспортних засобів при придбані фізичними особами автотранспортних засобів та видача державних номерних знаків.

Встановлено, що згоди на відчуження спірного автомобіля позивачка не давала, а відтак оспорює угоду щодо відчуження автомобіля на цій підставі.

За таких обставин рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивачки.

Керуючись ст.ст.303, 305, п.2 ч.1 ст. 307, п.п.1, 4 ст.309, ч.2 ст. 314, ст.ст. 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2011 року скасувати й ухвалити нове, яким вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки RENAULT KANGOO, 2002 року випуску, № кузова НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, укладений 25 липня 2011 року шляхом видачі довідки-рахунку серії КІМ № 849848 приватним підприємством «МДФ».

Зобов'язати ОСОБА_4 повернути вищевказаний автомобіль марки RENAULT KANGOO, 2002 року випуску, № кузова НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_5.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: Бакус В.Я.

Судді: Гірник Т.А.

Мацей М.М.