Справа № 1-91/2012 провадження № 11/2590/455/2012 Головуючий у І інстанції Марченко М.М.

Категорія - ч. 1 ст. 115 КК України Доповідач Заболотний В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіЗаболотного В. М.

суддів - Акуленко С.О., Карнауха А.С.

з участю прокурора - Гапєєвої Н.В.

засудженого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 квітня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, не одружений, освіта середня-спеціальна, не працює, в силу ст.89 КК України раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11років.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 визначено рахувати з 16 грудня 2011 року, з часу фактичного затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді взяття під варту.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 956 грн. 76 коп. за проведення по справі судових експертиз.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

Вироком місцевого суду встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1, близько 18 год., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, де, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, між ним та його співмешканкою ОСОБА_3 виник конфлікт. У ході конфлікту ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_3 і бажаючи їх настання, умисно завдав їй два удари ножем в область грудної клітки зліва, чим спричинив тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 319 від 17.01.2012 року були небезпечними для життя в момент заподіяння і за цією ознакою розцінюються як тяжкі тілесні ушкодження, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Через декілька хвилин, після отримання тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 померла на місці події. Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок тампонади серця кров'ю, в результаті ушкодження правого шлуночка серця на тлі колото-різаного ушкодження грудної клітки.

Не погоджуючись з вироком суду, засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію своїх дій, просив змінити вирок суду першої інстанції та призначити йому більш м'яке покарання. Вказує, що при призначенні йому покарання місцевим судом не було взято до уваги визнання ним своєї вини та допомогу слідству, щире каяття у скоєному, його похилий вік та тяжку хворобу.

Заслухавши суддю-доповідача; засудженого, який підтримав свою апеляцію з наведених вище підстав, про що також зазначив у судових дебатах і в останньому слові; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції і вважав вирок місцевого суду законним та обґрунтованим; дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не вбачає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.365 КПК України вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку, який не оспорюється в апеляції, про доведеність винуватості ОСОБА_2 в умисному вбивстві та вірно кваліфікував його дії за

ч. 1 ст. 115 КК України, що також ніким не оскаржується.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, місцевий суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, відношення засудженого до скоєного, дані про його особу, який негативно характеризується за місцем проживання, не працює, перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з 1990 року з приводу захворювання на алкоголізм, обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, та прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність призначити покарання за скоєний ним злочин у виді позбавлення волі на певний строк, у межах санкції частини статті КК України, за якою його притягнуто до кримінальної відповідальності.

Всі обставини, на які посилається в своїй апеляції засуджений, судом першої інстанції при призначенні покарання враховані, тому призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а доводи засудженого про надмірну суворість покарання не заслуговують на увагу, в зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції та пом'якшення засудженому покарання.

Порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінально-процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 377, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 квітня 2012 року щодо ОСОБА_2 - залишити без зміни.

СУДДІ:

Акуленко С.О. Заболотний В.М. Карнаух А.С.