ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

24.07.12р.Справа № 5/5005/6203/2012

Суддя Крижний О.М., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства "Вібур", Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК "Талісман", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості у розмірі 86 441,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Вібур" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК "Талісман" про стягнення заборгованості у розмірі 82 498,45 грн., суми пені у розмірі 3 300,15 грн., 3% річних у розмірі 642,81 грн. та судового збору.

Позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011р. №01-06/1175/2011 передбачено, що до надання пленумом Вищого господарського суду України роз'яснень з питань практики застосування господарськими судами розділу VI ГПК господарськими судами може враховуватися викладене в роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в частині, що відповідає чинному законодавству.

Відповідно до п. 5.1. роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98р. №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Копії платіжних документів не можуть бути доказом сплати судового збору.

Крім того, на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15. Відповідно до п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.1993 року належним доказом сплати державного мита є оригінал платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

У переліку додатків до позовної заяви позивач зазначив оригінал платіжного доручення. Однак до позовної заяви № 204/1 від 10.07.12 року додано копію платіжного доручення про сплату судового збору №1770 від 10.07.2012 року. Відсутність оригіналу платіжного доручення підтверджується Актом господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2012 року, складеному відповідно до п.2.2. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України № 75 від 10 грудня 2002 року.

Відповідно до ч.2 ст.36 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, оскільки чинним законодавством передбачено, що допустимим доказом сплати судового збору є виключно оригінал платіжного доручення, то його копія не є належним і допустимим доказом.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 27 липня 2011 року по справі № 38/16-63.

Також, у позовній заяві не вказано повного найменування відповідача (п.2 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України), а саме: відповідачем зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ПК "Талісман", в той час, як повним найменуванням відповідача є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Талісман".

Крім того, в якості доказу направлення відповідачеві копії позовної заяви з додатками позивачем надано фіскальний чек №7297 від 17.07.2012 року та опис вкладення. Однак, доданий до позову опис вкладення не відповідає спеціалізованій формі бланків, що застосовуються у поштовому зв'язку, затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України №139 від 12.07.2002 року "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення" спеціалізованої форми бланків (ф. №107 Опис вкладення до поштового відправлення з оголошеною цінністю), а саме: не містить підпису відправника. Таким чином, до позовної заяви не додано належних доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів (п.6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, керуючись п.п. 2, 4, 6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: позовна заява з додатками, в т.ч. копія платіжного доручення № 1770 від 10.07.2012 року (на 11-ти аркушах), конверт, Акт господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2012 року.

Суддя О.М. Крижний