У х в а л а

9 липня 2012 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Касьяна О.П.,

суддів: Дем'яносова М.В., Макарчука М.А.,Коротуна В.М., Попович О.В.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_6 про перегляд рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про розірвання договору банківського вкладу, повернення вкладу та стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про розірвання договору банківського вкладу, повернення вкладу та стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання.

Зазначав, що 1 грудня 2008 року уклав із відповідачем договір строкового банківського вкладу «Класичний», відповідно до умов якого передав банку грошову суму в розмірі 2 230 000 доларів США строком на 12 місяців та два дні, Банк зобов'язався повернути суму вкладу після спливу визначеного договором строку, а у разі наміру отримати вклад до спливу, встановленого договором строку, за першою вимогою - на третій робочий день, після письмового повідомлення про такий намір. Також Банк зобов'язався нараховувати та сплачувати 14,2% річних від суми вкладу та у разі прострочення своїх зобов'язань сплатити пеню.

10 грудня 2008 року позивач письмово повідомив Банк про намір отримати вклад за першою вимогою до спливу встановленого договором строку, проте відповідач грошей не повернув.

Посилаючись на те, що Банк не виконує взятих на себе за договором банківського вкладу зобов'язань, ОСОБА_6 просив розірвати договір банківського вкладу, стягнути з відповідача на свою користь суму банківського владу та пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 лютого 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 16 березня 2009 року, позов задоволено.

Розірвано договір № 002384/FDDV 12-08 про строковий банківський вклад «Класичний», укладений 1 грудня 2008 року між ОСОБА_6 та ВАТ «Кредитпромбанк»; стягнути з ВАТ «Кредитпромбанк» на користь позивача суму вкладу в розмірі 2 230 000 доларів США та пеню в сумі 44 600 доларів США; вирішено питання про судові витрати.

21 березня 2012 року рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до ВАТ «Кредитпромбанк» про стягнення пені в розмірі 44 600 доларів США скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовлено.

В решті рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишено без змін.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява позивача про перегляд зазначеного рішення з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник зазначає:

- рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 лютого 2012 року у справі про стягнення суми грошового вкладу, упущеної вигоди та пені, яким рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення упущеної вигоди скасовані та відмовлено у задоволенні цих позовних вимог. Судові рішення в частині задоволення позову про стягнення суми грошового вкладу та пені залишені без змін;

- ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2012 року у справі про стягнення коштів за договором банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди, якою рішення попередніх судових інстанцій про стягнення витрат на правову допомогу скасовані, а в частині задоволення позову про стягнення суми депозитного вкладу з урахуванням індексу інфляції, процентів, трьох відсотків річних, пені залишені без змін.

Зазначає, що судами касаційних інстанцій при вирішенні спорів, які виникли з подібних правовідносин, неоднаково застосовувалась ч. 2 ст. 58, ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Перевіривши доводи заяви, зміст судових рішень, на які посилається заявник та судового рішення, про перегляд якого подана заява, колегія суддів вважає, що у допуску справи до провадження Верховного Суду України потрібно відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У рішеннях суду касаційної інстанції, на які посилається заявник, та судових рішеннях, ухвалених за результатами розгляду його позову, відсутнє неоднакове застосування ч. 2 ст. 58, ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у подібних правовідносинах, оскільки у рішенні, про перегляд якого подана заява, судом встановлено, що на час виниклих відносин між сторонами діяв мораторій введений постановою НБУ, яку можна вважати непереборною силою або обставиною непереборної сили, що звільняє Банк від відповідальності за договором щодо стягнення пені.

Тоді як, судовим рішенням суду касаційної інстанції від 14 березня 2012 року, на яке посилається заявник, встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів на час повернення вкладу позивачці не діяв, тому підстави для ненарахування пені відсутні.

А рішенням суду касаційної інстанції від 1 лютого 2012 року стягнення пені взагалі не пов'язано з введенням чи невведенням мораторію, оскільки цих обставин рішенням суду не встановлено, а договором була передбачена відповідальність банку за порушення зобов'язань по поверненню вкладу, що є підставою для її стягнення.

За таких обставин, доводи заяви не дають підстав вважати, що судами неоднаково застосовані одні і ті ж норми матеріального права у подібних правовідносинах, тому підстави для перегляду судового рішення відсутні і у допуску справи до провадження Верховного Суду України потрібно відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про розірвання договору банківського вкладу, повернення вкладу та стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання, за заявою ОСОБА_6 про перегляд рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2012 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді О.П. Касьян М.В. Дем'яносов В.М. Коротун М.А. Макарчук О.В. Попович