Справа № 22-а-4837/08

донецький апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2008 рік                                                                                                     місто Донецьк

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                   Шаптала Н.К.

суддів апеляційного суду:                      Ляшенка Д.В., Колеснік Г.А.

при секретарі судового засідання:                         Денисенко К.С.

З участю сторін: сторони або їх представники у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином;

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Кіровського міського суду Донецької області від 11 березня  2008 року визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської Ради Донецької області щодо відмови ОСОБА_1. в перерахунку та виплаті недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2002-2005 та 2007 роки відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та на користь позивача з відповідача було стягнуто заборгованість по допомозі на оздоровлення за 2002-2005 та 2007 роки  в сумі  5291,50 грн.,  також, було зобов'язано Головне Управління Державного казначейства України в Донецькій області провести відповідні видатки з Державного бюджету передбачені Управлінню праці та соціального захисту населення Кіровської міської Ради Донецької області.

Відповідачі з вказаною постановою суду не погодились, та подали апеляційні скарги, в яких просив скасувати постанову суду першої інстанції, та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1. в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської Ради Донецької області задоволенню не підлягає, апеляційна скарга Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - зміні.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Суд 1-ї інстанції вірно встановив обставини справи і прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1. є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, якому встановлено ІІІ групу інвалідності, та йому відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 року підлягають сплаті одноразові щорічні компенсації на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої на момент її виплати.

Колегія суддів, вважає, що суд 1-ї інстанції вірно виходив з вимог закону, який має вищу юридичну силу відносно постанов Кабінету Міністрів України, якими керувався відповідач, сплачуючи позивачу щорічну допомогу у зменшених розмірах, замість встановлених за нормами ст. 48 Закону № 796- XII від 28.02.1991 року, - тобто чотирьох   мінімальних заробітних плат, розмір яких не може бути меншим за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб.

Колегія вважає, дані висновки суду першої інстанції обґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 46, 48 Конституції України громадяни України мають право на достатній життєвий рівень та соціальний захист, що включає в себе  і  право громадянина на пенсійне забезпечення в старості. Більш того, пенсії та інші соціальні  виплати та допомоги мають забезпечувати рівень життя громадянина не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні  гарантії» (далі ЗУ №2017 від 05.10.2000р.), визначаються правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.

Відповідно до норм ст.ст. 5,6 ЗУ № 2017, основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій  та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку.

Відповідно до ст.17  ЗУ № 2017 основні  державні  соціальні гарантії  встановлюються законами України з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і  мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом.

Також, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, відмовивши позивачу у стягнення щорічної грошової допомоги за 2006 рік, оскільки ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»,  дія ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призупинена на 2006 рік.

Разом з тим, суд першої інстанції припустився помилки в частині зобов'язання Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області провести відповідні видатки з Державного бюджету передбачені Управлінню праці та соціального захисту населення Кіровської міської Ради Донецької області.

Оскільки статтею 63 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 48 спеціального Закону щорічна допомога на оздоровлення сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України  від 21.12.2005 року № 1232 - органи Державного казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, тому зобов'язання покладені судом на Державне казначейство щодо проведення видатків є зайвим, бо проведення розрахунково-касових операцій є однією з основних функцій Державного казначейства.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської Ради Донецької області задоволенню не підлягає, апеляційна скарга Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні, з виключенням з резолютивної частини зобов'язання Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області провести відповідні видатки з Державного бюджету передбачені Управлінню праці та соціального захисту населення Кіровської міської Ради Донецької області.

Повний текст постанови виготовлено 07.07.2008 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 195, п.2 ч.1 ст. 198, 205, 207  Кодексу адміністративного судочинства  України, колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

         Апеляційну  скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської Ради Донецької області - залишити без задоволення.

            Апеляційну скаргу Головного Управління Державного казначейства України у Донецькій області - задовольнити частково.

Постанову Кіровського міського суду Донецької області від 11 березня  2008 року про визнання неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської Ради Донецької області щодо відмови ОСОБА_1. в перерахунку та виплаті недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2002-2005 та 2007 роки відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та на користь позивача з відповідача було стягнуто заборгованість по допомозі на оздоровлення за 2002-2005 та 2007 роки  в сумі  5291,50 грн. -  змінити, виключивши з резолютивної частини постанови зобов'язання Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області провести відповідні видатки з Державного бюджету передбачені Управлінню праці та соціального захисту населення Кіровської міської Ради Донецької області.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова  набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту постанови.

Колегія суддів: