Справа № 22-а-4637/08

донецький апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 липня 2008 р.                                                                                                       місто Донецьк

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:                                  Шаптала Н.К.

            суддів апеляційного суду:                      Ястребової Л.В., Ляшенко Д.В.

при секретарі судового засідання:                     Агейченковій К.О.

З участю сторін: сторони або їх представники до суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином; ;

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 6 березня 2008 року визнані неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську Донецької області щодо відмови ОСОБА_1. у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до вимог ст. ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та відповідача було зобов'язано зробити ОСОБА_1. вказаний перерахунок з 01.11.2007 року.  

З даною постановою не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. в повному обсязі.

Колегія суддів заслухавши доповідача, перевіривши матеріалами справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, колегія встановила, що при вирішенні даного спору,  суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як особі, яка постраждала від ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС була встановлена 3-тя група інвалідності, пов'язана  з ліквідацією наслідків аварії.

Відповідно до норм ст.ст. 54, 50  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1., як інвалід 3-ї групи пов'язаної з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС,  має право на основну - державну пенсію у розмірі 6 - мінімальних пенсій за віком, а також на додаткову пенсію у розмірі 50% - мінімальної пенсії за віком.

Крім того, позивач ОСОБА_1. має статус інваліда війни, якому встановлена 3-тя група інвалідності. Відповідно до норм ч.4 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується: інвалідам І групи - у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідам ІІ групи - у розмірі 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідам ІІІ групи (яким і є позивач ОСОБА_1.) - 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1., оскільки врахував, що відповідно до вимог ст.ст. 46, 48 Конституції України громадяни України мають право на достатній життєвий рівень та соціальний захист, що включає в себе  і  право громадянина на пенсійне забезпечення в старості. Більш того, пенсії та інші соціальні  виплати та допомоги мають забезпечувати рівень життя громадянина не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні  гарантії» (далі ЗУ №2017 від 05.10.2000р.), визначаються правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.

Відповідно до норм ст.ст. 5,6 ЗУ № 2017, основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій  та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку. Статтею 17 ЗУ  №2017 основні  державні  соціальні гарантії  встановлюються законами України, з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і  мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1., та відповідно колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 195, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія;  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 березня 2008 року про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Артемівську Донецької області щодо відмови ОСОБА_1. у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до вимог ст. ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов'язання відповідача зробити ОСОБА_1. вказаний перерахунок з 01.11.2007 року - залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом місяця з дня набрання законної сили.

Колегія суддів: