А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д м. К И Є В А
Справа № 22 -9246/2012 р. Головуючий у 1 інстанції Крижанівська Г.В.
Доповідач Котула Л.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 липня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - судді Котули Л.Г.
Суддів: Волошиної В.М., Білич І.М.
При секретарі Вендоліній А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, третя особа: Державне казначейство України про відшкодування моральної шкоди.
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, третя особа: Державне казначейство України про відшкодування моральної шкоди залишено без задоволення .
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, третя особа: Державне казначейство України про відшкодування моральної шкоди задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній , представника Міністерства юстиції України Адам Ю.В., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 23 ЦК України , на яку послався позивач , як на одну із правових підстав свого позову, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
2. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що постановою Подільського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2007 року визнано протиправним пункт 8 рішення 6-ої сесії 24-го скликання Київської міської ради за 316/1191 від 23 грудня 2003 р. " Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею " та скасовано його.
Зобовۥязано Київську міську раду прийняти рішення по заяві ОСОБА_1 від 17 жовтня 2001 р., яка надійшла на розгляд до Київського міського Голови 23 жовтня 2001 року.(а.с.4-7).
Зазначена постанова була передана на виконання до відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби
Постановою відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби від 22.02.2008 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-А-196/07 виданого 27.11.2007 про зобов'язання Київської міської ради прийняти рішення по заяві ОСОБА_1 від 17.10.2001 , яка надійшла на розгляд до Київського міського голови 23.10.2001 (а.с.8)
Зі змісту постанови вбачається , що 10.12.2007 року державний виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлено боржнику , тобто Київській міській раді, строк для добровільного виконання рішення до 17.12.2007 року
У зв'язку з невиконанням боржником рішення суду в добровільному порядку постановою державного виконавця від 18.12.2007 року у відповідності до частини 1 статті 87 Закону України " Про виконавче провадження " накладено на боржника штраф в розмірі 340 грн. та надано новий строк для виконання рішення суду до 28.12.2007 року.
08.01.2008 року , у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду державним виконавцем накладено на Київську міську раду штраф у розмірі 680 грн..
21 .01.2007 року до Шевченківського районного суду м. Києва державним виконавцем було надіслано клопотання про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Київської міської ради невиконанням рішення суду.
30.01.2008 року Шевченківським районним судом м. Києва зазначене клопотання було направлено прокурору м. Києва для перевірки та прийняття відповідного рішення.
Відповідно до ст. 1 Закону України " Про виконавче провадження " далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст.2 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Положенням про Державну виконавчу службу України , яке затверджене Указом Президента України від 06.04.2011 року № 385/2011 передбачено, що державна виконавча служба України (ДВС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень) відповідно до законів.
З наведеного випливає , що Державна виконавча служба України забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів.
Проте , дії державних виконавців щодо невиконання рішення суду позивачем в межах даної справи не оспорювалися і з цих підстав вимоги про відшкодування моральної шкоди не ставилися.
У позовній заяві ( уточненій) позивач просить зобов'язати Державну казначейську службу України сплатити йому 20 000 грн. в якості компенсації моральної шкоди, завданої державою Україна необґрунтованим затягуванням виконанням постави Подільського районного суду м. Києва № 2-А-196/07 від 04.10.2007 р.
Відмовляючи у задоволені позову , суд правильно виходив з того , що сторонами в справі є позивач і відповідач, а Державна казначейська служба притягнута до участі в справі як третя особа, а відтак на неї не може бути покладено обов'язку по виконанню певних дій.
Крім того , зі змісту позовної заяви випливає, що суд зобов'язував виконати рішення суду Київську міську раду, а не державу Україна.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст.. 303,304,307,308 ,315 ЦПК України , колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: