Справа № 2506/1878/2012 провадження № 11/2590/481/2012 Головуючий у І інстанції Стебліна А.В.

Категорія - ч. 1 ст. 187 КК України Доповідач Миронцов В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіМиронцова В. М.

суддів Воронцової С.В., Мельниченка Ю.В.,

з участю прокурора Надточій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 травня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Киселівка, Чернігівського району, Чернігівської області, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, неодружений, працюючий мельником ДП "Валес-М" ТОВ "Валес", проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимий,

28 квітня 2009 року постановою Деснянського районного суду м. Чернігова звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п "а" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року, засуджений

за ч. 1 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь обласного бюджету Чернігівської області 1134 грн. 21 коп. витрат на лікування потерпілої.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Мена, Чернігівської області, громадянин України, і повною загальною середньою освітою, непрацюючий, неодружений, проживаючий в АДРЕСА_2, раніше судимий:

1) 16 квітня 2004 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 міс. позбавлення волі;

2) 22 січня 2008 року Щорським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 1 року 6 міс. позбавлення волі, засуджений

за ст. 198 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнений ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку в один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженим, до набрання вироком законної сили, залишено у виді підписки про невиїзд.

Провадження за позовом ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди закрито.

Місцевим судом встановлено, що 13 листопада 2011 року, близько 18 години, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на лівому березі річки "Десна", біля пішохідного мосту в м. Чернігові, з метою викрадення чужого майна, напав на неповнолітню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8 та наніс їй чисельні удари руками та ногами в область голови, обличчя, тулубу, чим заподіяв останній тілесні ушкодження у виді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, відкритого перелому кісток носа без зміщення уламків, синців та забиття м'яких тканин обличчя, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 246 від 17.02.2012 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, відкрито викрав мобільний телефон марки "Самсунг GT-C3050", вартістю 600 грн., картку пам'яті 2Гб, вартістю 65 грн., сім-картку мобільного оператора "Лайф", вартістю 25 грн. з грошима на рахунку в сумі 8 грн., а всього на загальну суму 698 грн., що належить ОСОБА_5

13 листопада 2011 року, близько 20 години, в м. Чернігові ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, достовірно знаючи, що мобільний телефон марки "Самсунг GT-C3050", вартістю 600 грн., сім-картка мобільного оператору "Лайф", вартістю 25 грн., флеш картка на 2 Гб., вартістю 65 грн., які належать ОСОБА_5, були здобуті злочинним шляхом, зберігав їх при собі, однак, 16 листопада 2011 року у вечірній час ОСОБА_3 реалізував мобільний телефон марки "Самсунг GT-C3050" та флеш картку на 2 Гб, які були здобуті злочинним шляхом невідомому чоловіку, а сім-картку мобільного оператора "Лайф", яка була здобута злочинним шляхом, продовжив зберігати за місцем свого мешкання по АДРЕСА_2.

Не заперечуючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій, засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить вирок змінити в частині призначеного покарання та призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Вважає, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, оскільки є несправедливим внаслідок суворості. Зазначає, що його батьки на даний час офіційно ніде не працюють, мають тимчасові заробітки, на утриманні мають малолітню дитину, він є єдиним членом сім'ї, що має офіційне працевлаштування та допомагає їм матеріально по мірі можливості. Переконаний, що своєю працею та допомогою потерпілій стороні буде всіма зусиллями сприяти своєму виправленню та перевихованню і це може відбутися без ізоляції його від суспільства, до того ж потерпіла сторона просить суд застосувати до нього покарання, не пов'язане з позбавлення волі. Наголошує на його позитивні характеристики, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття та на те, що він раніше не був судимий.

Засуджений ОСОБА_3 вирок суду не оскаржував.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про необґрунтованість апеляції, засудженого ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину та погодився на розгляд справи в скороченому порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України. При цьому, йому судом було роз'яснено, що він буде позбавлений права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, дослідження яких було визнано недоцільним.

Фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікація дій в судовому засіданні суду першої інстанції ніким, в тому числі підсудними не оспорювались і згідно ст. 299 КПК України не досліджувались.

Однак, після постановлення вироку засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просив його змінити в частині призначеного покарання, застосувавши до нього ст. 75 КК України.

Згідно із ст. 365 КПК України апеляційний суд не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і щодо яких відповідно до ч. 1 ст. 299 КК України докази не досліджувались.

За таких підстав, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину при обставинах, наведених у вироку суду, колегія суддів вважає обґрунтованим.

При обранні засудженому ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України вірно врахував суспільну небезпеку, характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, обставини, за яких скоєно злочин, його ставлення до вчиненого, особу засудженого, який має формально позитивну характеристику з місця проживання, його вік, сімейний стан та стан здоров'я, те, що він раніше не був судимий, відсутність даних про притягнення до адміністративної відповідальності, думку потерпілої та її законного представника. Прийняв до уваги обставини, що пом'якшують йому покарання, а саме, з'явлення із зізнанням та щире каяття, врахував обтяжуючу покарання обставину - перебування у стані алкогольного сп'яніння. Отже, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі, за якою його засуджено.

Таким чином, покарання, яке призначено ОСОБА_2 відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даним, що характеризують його особу, та всім обставинам справи, є справедливим та таким, що сприятиме перевихованню засудженого.

Порушень законодавства, які б потягли за собою скасування чи зміну вироку суду першої інстанції по справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 травня 2012 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

СУДДІ:

В.М. Миронцов Ю.В. Мельниченко С.В. Воронцова

19.07.2012