Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/490/1387/12 Головуючий у 1 й інстанції - Малихіна В.В.

Доповідач - Кузьменко В.М.

Справа № 436/3969/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого -судді Кузьменко В.М.

суддів: Дрибаса Л.І., Бровченко Л.В.

за участю секретаря Ісаєнкової Є.В.

прокурора Грамма О.А.

представників кримінально виконавчої інспекції Бойко М.С., Лепілової К.А.

засудженої ОСОБА_4

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляцію засудженої ОСОБА_4 на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 8 червня 2012 року.

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою подання кримінально-виконавчої інспекції задоволено, ОСОБА_4 скасовано іспитовий строк і вона направлена в місця позбавлення волі для відбування покарання, призначеного вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2011 року у вигляді 3 років позбавлення волі.

Скасовуючи іспитовий строк засудженій ОСОБА_4, суд послався на те, що засуджена допустила п'ять неявок на реєстрацію без поважних причин.

В апеляції засуджена ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду, посилаючись на те, що дійсно винна в неявці на реєстрацію в інспекцію, але суд не прийняв до уваги те, що в цей час вона здійснювала догляд за хворою людиною. 10 січня 2011 року інспекцією їй було винесено попередження. Після попередження і до теперішнього часу вона виконувала всі покладені на неї обов'язки.

В запереченнях прокурор просить постанову суду залишити без зміни, а апеляцію засудженої без задоволення, оскільки протягом іспитового строку засуджена не виконала покладені на неї обов'язки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_4, яка підтримала свою апеляцію, представників кримінально виконавчої інспекції Бойко М.С., Лепілової К.А. та думку прокурора, який вважав за необхідне постанову суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 78 КК України, якщо засуджена особа не виконує покладені на неї обов'язки, або систематично вчиняє правопорушення, суд направляє засуджену особу для відбування призначеного покарання.

Суд, розглядаючи подання кримінально-виконавчої інспекції щодо засудженої ОСОБА_4 не перевірив правомірність такого подання.

Разом з тим, відповідно до ст.. 166 ч. 1, 2 КВК України та п.п. 5.2, 5.3 розділу 4 «Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань»№ 270/1560 від 19 грудня 2003 року у разі ухилення засудженої особи, звільненої від відбування покарання з випробуванням, від виконання обов'язків, які покладені на неї судом, кримінально-виконавча інспекція застосовує до неї застереження у вигляді письмового попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обов'язків після застереження у вигляді письмового попередження, то інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання.

Як видно з матеріалів справи, засуджена ОСОБА_4 дійсно п'ять разів не з'явилася до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації, за що 10 січня 2011 року вона кримінально-виконавчою інспекцією була письмово попереджена про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Після цього застереження засуджена ОСОБА_4 виконувала покладені на неї обов'язки, а отже у кримінально-виконавчої інспекції не було підстав звертатися з поданням до суду про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання.

Отже, при вказаних обставинах не можна визнати постанову суду законною і обґрунтованою і тому постанова підлягає скасуванню, а справа провадженням закриттю.

На підставі викладеного і керуючись ст. 365, 366 УПК України

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженої ОСОБА_4 задовольнити частково, а постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 8 червня 2012 року щодо останньої скасувати і справу провадженням закрити.

Судді: