Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 липня 2012 року Справа № 2а/1270/5254/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді: Горпенюк О.А.,
при секретарі судового засідання: Марковій О.О.,
за участю представників сторін:
від позивача - Дигайло І.В.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Стахановського міського центру зайнятості до Комунального підприємства "Жилсервіс № 6" в особі голови ліквідаційної комісії Самсонової Світлани Володимирівни про стягнення заборгованості по страховим внескам в розмірі 1500,57 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
07 липня 2012 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Стахановського міського центру зайнятості до Комунального підприємства "Жилсервіс № 6" в особі голови ліквідаційної комісії Самсонової Світлани Володимирівни про стягнення заборгованості по страховим внескам в розмірі 1500,57 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
Роботодавець - Комунальне підприємство «Жилсервіс №6» зареєстрований в Стахановському міському центрі зайнятості в якості платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття м.Краснодона з 23.02.2001 року за реєстраційним номером №121401507.
Відповідно до п.2 ст.35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III відповідач зобов'язаний своєчасно та у повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду. Так, актом від 23.04.2012 №59 проводилась перевірка з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що проводилася за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, за відповідачем виявлена прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків та відповідно до цього була нарахована пеня в сумі 209,57 грн., нарахована внаслідок неповного та несвоєчасного перерахування страхових внесків. На час звернення до суду із позовом, сума боргу відповідачем залишається несплаченою. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з Комунального підприємства «Житлосервіс №6» прострочену заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 1500,57 грн.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові, просив задовольнити позов повністю.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.
Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
За таких обставин в силу положень ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
В судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Комунальне підприємство «Жилсервіс №6» з 23.02.2001 року зареєстрований в Стахановському міському центрі зайнятості Луганської області як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за реєстраційним номером №121401507, що підтверджується відповідною заявою про реєстрацію (а.с.10).
23 квітня 2012 року Стахановським міським центром зайнятості Луганської області проведено планову перевірку Комунального підприємства «Жилсервіс №6» з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, результати якої оформлені актом №59 від 23.04.2012 (а.с.12-13). Перевіркою встановлено наявність у відповідача простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 у розмірі 1180,75 грн., у т.ч., недоїмка в сумі 1180,75 грн. Через неповну та несвоєчасну сплату страхових внесків за вказаний період нарахована пеня в сумі 209,57 грн. та сума страхових внесків, строк сплати яких не настав у сумі 110,25 грн
На підставі зазначеного акту перевірки 26 квітня 2012 року директором Стахановського міського центру зайнятості Луганської області відносно Комунального підприємства «Жилсервіс №6» була винесена претензія на суму 1500,57 грн. з перерахування загальнообов'язкових страхових внесків (а.с.17)
До набрання чинності Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та на час виникнення у відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків, яка є предметом розгляду в даній адміністративній справі, спеціальним законом, який визначав правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття був Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (ст. 12 Закону).
Згідно ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) Фонд має право застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону. Фонд зобов'язаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття.
Згідно із п.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що підлягають сплаті до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України, встановлений ч.2 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» №2213 -111 від 11.01.2001 року (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, затверджено порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків. При цьому Розділом 9 продубльовано вказані положення Закону стосовно відповідальності платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Пунктом 1 ч.1 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штрафу та пені.
Згідно з п. 2 ч.1. ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.
Пунктом 3 ч.1 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Згідно із ч.2 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду зі страхувальника у безспірному порядку.
На час розгляду справи даних про добровільну сплату відповідачем простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року в сумі 1500,57 грн. у суду не має.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Стахановського міського центру зайнятості Луганської області до Комунального підприємства «Жилсервіс №6» про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 в сумі 1500,57 грн. у повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому законодавством порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Стахановського міського центру зайнятості до Комунального підприємства "Жилсервіс №6" в особі голови ліквідаційної комісії Самсонової Світлани Володимирівни про стягнення заборгованості по страховим внескам в розмірі 1500,57 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Жилсервіс №6» (місцезнаходження: 94000 Луганська область, м. Стаханов, вул. Пономарчука,буд.12, код ЄДРПОУ 31348961) на користь Стахановського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 94013 Луганська область, м. Стаханов, пр. Леніна, буд.24, р/р 37176971900085, одержувач УДКСУ у Луганській області, коди платежу 50040100, 50040500, МФО 804013) прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року в сумі 1500,57 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 57 коп.), у тому числі, недоїмку - 1180,75 грн., сума страхових внесків, строк сплати яких не настав - 110,25 грн. та пені - 209,57 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
СуддяО.А. Горпенюк