ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2012 року м. Київ К/9991/9458/12

Вищий адміністративний суд України колегією суддів у складі

Гашицького О.В. (суддя-доповідач), Горбатюка С.А., Мороза В.Ф.,

здійснивши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про перерахунок пенсії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2012 року,

встановив:

Позивачем у листопаді 2011 року оскаржено здійснення відповідачем у березні 2011 року чергового перерахунку пенсії відповідно до положень статей 40, 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі -Закон № 1058-ІV) з урахуванням показника заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні чи середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки (далі -показник СЗП), за 2007 рік, а не за рік, що передував року звернення позивача за перерахунком пенсії.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 листопаді 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове -про задоволення позовних вимог.

Підстави для скасування судових рішень у цій справі відсутні.

За змістом статей 40, 42 Закону № 1058-ІV (тут і далі зазначені норми -в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин у цій справі) показники СЗП застосовуються виключно для призначення пенсії, тому вимоги про застосування їх при перерахунку пенсії за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, є безпідставними.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС підставами касаційного оскарження є порушення судами норм матеріального чи процесуального права.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для їхнього скасування відсутні.

Судами правильно застосовано до спірних правовідносин положення статей 19, 92, 152 Конституції України, статті 9 КАС, статей 40, 42 Закону № 1058, Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008. Наведені в касаційній скарзі доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні зазначених правових норм і не спростовують висновків судів, рішення відповідають вимогам КАС щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити і залишити без змін постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2012 року.

Можливість оскарження цієї ухвали чинним процесуальним законом не передбачено.

Судді