ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2012 року м. Київ К/9991/57850/11

Вищий адміністративний суд України колегією суддів у складі

Гашицького О.В. (суддя-доповідач), Горбатюка С.А., Мороза В.Ф.,

здійснивши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львів від 13 грудня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2011 року,

встановив:

У грудні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову інспектора адміністративної практики відділу ДАЇ з ОТМ м. Львова та АТІ при ГУМУС України у Львівській області від 6 січня 2010 року про притягнення його адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (430 гривень) за частиною першою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 13 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від

11 липня 2011 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати їх рішення та направити справу до суду першої інстанції для розгляду її по суті.

Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні.

Відповідно до положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС):

адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша);

для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга);

для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя).

За частиною першою статті 287 та статтею 289 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно зі статтею 100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Судом першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, установив, що позивачем пропущено десятиденний строк оскарження постанови суб'єкта владних повноважень щодо нього. Повідомлені позивачем причини пропуску строку судами вмотивовано визнано неповажними.

Відповідно до вимог статті 220 КАС суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або/та вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм процесуального права.

Висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для поновлення строку на звернення до суду з цим адміністративним позовом є обґрунтованим.

Якщо відсутні підстави для скасування судового рішення, суд касаційної інстанції відповідно до положень статті 2201 КАС відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити і залишити без змін ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2011 року.

Чинним процесуальним законом не передбачено можливість оскарження цієї ухвали суду касаційної інстанції.

Судді