АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Кварталової А.М.,
суддів - Плавич Н.Д. , Гірняк Л.А.,
при секретарі - Кушнір М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Публічне акціонерне товариство «Кредо агріколь банк» про поділ спільного майна подружжя, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа служба у справах дітей Одеської міської ради про поділ спільного майна подружжя, за заявою ОСОБА_2 про виправлення помилки в рішенні апеляційного суду Одеської області від 27 березня 2012 року та постановлення додаткового рішення ,-
встановила:
22.10.2009р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
До суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, об'єднаним в одне провадження, також звернулась ОСОБА_2 , яка після останнього уточнення позовних вимог просила відступити від засади рівності часток подружжя, просила збільшити частку ОСОБА_2 у спільному майні подружжя та визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та поділити спільне майно подружжя.
В судовому засіданні представники позивача вимоги визнали частково.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник підтримали свої вимоги та просили їх задовольнити.
Орган опіки та піклування підтримали позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 31 серпня 2011р. позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволені частково.
Визнано за ОСОБА_1 право особистої власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3.
Залишено за ОСОБА_1 право особистої власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
________________________________________________________________________
Головуючий в 1 інстанції - Пепеляшков О.С. Справа № 22ц-1590/966/2012р Суддя - доповідач- Кварталова А.М. Категорія: ЦП-46
Позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право особистої власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Залишено за ОСОБА_2 право особистої власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3.
Виділено у власність ОСОБА_2:
кухонні меблі (вбудовані) вартістю 21 840 грн.;
електродуховку «Арістон» (вбудовану) вартістю 5 460 грн.;
електроплиту «Кайзер» (вбудовану) вартістю 6 300 грн.;
витяжку (вбудовану) вартістю 2 100 грн.;
набір меблів для дівчини вартістю 22 008 грн.;
набір меблів для хлопчика вартістю 15 960 грн.;
шафу (вбудовану) вартістю 3 360 грн.;
телевізор ЛДЖИ «Шарп» вартістю 3 696 грн.;
бойлер «Боксі» 10л. (вбудований) - 1 008 грн.;
бойлер «Електролюкс» 80л. вартістю 1 680 грн.;
пральну машину «Електролюкс» вартістю 4620 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 27.03.2012р. апеляційна скарга ОСОБА_2 - задоволена частково. Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 31 серпня 2011 року змінено в частині відмови щодо стягнення судових витрат за проведення експертизи.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати за проведення експертизи в сумі 2013 грн. В іншій частині рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2011 року залишено без змін.
04.04.2012р. до апеляційного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_2 про виправлення помилки в рішенні апеляційного суду Одеської області від 27.03.2012р. та постановлення додаткового рішення. При цьому заявник посилається на те, що у рішенні суду вказано, що її донька тяжко хворіє, але не вказано, що її донька є інвалідом дитинства, що в тексті рішення не вказано, що вона з 05.10.2009р. по 27.03.2012р. сама сплачувала комунальні послуги, в рішенні не вказано, що вона з ОСОБА_1 отримала 190 595 грн. 08 коп., що рішення підтверджує його заборгованість по сплаті аліментів, та що воно на теперішній час не виконано. В тексті рішення не вказано, що в судовому засіданні були присутні органи опіки та піклування, не вказано заборгованість по аліментам ОСОБА_1, та розрахунок заборгованості виконавчої служби на час вирішення справи, в рішенні не зазначено заробітна плата ОСОБА_1 та факт отримання коштів.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 підтримали заяву та просили її задовольнити.
Представник органу опіки та піклування підтримала заяву ОСОБА_2 та просила її задовольнити. При цьому посилалась на те, що в рішенні суду не вказано, що вона приймала участь у суді першої та апеляційної інстанції і підтримувала вимоги ОСОБА_2
Представник ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_1 просив відмовити в заяві, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 219,220 ЦПК України підстав для задоволення заяви не має.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла колегії суддів зміст заяви, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Відповідно до ч.1 п.п. 1,2,3,4 ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої - не будь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, суд вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати, суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 367 цього Кодексу, судом не вирішено питання про судові витрати.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 27.03.2012р. рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 31.08.2011р. змінено в частині відмови щодо стягнення судових витрат за проведення експертизи. Судом апеляційної інстанції стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати за проведення експертизи в сумі 2013 грн., в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Тобто фактично рішення суду першої інстанції стосовно спору по суті залишено без змін, а рішення постановлено з приводу судових витрат.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що вказані заявником ОСОБА_2 обставини з урахуванням ч.1 ст. 219 ЦПК України не відносяться до арифметичних помилок чи описок в рішенні апеляційного суду Одеської області від 27.03.2012р. Ці обставини можуть бути зазначені заявником в касаційній скарзі.
Крім того, суд не вбачає підстав для винесення додаткового рішення, оскільки відповідно до вимог ст.220 ЦПК України в рішенні апеляційного суду вирішенні всі питання щодо предмету спору, а обставини на які посилається заявник є підстави для касаційного оскарження.
Судове рішення апеляційного суду Одеської області відповідає вимогам ст. 316 ЦПК України, а тому заява заявника про виправлення помилок та ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене в заяві ОСОБА_2 про виправлення помилки в рішенні апеляційного суду Одеської області від 27.03.2012р. та постановлення додаткового рішення необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.209, 218,219,220, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області ,-
УХВАЛИЛА:
В заяві ОСОБА_2 про виправлення помилки в рішенні апеляційного суду Одеської області від 27.03.2012р. та постановлення додаткового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області А.М.Кварталова
Н.Д.Плавич
Л.А.Гірняк