АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді Бабія А. П.
суддів Станкевича В. А., Ступакова О. А.
при секретарі Соколенко В. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 24. 01. 2012 р.,
в с т а н о в и л а:
12. 12. 2011 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який продовжує навчання, аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення ним 23 років з тих підстав, що син навчається на 3 курсі інституту електромеханіки та енергоменеджменту Одеського національного політехнічного університету контрактної форми навчання і потребує матеріальної допомоги, а відповідач працює вчителем в загальноосвітній школі, отримує заробітну плату, має у власності земельну ділянку, з якої отримує дохід і може надавати цю допомогу, але добровільно це не робить.
Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 24. 01. 2012 р. залишено без задоволення зазначений позов ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, оскільки суд не врахував, що відповідач на має на праві власності будинок, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, новий автомобіль «Нісан», власний магазин та бар, отримує заробітну плату. Звертає увагу, що суд вказав, що відповідач та його мати хворіють, однак не врахував, що їх хвороби не є важкими, мати відповідача має власний будинок, отримує пенсію і утримує домашнє господарство, відповідач має обов'язок допомагати не лише матері, але й сину.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, а ОСОБА_2 вважає рішення суду правильним.
Розглянувши доводи скарги і перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, судова колегія приходить до наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з положень ст. 199 СК України і того, що відповідач не має можливості сплачувати аліменти на сина на час його навчання.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Статтею 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який проживає з позивачкою і є студентом 3 курсу денного відділення інституту електромеханіки і енергоменеджменту Одеського національного політехнічного університету, де навчається на платній основі і має закінчити навчання у 2013 р. ОСОБА_1 працює на сезонних роботах.
Раніше за судовим рішенням ОСОБА_2 платив на утримання сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частки заробітної плати, а в подальшому погоджувався добровільно надавати матеріальну допомогу сину на час навчання. У зв'язку з витратами на лікування своєї матері у 2011 р. ОСОБА_2 просив почекати з питання надання допомоги сину на час навчання, а на теперішній час вважає, що це питання має вирішити суд, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом, і вважає рішення суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 правильним.
ОСОБА_2 на теперішній час перебуває з ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, від якого також має сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 працюють вчителями у школі. ОСОБА_2 надає допомогу своїй матері, ОСОБА_6, 1951 р. народження, яка проживає окремо від нього.
За липень-грудень 2011 р. заробітна плата ОСОБА_2 склала 10089,07 грн., він має на праві власності земельну ділянку площею 3,2 га ріллі, яку обробляє самостійно, за ним на праві власності зареєстровані легковий автомобіль «NISSAN ALMERA CLASSI» д. н. з НОМЕР_1, причеп до легкового автомобіля ПВА 1 д. н. з. НОМЕР_2, мотоцикл КМЗ Дніпро 11.
Вказані фактичні обставини сторони у справі не оспорюють.
Пояснення ОСОБА_1 про наявність у ОСОБА_2 магазину та бару і пояснення ОСОБА_2 про відсутність бару та наявність маленького магазину, зареєстрованого на дружину, апеляційний суд не приймає до уваги за відсутності у справі і ненаданням сторонами відповідних доказів у справі.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує допомоги, у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, а наявна у ОСОБА_2 хронічна хвороба не перешкоджає цьому.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина на час його навчання.
Одночасно апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. ст. 192, 201 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у даній справі належить стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 107,3 грн.
Керуючись ст. ст. 209, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309, 313-315, 317, 318, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Рішення Березівського районного суду Одеської області від 24. 01. 2012 р. скасувати і ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, на час його навчання аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12. 12. 2011 р. і до досягнення ним 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 107,3 грн. за наступними реквізитами: Отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526; Р/р 31214206780007 МФО 828011, Банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області; призначення платежу: Судовий збір пункт 1.8, КБК 220030001.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області А. П. Бабій
В. А. Станкевич
О. А. Ступаков