АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Сєверова Є.С., Сидоренко І.П.
при секретарі - Колосовій Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19.05.2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Морський», третя особа - Одеська міська рада, про визнання права власності на реконструйовані приміщення,-
встановила:
У січні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Морський», третя особа - Одеська міська рада, про визнання права власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1. (а.с.3-4)
14.04.2011 року ОСОБА_1 доповнила свої позовні вимоги та просила суд визнати за нею право власності на реконструйовані приміщення другого поверху (горище), загальною площею 54,3 кв.м., що складається з: житлової кімнати, площею - 15,0 кв.м.; підсобного приміщення, площею - 28,1 кв.м.; коридору, площею - 4,6 кв.м.; туалету, площею - 4,9 кв.м.; балкону, площею - 1,7 кв.м. (а.с.24-26)
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 19 травня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволений у повному обсязі. (а.с.78-80)
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Одеська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій ставлять питання про його скасування з ухваленням нового рішення по справі про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Одеської міської ради підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що реконструкція квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності, з приєднанням горища відповідає всім діючим державним будівельним нормам, правилам і стандартам України, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому за позивачкою слід визнати право власності на горищне приміщення з підстав, передбачених ст. 331 ЦК України.
Проте, з такими висновками суду погодитися не можна.
За положеннями ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та
________________________________
Головуючий по 1-й інстанції - Єршова Л.С. Справа №22ц/1590/4196/12
Доповідач - Погорєлова С.О. Категорія:6
судової влади здійснюють свої повноваження в установлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Частиною другою статті 383 ЦК України передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
За правилами статті 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
За змістом пп.1 п. «б» ч.1 ст.31 Закону України від 21 травня 1997 року «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, відноситься до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Судом встановлено, що у 2008 році будинок АДРЕСА_1 був прийнятий на баланс ОСББ «Морський».(а.с.35-39)
На підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 11.04.2005 року ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат, житловою площею 30,5 кв.м., загальною площею - 63,2 кв.м.(а.с.7)
КП «ДЕЗ «Центральний» передав ОСОБА_1 в оренду горищне приміщення площею 50 кв.м. на підставі договору оренди від 01.04.2007 року, яким вона користується до теперішнього часу. (а.с.14)
ОСОБА_1 без належного дозволу та затвердженої проектної документації самочинно здійснила реконструкцію належної їй квартири, шляхом приєднання горищного приміщення загальною площею 54,3 кв.м., яке в цілому складається з кімнати, площею - 15,0 кв.м.; підсобного приміщення, площею - 28,1 кв.м.; коридору, площею - 4,6 кв.м.; туалету, площею - 4,9 кв.м.; балкону, площею - 1,7 кв.м. до приміщень квартири АДРЕСА_1.
Згідно ч. 15 ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
За положеннями частин 1, 4, 7 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельні ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що критеріями самочинного будівництва є: будівництво на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, будівництво, здійснене без дозволу або проекту, будівництво, здійснене з порушенням норм і правил.
Під самочинним будівництвом слід розуміти як нове будівництво, так і реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт вже існуючих об'єктів нерухомості (ст. 9 Закону України від 20 травня 1999 року «Про архітектурну діяльність»), в тому числі спорудження без дозволу органу місцевого самоврядування нового житлового будинку замість зруйнованого на раніше відведеній особі земельній ділянці, переобладнання нежитлової будівлі в житлову.
Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта нерухомості здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у
порядку, визначеному статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій» (ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»).
Будівництво без належного дозволу має місце як при відсутності дозволу на будівництво, так і при відсутності дозволу на виконання будівельних робіт.
Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що законодавство не визнає самочинне будівництво об'єктом правового захисту, крім передбаченого ч. 3 ст. 376 ЦК України випадку.
Залишивши поза увагою наведені положення законодавства, суд не врахував, що наявність технічного висновку про відповідність реконструйованої квартири нормам ДБН та відсутність доказів погіршення технічного стану будинку та житлово-побутових умов мешканців суміжних квартир не змінює правового статусу реконструйованої квартири як самочинно збудованого.
Крім того, звертає на себе увагу, що ОСОБА_1 просить визнати право власності на реконструйовані приміщення другого поверху (горище), загальною площею 54,3 кв.м., які на теперішній час є складовою частиною - конструктивним елементом квартири АДРЕСА_1.
За правилами ст.187 ЦК України, складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.
Таким чином, визнання права власності на складові частини квартири не передбачено законом.
При указаних обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що відповідно, призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19 травня 2011 року підлягає скасуванню з ухваленням нового по суті заявлених позовних вимог.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Одеської міської ради - задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19 травня 2011 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Морський» про визнання за нею право власності на реконструйовані приміщення другого поверху (горище), загальною площею 54,3 кв.м., що складається з: житлової кімнати, площею - 15,0 кв.м.; підсобного приміщення, площею - 28,1 кв.м.; коридору, площею - 4,6 кв.м.; туалету, площею - 4,9 кв.м.; балкону, площею 1,7 кв.м., які розташовані над квартирою АДРЕСА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий Погорєлова С.О.
Судді Сєверова Є.С.
Сидоренко І.П.