УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0435/270/12

24.07.2012

Справа № 2-435/270/2012 Головуючий в суді першої

Провадження № 22ц/491/1421/12 інстанції - Бондар Я.М.

Категорія № 27 (4) Доповідач - Савіна Г.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Савіної Г.О.,

суддів - Барильської А.П., Грищенко Н.М.,

при секретарі - Євтодій К.С.,

за участю - відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він 23 липня 2008 року позичив ОСОБА_2 кошти в сумі 25000 доларів США про що останній склав розписку, якою зобов'язався придбати для нього квартиру, оплатити її або повернути кошти до 30 липня 2008 року. У встановлений строк відповідач квартиру йому не придбав та взяті кошти не повернув. До теперішнього часу ОСОБА_2 ухиляється від повернення коштів, тому змінивши 09 лютого 2012 року позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача на його користь суму боргу за розпискою від 23 липня 2008 року в сумі 25000 доларів США, а також понесені ним судові витрати.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені, стягнуто з ОСОБА_2 на його користь борг в сумі 199702 грн. 50 коп. та судові витрати в розмірі 1871 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 246 грн. 02 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в позові та визнання розписки безгрошовою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд залишив поза увагою, що в момент написання розписки грошові кошти не передавалися, не з'ясував в якій сумі та кому були передані ці кошти, а також не врахував, що на користь позивача за його цивільним позовом вже стягнуті кошти з винної особи, і суд неправомірно стягнув їх вдруге.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов висновку, що надана позивачем розписка є підтвердженням боргу позичальника ОСОБА_2 позикодавцю ОСОБА_3

Доводи відповідача щодо безгрошовості розписки судом до уваги не було прийнято з підстав, що обвинувальний вирок суду від 11 листопада 2010 року винесено відносно ОСОБА_5 не містить висновків про безгрошовність розписки ОСОБА_2, а свідок по кримінальній справі ОСОБА_6 показав, що розписка відповідачем була написана в його присутності після передання грошей (без зазначення ким, кому, в якій сумі та для чого).

Однак колегія суддів не може погодитися з висновками суду, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як убачається із позовної заяви позивачем було надано ОСОБА_2 грошові кошти не у власність, а на придбання та оплату цими коштами для позивача квартири.

Згідно вироку Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 11 листопада 2010 року, яким було засуджено ОСОБА_5 за злочини, передбачені ст. ст. 190 ч. 2, 190 ч. 3, 358 ч. 2 Кримінального Кодексу України, потерпілим та цивільним позивачем було визнано ОСОБА_3, судом встановлено, що на придбання квартири АДРЕСА_1 у травні 2008 року ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_3 задаток у розмірі 500 доларів США (2525 грн.), а у середині травня ОСОБА_3 за цю квартиру через ОСОБА_6, який представляв його інтереси і ОСОБА_2 передав ОСОБА_5 16500 доларів США (13325 грн.).

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що для придбання квартири від передав 500 доларів США в якості завдатку ОСОБА_5, через ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 500 доларів США, розписок з них не брав. 16500 доларів США передав ОСОБА_5 через ОСОБА_2 14 травня 2008 року, який написав йому розписку про те, що взяв у нього раніше грошові кошти в сумі 25000 доларів США.

Допитані в якості свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_2 пояснили, що 16500 доларів США ОСОБА_8 передав особисто ОСОБА_5 розписку про борг ОСОБА_2 написав на вимогу ОСОБА_3, так як останній став звинувачувати його у зникненні ОСОБА_5 та погрожував піти на його роботу і зруйнувати кар'єру.

Суд критично оцінив показання потерпілого ОСОБА_3, який акцентував увагу на те, що у підсудного ОСОБА_5 відсутні достатні грошові кошти для відшкодування йому спричиненої матеріальної шкоди, а у інших осіб вони є та задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3, стягнувши на його користь з ОСОБА_5 в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди 85850 грн. (а.с. 39-55).

Вирок суду набрав чинності 31 травня 2011 року.

З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає, що гроші в сумі 25000 доларів США 23 липня 2008 року ОСОБА_3 у борг ОСОБА_2 не передавались.

У прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_2 просить також про визнання розписки безгрошовою, але в цій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки оспорювання договору позики у зв'язку з його безгрошовістю (ст. 1051 ЦК України) допускається лише у судовому порядку, а він до суду з таким позовом не звертався.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, нового рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні його позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений ним судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в сумі 998 грн. 51 коп

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою від 23 липня 2008 року в сумі 25000 доларів США відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в сумі 998 грн. 51 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді: