24.07.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2090/4558/2012р.

Справа № 2-619/10 Головуючий 1 інстанції Сілантьєва Е.Є.

Категорія: договірні Доповідач: Овсяннікова А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.,

суддів: - Бездітко В.М., Сащенко І.С.

при секретарях - Москаленко Е.А., Щегельському Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 19 липня 2010 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Соколов»до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2009 року Кредитна спілка «Соколов»звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач вказав, що між ним та відповідачем ОСОБА_4 27 грудня 2008 року був укладений договір кредиту № 142, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у сумі 10000,00 гривень, за користування якими зобов'язався сплачувати проценти. Відповідач частково виконав свої зобов'язання щодо сплати процентів за два місяці після укладення договору, після чого проводити відповідні виплати припинив. Таким чином, за відповідачем утворилася заборгованість за кредитом та процентами. У зв'язку з порушенням з боку відповідача умов кредитного договору йому була нарахована сума збитків у розмірі 3000 гривень відповідно до п. 13 Договору, а також сума, передбачена п. 18 Договору також у сумі 3000 гривень; розмір процентів становить 28 350 грн.

Крім того, між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 27 грудня 2008 року був укладений договір поруки, за умовами якого ОСОБА_3, як поручитель, відповідає за виконання кредитором своїх зобов'язань за кредитним договором. Після направлення позивачем на адресу поручителя вимогу про повернення кредиту та сплату процентів, грошове зобов'язання виконане не було.

Просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 27 грудня 2008 року, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 10000 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 28350,00 гривень, збитків за договором у сумі 3000,00 гривень, грошову суму за порушення п. 18 умов договору у сумі 3000,00 гривень. Також, просить стягнути з відповідачів сплачені при пред'явлені позову до суду судові витрати - судовий збір у сумі 443,50 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30,00 гривень.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 19 липня 2010 року позовні вимоги Кредитної спілки «Соколов»до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Соколов»заборгованість за кредитним договором № 142 від 27 грудня 2008 року яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 10000 (десять тисяч) гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 28350 (двадцять вісім тисяч триста п'ятдесят) гривень, збитків за договором у сумі 3000 (три тисячі) гривень, грошову суму за порушення умов договору у сумі 3000 (три тисячі) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Соколов»судові витрати у сумі 236 (двісті тридцять шість) гривень 75 (сімдесят п'ять) копійок з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3. просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог та скасувати ухвалу від 10 вересня 2009 року про забезпечення позову.

Вказує, що судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального та процесуального права і таке рішення є незаконним та необґрунтованим. Посилається на те , що позивачем по справі не надано жодного документу щодо отримання ОСОБА_4 кредиту в розмірі 10 000грн. та на те,що підписи на заявах поданих до суду від їх імені про слухання справи без їх участі та те, що вони з позовом згодні, сфальсифіковані.

Крім того, ОСОБА_3 не було направлено будь -яких попереджень та вимог від позивача щодо необхідності погашення заборгованості, а тому згідно ст. 559 ЦК України порука є припиненою, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Справа розглянута у їх відсутності і жодного виклику до суду вони не отримували.

Колегія суддів, вислухавши суддю -доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи між Кредитною спілкою «Соколов»- Кредитором та відповідачем ОСОБА_4 - Позичальником 27 грудня 2008 року був укладений кредитний договір № 142, за яким Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредит у розмірі 10000,00 гривень, а Позичальник зобов'язується повернути кредит в готівковій формі до 27 листопада 2013 року та сплатити проценти в готівковій формі у повному обсязі відповідно до умов договору. Згідно п. 5, п.п.5.1, І2 Договору процентна ставка складає 1,5% щодня за період, за який проценти не були сплачені достроково; 20% щомісячно, якщо проценти виплачуються достроково. Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти не менше одного разу в два місяці по одній з процентних ставок. Заборгованість при сплаті процентів не повинна перевищувати більш ніж 31% від суми кредиту.

З метою забезпечення належного виконання кредитором цих зобов'язань між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 27 грудня 2008 року був укладений договір поруки, за яким поручитель відповідає перед Кредитором за порушення Позичальником зобов'язань за кредитним договором .

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Вимогами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Стягуючи з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь кредитної спілки «Соколов»заборгованість за кредитним договором, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 10000 (десять тисяч) гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 28350 (двадцять вісім тисяч триста п'ятдесят) гривень, збитків за договором у сумі 3000 (три тисячі) гривень, грошову суму за порушення умов договору у сумі 3000 (три тисячі) гривень суд першої інстанції обґрунтовано виходив з цих вимог закону та тих обставин, що кошти ним сплачені не в повному обсязі у зв'язку з чим і виникла така заборгованість.

Доводи відповідачів щодо необґрунтованості та незаконності даного рішення судовою колегією не приймаються.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_4 посилається на те, що кредитний договір ним підписаний, але коли він довідався про умови погашення кредиту , то відмовився від нього; кошти у сумі 10 000 грн. не отримував, підпис на видатковому касовому ордері про отримання ним цієї суми не його і підстав для стягнення суми не має.

Колегія не погоджується з такими доводами.

Відповідно до вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем надано видатковий ордер з підписом відповідача про отримання цих коштів, а тому суд приймає його як доказ отримання коштів.

Відповідно до п.4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судовою колегією роз'яснено відповідачам їх право на заявлення клопотання щодо проведення судової почеркознавчої експертизи для з'ясування чи виконаний підпис на видатковому ордері ОСОБА_4 чи іншої особою. Однак , вони категорично відмовилися від цього.

Що стосується пояснення відповідачів, що підписи на а.с. 49,50 про визнання ними позову та розгляду справи у їх відсутності не їх, а суд першої інстанції залишив поза увагою абсолютну несхожість підписів з особистими підписами відповідачів та без жодних інших доказів ухвалив рішення також судовою колегією не приймається.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

Як вбачається з рішення суду воно ухвалено з урахуванням всіх наданих доказів по справі, а не тільки згідно цих заяв. Жодного посилання на ст. 174 ЦПК України рішення не містить.

Представник відповідачів ОСОБА_5 згідно наданих йому повноважень, оговорених в довіреностях ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вправі визнати позов.

Як вказує ОСОБА_3 ОСОБА_5 повідомляв її, що він знайомився зі справою і як він вважає, позов обґрунтований.

18 червня 2010 року ним подана заява про визнання позову, що є в межах його повноважень.

Що стосується розгляду справи у відсутності відповідачів, то колегія виходить з наступного.

Судові повістки на ім'я відповідачів були направлені судом, про що свідчать повідомлення про вручення судової повістки 31 грудня 2009 року про виклик на 18 січня 2010 року (а.с. 36,37). Вже 15 січня 2010 року ОСОБА_4 видано довіреність на ім'я ОСОБА_5 на ведення справи.

ОСОБА_3 така довіреність видана 20 травня 2010 року.

Відповідно до вимог ст. 27,38,44 ЦПК України сторона може брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

ОСОБА_6 приймав участь у розгляді справи, знайомився з матеріалами справи, висловлював своє відношення до позову; повідомлявся про час і місце розгляду справи (а.с. 42,43,44,45), що згідно п.5 ст. 76 ЦПК України є врученням повістки і відповідачам.

Безпідставне посилання представника ОСОБА_3 ОСОБА_7 щодо неможливості прийняття як доказ отримання коштів ОСОБА_4 наданим в суд апеляційної інстанції видаткового касового ордеру на 10 000 грн., оскільки позивач повинен був надати всі необхідні докази в суд першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

В суді першої інстанції представник відповідачів позов визнав, справа розглянута у відсутності сторін і питання щодо не отримання кредиту в сумі 10 000 грн. виникло тільки в процесі апеляційного розгляду справи, що є поважною причиною для прийняття згідно ст. 303 ЦПК України цього доказу з урахуванням вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

Не приймаються судовою колегією і пояснення ОСОБА_3 щодо припинення договору поруки згідно вимог ст. 559 ЦК України.

Вимогами ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно договору строк виконання основного зобов'язання є 27 листопада 2013 року, тобто він ще не настав.

Матеріали справи свідчать, що 04 вересня 2009 року ОСОБА_3 була направлена вимога щодо сплати суми заборгованості, що підтверджується відповідною квитанцією на а.с.15.

Як вказує ОСОБА_3 вона листа не отримувала. Однак, це не може слугувати підставою для неприйняття цього листа як доказа.

Підстав вважати припиненим договір поруки не вбачається.

Що стосується суми стягнення, то колегія виходить з наступного.

Кредитний договір та договір поруки укладені 27 грудня 2008 року; підписані відповідачами, що ними не заперечується.

Порядок, розмір та обставини нарахування відсотків зазначені в п.5 договору.

При цьому окремо оговорено, що проценти не є неустойкою.

Будь -яких застережень по договору відповідачами не заявлено.

З урахуванням цих умов розмір заборгованості по процентам і становить 28 350 грн.

Як пояснив в суді апеляційної інстанції представник позивача кредитний договір було укладено без застави, а тому і зазначені такі проценти, але відповідачі з ними погодилися, оскільки договір підписали і зразу наперед на два місяці сплатили проценти.

Посилання представника відповідачки ОСОБА_7 щодо можливості стягнення тільки 10 тисяч грн.. кредиту судовою колегією не приймається. Всі стягнення при простроченні виплат обумовлені договором і підстав для їх не стягнення не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315,317 ЦПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3- відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 19 липня 2010 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: