ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2012 р. Справа № 5010/607/2012-П-28/43

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора м. Калуша в інтересах держави

в особі комунального підприємства "Водотеплосервіс"

вул. Грушевського, 93, м. Калуш, Івано-Франківської області, 77300

вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківської області, 77300

до відповідача:Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №4"

вул. Пушкіна, 9-а, м. Калуш, Івано-Франківської області, 77300

про стягнення заборгованості, яка утворилась за період з 01.03.09 по 01.05.12

станом на 01.06.12 в сумі 3 146 220 грн. 26 коп., в тому числі:

2 842 211 грн. 01 коп. основного боргу;

194 877 грн. 93 коп. інфляційних втрат;

109 131 грн. 32 коп. 3% річних

За участю представників сторін:

Від позивача: Загребельний Ю.А. - юрисконсульт 1-ї категорії,

(довіреність №20 від 10.01.11);

Від відповідача: Гріщенко Т.П. - юрист, (довіреність №73 від 11.06.12)

Учасник судового засідання: Вороняк Г.Є. - старший прокурор прокуратури м. Калуша,

(посвідчення № 75 від 14.05.12)

ВСТАНОВИВ:

у відповідності до ч.1 ст.2 ГПК України прокурор міста Калуша в інтересах держави в особі комунального підприємства "Водотеплосервіс" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області, на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництва, з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №4" про стягнення заборгованості, яка утворилась за період з 01.03.09 по 01.07.11 станом на 01.05.12 в сумі 2146085 грн. 89 коп., в тому числі: 1856527 грн. 60 коп. основного боргу, 189308 грн.45 коп. інфляційних втрат, 100249 грн. 75 коп. 3% річних.

Керуючись ч.3 ст. 2 ГПК України, прокурор в позовній заяві № 73-1527 вих - 12 від 21.05.12 (вх.№ 1224 від 28.05.12) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 808 на водо-, теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 01.03.09 в частині здійснення розрахунку за отримані послуги, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 1856527 грн. 60 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 189308 грн. 45 коп. інфляційних втрат та 100249 грн. 75 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.06.12.

За участі представників сторін та прокурора 12.06.12 і 10.07.12 в судових засіданнях на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалися перерви.

12.06.12 через канцелярію господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява прокурора про збільшення розміру позовних вимог від 07.06.12 № 73-1731 вих-12 (вх. № 3961/12 - с вх; а.с. 41-42); прокурор просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилась за період з 01.03.09 по 01.05.12 станом на 01.06.12 в сумі 3146220 грн. 26 коп., в тому числі: 2842211 грн. 01 коп. основного боргу, 194877 грн. 93 коп. інфляційних втрат, 109131 грн. 32 коп. 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача (вх. № 3961/12 - с вх від 12.06.12) підлягає прийняттю та розгляду по суті, відповідно до збільшеного розміру позовних вимог.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримують відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог та просять суд позов задовольнити.

12.06.12 представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позов (№ 323 від 11.06.12; а.с. 63-64) в якому КП «ЖЕО №4»позов в частині стягнення основного боргу визнає; посилаючись на важке матеріальне становище, відповідач просить суд відповідно до ст. 83 ГПК України зменшити розмір штрафних санкцій та розстрочити виконання рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні визнає основну заборгованість відповідно до заяви про збільшення позовних вимог та підтримує клопотання щодо зменшення розміру штрафних санкцій та розстрочки виконання рішення.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні категорично заперечують щодо розстрочки виконання рішення та зменшення розміру заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних; прокурор свої заперечення виклав письмово в поясненні на відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості (№ 73-1527 вих-12 від 10.07.12, вх.№ 4594/2012-свх від 10.07.12; а.с. 74- 75).

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін та прокурора, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.03.09 між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - споживач) укладено договір №808 на водо-, теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації (а.с. 7-8) та додаток №1 до договору №808 від 01.03.09 (а.с. 9-10).

Пунктом 1.1. Договору постачальник зобов»язався забезпечувати споживача питною водою, тепловою енергією (на опалення та гаряче водопостачання), а також приймати стічні води.

У відповідності до умов Договору, постачальник свої зобов»язання виконував належним чином. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі послуг (а.с. 26, 49) та визнається представником відповідача в судовому засіданні. Зазначені вище акти підписані сторонами та скріплені печатками юридичних осіб.

Порядок розрахунків визначений в розділі 6 договору.

Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів поетапно, у такому порядку: до 20 числа розрахункового місяця 80% місячної вартості у відповідності до очікуваної вартості споживання послуг в розрахунковому місяці; кінцевий розрахунок за надані послуги здійснюється споживачем на розрахунковий рахунок постачальника згідно виставленого рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання рахунку, за мінусом оплаченої вартості в розрахунковому періоді.

В порушення договірних зобов'язань відповідач за надані послуги не розрахувався.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензії № 768 від 20.07.09 (а.с. 18-19), № 768/32 від 03.08.10 (а.с. 21), № 120/46 від 18.11.10 (а.с. 24) та № 491/65 від 18.04.12 (а.с. 27) з вимогою погасити існуючий борг; отримання вищезазначених претензій підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 20, 22, 25). Вимоги щодо сплати заборгованості залишені без задоволення. У відповідь на претензію № 176 від 11.08.10 КП «ЖЕО №4», в зв»язку з важким матеріальним становищем, просить КП «Водотеплосервіс»заключити договір реструктуризації.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

Заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги в сумі 2 842 211 грн. 01 коп., на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається представником відповідача в судовому засіданні. Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме, визнання заборгованості представником відповідача в судовому засіданні, підписання акту звірки розрахунків станом на 06.06.12 (а.с. 53), у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 842 211 грн. 01 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором №808 на водо-, теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 01.03.09 підтверджується матеріалами справи та визнається представником відповідача в судовому засіданні.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобовязання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у звязку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобовязання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобовязань. Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність розрахунків позивача щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних (а.с. 13-16, 47) - розрахунки є арифметично вірними та здійсненими у відповідності до чинного законодавства. Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором №808 на водо-, теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 01.03.09 підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 194877 грн. 93 коп., 3% річних в сумі 109131 грн. 32 коп. та наявність підстав для задоволення позову в цій частині. Відповідно до пункту 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно приписів ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до пункту 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 року "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Суд, розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду, врахувавши заперечення прокурора та представника позивача, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність значних інфляційних процесів у економіці держави, прийшов до висновку про відмову відповідачу в задоволенні вказаного клопотання, у зв'язку з тим, що несвоєчасне повернення позивачеві коштів, призводить до значного погіршення матеріального становища підприємства та неможливості забезпечити місто Калуш послугами з постачання питної води, водовідведення та опалення.

При вирішенні питання щодо доцільності надання розстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін та доказів, наданих на підтвердження несприятливого фінансового стану.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для розстрочки виконання судового рішення. Разом із тим, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що це не позбавляє його можливості звернутися до суду в порядку ст. 121 ГПК України з аналогічним клопотанням про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення у справі № 5010/607/2012-П-28/43 на стадії виконання судового рішення, надавши суду відповідні документи і докази в обґрунтування необхідності надання відстрочки або розстрочки. Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч.ч. 4, 5 статті 49 ГПК України судовий збір, підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 121, 124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 612, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4-3, 22, 49, 55 ст. 82, ст. ст. 83-85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов прокурора міста Калуша в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Водотеплосервіс" до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №4" про стягнення заборгованості, яка утворилась за період з 01.03.09 по 01.05.12 станом на 01.06.12 в сумі 3146220 грн. 26 коп., в тому числі: 2842211 грн. 01 коп. основного боргу, 194877 грн. 93 коп. інфляційних втрат, 109131 грн. 32 коп. 3% річних задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №4" ( вул. Пушкіна, 9-а, м. Калуш, Івано-Франківської області, 77300; код 32177228) на користь Комунального підприємства "Водотеплосервіс" (вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківської області, 77300; код 32364207 ) - 2842211(два мільйона вісімсот сорок дві тисячі двісті одинадцять) грн. 01 коп. основного боргу, 194877 (сто дев»яносто чотири тисячі вісімсот сімдесят сім)грн. 93 коп. інфляційних втрат, 109131 (сто дев»ять тисяч сто тридцять одна)грн. 32 коп. 3% річних.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №4" ( вул. Пушкіна, 9-а, м. Калуш, Івано-Франківської області, 77300; код 32177228) в доход Державного бюджету -судовий збір в розмірі 62924 (шістдесят дві тисячі дев"ятсот двадцять чотири)грн. 40 коп. за наступними платіжними реквізитами: найменування суду - господарський суд Івано-Франківської області, рахунок 31219206783002, назва рахунку - Державний м. Івано-Франківськ 22030001, назва одержувача - УДКСУ у м. Івано-Франківську, МФО одержувача - 836014, ЄДРПОУ 37952250, код класифікації доходів - 22030001, назва коду класифікації доходів - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.07.12

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

________________ Кавлак І. П. 24.07.12