Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4380/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Петросян К.Є.,
при секретарі Ковіній І.В.,
за участю сторін
представника позивача: Філатов Ю.В. (довіреність №555/9/10-000 від 20.03.2012),
представника відповідача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 230172,73 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
07 червня 2012 року державна податкова інспекція в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби (далі - ДПІ в Артемівському районі м. Луганська, позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач) про стягнення податкового боргу, з податку на додану вартість у розмірі 230172,73 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрован виконавчим комітетом Артемівської районної Ради народних депутатів 02.10.1995 року. На обліку у ДПІ в Артемівському районі м. Луганська знаходиться з 02.10.1995 року. Станом на 14.05.2012 року має податковий борг в сумі 230172,73 грн. по податку на додану вартість.
Вказана сума податкового боргу з податку на додану вартість підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0000051710 від 02.02.2012 року, ДПІ в Артемівському районі м. луганська на підставі акта перевірки №530/1710/НОМЕР_1 від 16.12.2011. Зазначеним ППР нарахована суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20548,50 грн. сума грошового зобов?язання за основним платежем 209625,00 грн. У зв?язку з тим, що у платника податків за минулі періоди була переплата за основним платежем у розмірі 0,77 грн., сума нарахованого зобов?язання була автоматично зменшена до суми 209624,23 грн.
У зв'язку з чим позивач просив суд стягнути заборгованість в сумі 230172,73 грн. податкового боргу з податку на додану вартість з ОСОБА_1
У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти в сумі 230172,73 грн. надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив суд розстрочити виконання судового рішення на 60 місяців, шляхом сплати суму заборгованості рівними частками, а саме по 3836,20 грн. починаючи з серпня 2012 року та закінчуючи липнем 2017 року.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрован виконавчим комітетом Артемівської районної Ради народних депутатів 02.10.1995 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 (а.с. 4)
На обліку у ДПІ в Артемівському районі м. Луганська знаходиться з 02.10.1995 року (а.с. 10).
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання -сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Податковий борг з податку на додану вартість виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням №0000051710 від 02.02.2012, на підставі акту перевірки від 16.12.2010, з терміном сплати до 12.02.2012. Загальна сума податкового зобов'язання складає 230172,73 грн., з яких за основним платежем - 209625,00 грн., штрафні санкції - 20548,50 грн. У зв'язку з наявністю у платника податків переплати за минулі періоди за вказаним податком сума нарахованого зобов'язання зменшена до 209624,23 грн. (а.с. 11).
Згідно матеріалів справи вбачається що, зазначене податкове повідомлення -рішення отримано відповідачем 02.02.2012 року, що підтверджується його особистим підписом на корінці зазначеного податкового повідомлення-рішення (а.с. 11).
Вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось.
У відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу було направлено податкову вимогу від 15 лютого 2012 року № 1, яку отримано відповідачем 20.02.2012, що підтверджується особистим його підписом на копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 5).
Однак зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 230172,73 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Відповідач під час судового розгляду справи звернувся з заявою, у якій просив встановити порядок та строк виконання рішення у справі шляхом сплати суми боргу на протязі 60 місяців рівними частками, а саме по 3836,20 грн. починаючи з серпня 2012 року та закінчуючи липнем 2017 року, згідно узгодженого графіку сплати заборгованості.
Представник позивача не заперечував проти задоволення заяви про встановлення порядку та строку виконання рішення у справі.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
З урахуванням клопотання відповідача та відсутністю заперечень позивача, суд вважає за можливе відповідно до ч.1 ст.257 КАС України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 сплати податкового боргу з податку на додану вартість шляхом сплати суми боргу на протязі 60 місяців, рівними частками, а саме по 3836,20 грн. починаючи з серпня 2012 року та закінчуючи липнем 2017 року, згідно узгодженого графіку сплати заборгованості.
На підставі вищевикладеного у суду немає підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача не суперечать закону та не порушують його.
Згідно ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, з податку на додану вартість у розмірі 230172,73 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти в сумі 230172,73 грн. (двісті тридцять тисяч сто сімдесят дві гривні 73 коп.) податкового боргу з податку на додану вартість (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце знаходження: АДРЕСА_1) зі всіх рахунків у банках, які належать відповідачу на користь місцевого бюджету (код платежу 14010100 р/р 31110029700003, утримувач УДКУ у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код утримувача 24046582 банк ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013).
Встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце знаходження: АДРЕСА_1) сплати податкового боргу з податку на додану вартість шляхом сплати суми боргу на протязі 60 місяців рівними частинами по 3836,20 грн. починаючи з серпня 2012 року та закінчуючи липнем 2017 року, згідно узгодженого графіку сплати заборгованості.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 23 липня 2012 року.
СуддяК.Є. Петросян