Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4982/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лагутіна А.А.,

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.,

за участю:

прокурора: Ногіної О. М. (посвідчення № 306 від 04.07.2012 року),

представника позивача: Петрищевої К. В. (довіреність № б/н від 06.06.2011 року),

відповідача: не з'явився,

розглянувши в судовому засіданні матеріали адміністративного позову Прокурора м. Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Алчевського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,-

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2012 року до суду звернувся Прокурор м. Алчевська Луганської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Алчевського міського центру зайнятості (далі - Позивач) до ОСОБА_3 (далі - Відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

В обґрунтування позову прокурором зазначено, що відповідач звернувся до Алчевського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи. 16.04.2010 року позивач був зареєстрований як особа, яка шукає роботу та 23.04.2010 року йому було надано статус безробітного.

При реєстрації в Алчевському міському центрі зайнятості відповідачем надано довідку про середню заробітну плату за вих. № 81 від 27.05.2010 року, яка видана приватним багатопрофільним підприємством «Тетра» (далі - ПБП «Тетра»), пред'явлено трудову книжку, згідно якої відповідач працював заступником директора в ПБП «Тетра» з 05.07.2007 року по 17.12.2009 року, та звільнений на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю у зв'язку з угодою сторін.

Наказом № НТ 100423 від 23.04.2010 року відповідачу на підставі ч. 1, 3, 4, ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття " та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 (надалі - Порядок № 307) було призначено та виплачено допомогу по безробіттю в загальній сумі 18355,68 грн.

Перевіркою встановлено, що на момент звернення до Алчевського міського центру зайнятості відповідач не працював та не отримував доходи в ПБП «Тетра». Таким чином, на думку позивача, відповідач втратив право на одержання матеріального забезпечення, яке йому було призначено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» згідно з наданою ним довідкою про середню заробітну плату.

02.02.2012 року відповідачу Алчевським міським центром зайнятості було направлено лист за № 02/2-279 щодо добровільного відшкодування суми заборгованості у розмірі 18355, 68 грн., однак до теперішнього часу відповідач у добровільну порядку зазначені кошти не сплатив.

Тому позивач просив суд стягнути з відповідача зазначену суму незаконно отриманого матеріального забезпечення по безробіттю.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним у позові, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

17 липня 2012 року від відповідача надійшло заперечення по справі, яке обґрунтовано наступним (аркуші справи 38-39). Відповідач вважав, що при відкритті провадженні за даним позовом мало місце порушення територіальної підсудності адміністративних справ, та позовна заява має бути повернута позивачу, оскільки вона не підсудна цьому адміністративному суду.

Відповідач зазначив, що коли за захистом свого інтересу до адміністративного суду звертається державний орган, а відповідачем є фізична особа, справа територіально непідсудна окружному адміністративному суду і повинна розглядатися за місцезнаходженням позивача, тобто в м. Алчевську Луганської області.

На підставі доводів, викладених у запереченні від 17 липня 2012 року, відповідач просив передати справу за підсудністю до відповідного місцевого суду.

Ухвалою суду від 20.07.2012 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про передачу справи № 2а/1270/4982/2012 за позовом Прокурора м. Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Алчевського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю для розгляду за підсудністю до місцевого суду відмовлено повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявку суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши думку прокурора, пояснення, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Відповідно до ст.8 Закону України від 02.03.2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі-Закон № 1533) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Відповідно до ст.2 Закону України від 01.03.1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» (далі-Закон № 803) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно із ст.25 Закону № 803, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Частиною 1 ст.33 Закону № 1533 передбачено, що особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що відповідач звернувся до Алчевського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи. 16.04.2010 року позивач був зареєстрований як особа, яка шукає роботу та 23.04.2010 року йому було надано статус безробітного (аркуш справи 13).

При реєстрації в Алчевському міському центрі зайнятості відповідачем надано довідку про середню заробітну плату за вих. № 81 від 27.05.2010 року, яка видана приватним багатопрофільним підприємством «Тетра» (далі - ПБП «Тетра»), пред'явлено трудову книжку, згідно якої відповідач працював заступником директора в ПБП «Тетра» з 05.07.2007 року по 17.12.2009 року, та звільнений на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю у зв'язку з угодою сторін.

Позивачем зазначено, що відповідно до п. 65 розділу 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, якщо в день призначення допомоги по безробіттю відсутні відомості, що впливають на розмір допомоги, то вона призначається у розмірі встановленому законодавством для осіб яким визначена допомога по безробіттю без урахування страхового стажу (тобто у мінімальному розмірі), до отримання необхідних відомостей, але не більше 6 місяців з дня призначення допомоги.

Відповідно до зазначених норм, відповідачем було надано дві довідки про середню заробітну плату, одна з яких видана Окружною виборчою комісією № 107 (№ 217 від 21.05.2010 року), а друга видана ПБП «Тетра» (№ 81 від 27.05.2010 року).

У зв'язку з тим, що за останнім місцем роботи, а саме Окружною виборчою комісією № 107, відповідач працював лише 2 місяці, а для розрахунку розміру допомоги враховуються 6 місяців, то позивачем було враховано довідку про заробітну плату № 81 від 27.05.2010 року, яка видана ПБП «Тетра», а саме: за серпень-листопад 2009 року.

Згідно наказу позивача № НТ100423 від 23.04.2010 року відповідачу було призначено виплату допомоги по безробіттю (аркуш справи 13).

Наказом № НТ101013 від 13.10.2011 року проведено перерахунок допомоги по безробіттю з урахуванням наданих відповідачем довідок. Тобто, перерахунок проведено з дня присвоєння статусу безробітного, а саме з 23.04.2010 року. Суму перерахунку в розмірі 7077,88 грн. отримано відповідачем 20.10.2010 року.

В подальшому допомога вплачувалась виходячи із наданих відповідачем довідок. Таким чином, загальна сума незаконно отриманих відповідачем коштів за період з 23.04.2010 року по 17.04.2011 року склала 18355,68 грн.

З огляду на вищевикладене, суд не приймає доводи відповідача про те, що при нарахуванні та виплаті допомоги по безробіттю позивачем не було взято до уваги довідку за останнім місцем роботи, а саме в Окружній виборчій комісії № 107.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове

державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Порядку

розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального

забезпечення безробітним", затвердженого Наказом Міністерства праці та

соціальної політики України № 60/62 від 13.02.2009 року (надалі - Порядок № 60/62), виконавча дирекція Фонду та її робочі органи з метою реалізації завдань, покладених на них відповідно цього Закону, взаємодіють з органами Державної податкової адміністрації та Пенсійним фондом шляхом обміну відповідною інформацією про отримані особами, зареєстрованими в установленому порядку як безробітні, доходів від провадження підприємницької діяльності, роботи за кордоном, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами (договорами).

На підставі вищезазначених норми, між Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості було проведено обмін інформацією про різницю між сумою доходу, зазначеного у запиті згідно довідки наданою безробітному про середню заробітну плату та сумою доходу, яка надавалася до ПФУ по відповідачу.

Згідно з листа Пенсійного фонду України від 29.12.2011 року доходи відповідача з серпня по листопад 2009 року на ПБП «Тетра» в порівнянні з наданою довідкою про середню заробітну плату ПБП «Тетра» від 27.05.2010 № 81 в цьому ж періоді, мали розбіжність на суму доходу, вказаного в довідці про середню заробітну плату.

Відповідно до Порядку № 60/62, позивачем була проведена перевірка інформації, яка надійшла з Пенсійного фонду України, щодо розбіжності на суму доходу відповідача. Актом № 20 від 30.01.2012 року підтверджується, що відповідачем для розрахунку виплат на випадок безробіття була надана довідка від 27.05.2010 року №81, видана ПБП «Тетра» про середню заробітну плату (дохід) (аркуші справи 17-18).

За даними ПФУ доходи ОСОБА_3 з серпня по листопад 2009 року на ПБП «Тетра» в порівнянні з наданою довідкою про середню заробітну плату ПБП «Тетра» в цьому ж періоді, мають розбіжність на суму доходу, вказаного в довідці про середню заробітну плату (сума доходу в серпні 2009 року склала 2629,38 грн., в вересні - 2892,32 грн., в жовтні - 2892,32 грн., в листопаді - 2760,85 грн.). Проведеною перевіркою встановлено, що за останнім місцем роботи на ПБП «Тетра» відповідач не працював. Згідно з пояснень керівника ПБП «Тетра» ОСОБА_4 відповідач ніяких посад на даному підприємстві не займав, довідку про середню заробітну плату № 81 від 27.05.2010 року йому не видавали, запис до трудової книжки не вносили, крім того доповнила, що підприємство з жовтня 2003 року не веде господарську діяльність (аркуш справи 19).

Стаття 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон № 1058) передбачає облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 1058 відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків та інше.

Згідно з відповіддю управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську від 24.02.2012 року № 2362/05-52 ПБП «Тетра» страхові внески за період з 2007 року по 2010 рік не сплачувало (аркуш справи 15). Крім того, повідомлено, що індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_3 ( і.к. НОМЕР_1) за 2009 рік в базі даних персоніфікованого обліку відсутні.

Тобто, на момент звернення до Алчевського міського центру зайнятості ОСОБА_3 не працював та не отримував доходи в ПБП «Тетра».

Таким чином відповідач втратив право на одержання матеріального забезпечення, яке йому було призначено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» згідно з наданою ним довідкою про середню заробітну плату № 81 від 27.05.2010 року.

Згідно ч.2 ст.36 Закону № 1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону № 1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

01.02.2012 року позивачем було прийнято наказ № 9 про порушення відповідачем законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та повернення ним зайво отриманих коштів в сумі 18355,68 грн., з яким ОСОБА_3 ознайомлений під особистий підпис 07.02.2012 року (аркуші справи 23-24). У встановлений строк кошти відповідачем не повернуті, рішення оскаржене не було.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Прокурора м. Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Алчевського міського центру зайнятості, у зв'язку з їх обґрунтованістю, та стягнути з відповідача незаконно отримане матеріальне забезпечення в сумі 18355,68 грн..

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 87, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора м. Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Алчевського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) на користь Алчевського міського центру зайнятості (94200, Луганськ область, м. Алчевськ, вул.. Леніна, 114, рр 37175974900027, код банку: 804013, ГУДКСУ у Луганській області, код ЄДРПОУ 13391982) незаконно отримане матеріальне забезпечення в сумі 18355,68 грн. (вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять гривень шістдесят вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 23 липня 2012 року.

СуддяА.А. Лагутін