ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 липня 2012 року № 2а-5863/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шарпакової В.В., суддів Келеберди В.І., Качура І.А., розглянувши на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної митної служби України

Київської регіональної митниці

проскасування наказів, поновлення на посаді

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної митної служби України (далі по тексту - відповідач - 1), Київської регіональної митниці (далі по тексту - відповідач - 2) в якому просить суд: скасувати наказ Державної митної служби України від 28 березня 2012 року № 656-к "Про припинення перебування на державній службі" в частині припинення позивачу перебування на державній службі в митних органах; скасувати наказ Київської регіональної митниці від 29 березня 2012 року № 371-к "По особовому складу" про проведення розрахунку з позивачем; поновити ОСОБА_1 на державній службі в митних органах на посаді головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці з 29 березня 2012 року; стягнути з Київської регіональної митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-5863/12/2670 та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 15 травня 2012 року.

У попередньому судовому 15 травня 2012 року, за результатами наданих суду представниками сторін пояснень, виникло питання про виклик в якості свідка безпосереднього начальника позивача, начальника сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів) відділу митних платежів Київської регіональної митниці, ОСОБА_7

Позивач та представник позивача підтримали зазначене питання, представники відповідачів не заперечили проти виклику у якості свідка у судове засідання працівника Київської регіональної митниці.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2012 року викликано в якості свідка для надання показань з приводу обставин, які мали місце при звільненні позивача начальника сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів) відділу митних платежів Київської регіональної митниці ОСОБА_7 Призначено судове засідання на 20 червня 2012 року.

Судові засідання неодноразово відкладались у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 04 липня 2012 року опитано свідка - начальника сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів) відділу митних платежів Київської регіональної митниці ОСОБА_7 з приводу обставин, які мали місце при звільненні позивача.

У судовому засіданні 18 липня 2012 року представник позивача та позивач адміністративний позов підтримали, просили суд задовольнити його, скасувати спірні накази та поновити позивача на посаді. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що звільнення позивача є протиправним, здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому спірні накази підлягають скасування.

Представник Державної митної служби України адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у його задоволенні. Мотивуючи заперечення зазначив, що оскаржувані накази Державної митної служби України є законними та такими, що прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством України.

Представник Київської регіональної митниці адміністративний позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні з підстав необґрунтованості позовних вимог.

Враховуючи неявку представника відповідача та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд розглянув адміністративну справу № 2а-5863/12/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В матеріалах справи міститься копія особової справи ОСОБА_1 з якої вбачається наступне:

Наказом Київської регіональної митниці від 20 травня 2010 року № 287-к «Про стажування ОСОБА_1.» дозволено головному спеціалісту відділу контролю безпеки продовольчого ринку Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві ОСОБА_1 пройти стажування на посаді провідного інспектора відділу ведення розрахунків та обліку матеріальних цінностей на балансових та позабалансових рахунках служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності терміном з 20 по 25 травня 2010 року.

Наказом Державної митної служби України від 28 травня 2010 року № 936-к, на підставі заяви ОСОБА_1 від 25 травня 2010 року та подання Київської регіональної митниці від 25 травня 2010 року, призначено ОСОБА_1 з 28 травня 2010 року на посаду провідного інспектора відділу ведення розрахунків та обліку матеріальних цінностей на балансових та позабалансових рахунках служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності Київської регіональної митниці з посадовим окладом згідно із штатним розкладом регіональної митниці, тимчасово, на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника, як таку, що успішно пройшла стажування, у порядку переведення з Управління у справах захисту прав споживачів у місті Києві.

Відповідно до наказу Київської регіональної митниці від 28 травня 2010 року № 319-к «Про призначення ОСОБА_1» встановлено провідному інспектору відділу ведення розрахунків та обліку матеріальних цінностей на балансових та позабалансових рахунках служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_1 щомісячний посадовий оклад у розмірі 964 грн. Призначено провідному інспектору відділу ведення розрахунків та обліку матеріальних цінностей на балансових та позабалансових рахунках служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_1 керівника стажування начальника зазначеного відділу Винник Т.В.

Наказом Державної митної служби України від 27 вересня 2010 року ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання -Інспектор митної служби 4 рангу.

Позивачем 04 жовтня 2010 року прийнято присягу, про що в матеріалах справи міститься копія Урочистого зобов'язання із підписом позивача.

Наказом Київської регіональної митниці від 03 листопада 2010 року № 830-к «Про переведення ОСОБА_1» переведено провідного інспектора відділу ведення розрахунків та обліку матеріальних цінностей на балансових та позабалансових рахунках служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_1, яка працює на умовах строкового трудового договору (на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку провідного інспектора Бондар Л.А.), на вакантну посаду старшого інспектора відділу митного оформлення «Центральний», з 04 листопада 2010 року, з посадовим окладом згідно штатним розписом митниці та раніше встановленими розмірами підбавок.

Наказом Київської регіональної митниці від 14 лютого 2011 року № 80-к «По особовому складу» на виконання наказу Державної митної служби України від 31 грудня 2010 року № 1565 «Про створення митних постів Київської регіональної митниці», наказу Київської регіональної митниці від 04 січня 2011 року № 06 «Про введення в дію Структури й Переліку змін до штатного розпису митниці», на підставі листа Державної митної служби України від 27 січня 2011 року № 11/1-10.13/1330-ЕП «Про узгодження переведення», переведено ОСОБА_1, старшого інспектора відділу митного оформлення «Центральний», на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення «Центральний» митного поста «Столичний», з 14 лютого 2011 року, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом митниці та зі збереженням раніше встановлених розмірів надбавок.

Відповідно до наказу Київської регіонально митниці від 04 квітня 2011 року № 220-к «По особовому складу» переведено ОСОБА_1, старшого інспектора відділу митного оформлення «Центральний» митного поста «Столичний», на посаду старшого інспектора митного поста «Дніпровський»з 04 квітня 2011 року, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом митниці та зі збереженням раніше встановлених розмірів надбавок.

Наказом Київської регіональної митниці від 12 квітня 2011 року № 531 «Про встановлення щомісячної надбавки за вислугу років» встановлено щомісячну надбавку за вислугу років ОСОБА_1, старшому інспектору митного поста «Дніпровський»(таб. № 661), 10 % з 15 квітня 2011 року.

Наказом Київської регіональної митниці від 16 травня 2011 року № 364-к дозволено старшому інспектору митного поста «Дніпровський» ОСОБА_1 пройти стажування на посаді головного інспектора сектору контролю за правильністю визначення митної вартості відділу контролю митної вартості та класифікації товарів терміном з 16 по 18 травня 2011 року, про що складено Індивідуальний план стажування від 16 травня 2011 року.

Наказом Київської регіональної митниці від 19 травня 2011 року «Про переведення ОСОБА_1» переведено старшого інспектора митного поста «Дніпровський» ОСОБА_1 на посаду головного інспектора сектору контролю за правильністю визначення митної вартості відділу контролю митної вартості та класифікації товарів, як таку, що успішно пройшла стажування, з 19 травня 2011 року, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом митниці та зі збереженням раніше встановлених розмірів надбавок.

Наказом Київської регіональної митниці від 31 травня 2011 року «По особовому складу» переведено ОСОБА_1, головного інспектора сектору контролю правильністю визначення митної вартості відділу контролю митної вартості та класифікації товарів, на посаду головного інспектора сектору контролю за правильністю визначення митної вартості відділу контролю митної вартості та номенклатури з 01 червня 2011 року, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом митниці та зі збереженням раніше встановлених розмірів надбавок.

Наказом Київської регіональної митниці від 06 липня 2011 року № 576-к ОСОБА_1, головному інспектору сектору контролю за правильністю визначення митної вартості відділу митної вартості та номенклатури за відзначаюче сумлінне й бездоганне ставлення до своїх службових обов'язків при виконанні завдань, поставлених перед митними органами України, позитивні результати роботи, ініціативність, а також за участь в урочистих зборах, приурочених святкуванню 20-ї річниці Дня митної служби України, оголошено подяку.

Наказом Київської регіональної митниці від 20 січня 2012 року № 51-к «По особовому складу» на підставі попередження про наступне вивільнення від 19 січня 2012 року та заяви ОСОБА_1 від 20 січня 2012 року, переведено ОСОБА_1, головного інспектора сектору контролю за правильністю визначення митної вартості відділу контролю митної вартості та номенклатури, на посаду головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів з 20 січня 2012 року, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом митниці та зі збереженням раніше встановлених розмірів надбавок.

Наказом Державної митної служби України від 28 березня 2012 року № 656-к «Про припинення перебування на державній службі» за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу», припинено 29 березня 2012 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, головному інспектору сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці.

Наказом Київської регіональної митниці від 29 березня 2012 року № 371-к «По особовому складу»на підставі наказу Державної митної служби України від 28 березня 2012 року № 656-к «Про припинення перебування на державній службі», проведено повний розрахунок з ОСОБА_1 відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України.

Позивач вважає наказ Державної митної служби України від 14 вересня 2011 року № 1950-к "Про припинення перебування на державній службі" Державної митної служби України від 28 березня 2012 року № 656-к «Про припинення перебування на державній службі» протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, на думку позивача, звільнення її із посади відбулося із порушенням вимог чинного законодавства України, а тому ОСОБА_1 просить суд поновити її на посаді.

Ознайомившись із матеріалам справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Листом Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2010 року № 753/11/13-10 «Про розв'язання спорів, що виникають з відносин публічної служби» зазначено, що під час вирішення спорів зазначеної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Тому, якщо у спеціальному законі не передбачено або прямо заборонено застосування норм трудового законодавства, то особа може бути звільнена виключно з підстав передбачених цими законами. В той же час, ряд спеціальних законів (Закони України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування" та ін.) передбачають можливість поширення на службові відносини трудового законодавства. У зв'язку з цим, судам необхідно виходити з того, що підстави припинення служби у такому випадку діляться на загальні, передбачені Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП), та спеціальні, передбачені відповідними спеціальними законами України.

До загальних підстав звільнення державних службовців належать підстави, передбачені статтею 36 КЗпП: угода сторін; закінчення строку (підпункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимоги про їх припинення; призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу; розірвання договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи керівника державного органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45); переведення службовця, за його згодою, в інший державний орган, в установу, організацію або перехід на виборну посаду; відмова службовця від переведення на роботу в іншу місцевість разом із державним органом, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці; набрання законної сили вироком суду, яким службовця засуджено (крім випадків умовного засудження і відстрочки виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем роботи або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження цієї роботи; підстави, передбачені контрактом.

Колегія суддів зазначає, що за загальним правилом будь-яке звільнення особи (як у відносинах публічної служби, так і у звичайних трудових відносинах) має бути обґрунтованим, тобто, мати чітко вказану підставу для звільнення, передбачену або Кодексом законів про працю України, або Законом України «Про державну службу».

Спеціальним законодавчим актом у сфері проходження публічної служби є Закон України «Про державну службу», який регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу та визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі по тексту - Закон № 3723-XII) державна служба ґрунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

Статтею 30 Закону Закон № 3723-XII визначено вичерпний перелік підстав, крім передбачених Кодексом законів про працю України, припинення державної служби: порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону);відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону.

Позивачу припинено перебування на державній службі за порушення присяги державного службовця за пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII.

Суд звертає увагу, що в наказі Державної митної служби України від 28 березня 2012 року № 656-к зазначено, що встановлені чисельні факти порушень в тому числі позивачем вимог нормативно-правових актів з питань митної справи при здійсненні контролю за правильністю значення митної вартості товарів під час проведення процедур митного контролю та митного оформлення товарів, а саме вимог: Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766; Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 24 червня 2009 року № 602, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 липня 2009 року за №669/16685, наслідком яких стало створення штучних перешкод у діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 6 статті 30 Закону України "Про державну службу" визначено, що відмова державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону, є підставою припинення державної служби.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну службу" громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки". Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

Інструкція про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затверджена наказом Державної митної служби України 13 серпня 2010 року № 918, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2011 року за № 154/18892 (далі по тексту - Інструкція № 918) визначає приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування (службової перевірки) в митній службі України, документування й оформлення його результатів, прийняття за ним рішення, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування (службової перевірки) у справи, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України (далі посадові особи) під час їх проведення.

Пунктом 2.1 Інструкції № 918 встановлено, що підставами для проведення службового розслідування є факти (ознаки): невиконання або неналежного виконання посадовою особою під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на митну службу України завдань та функцій або створило загрозу здоров'ю, життю людей, призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків, порушень громадського порядку або заподіяння шкоди громадянам (їх об'єднанню), державі, підприємству, установі, організації чи порушення їх прав та законних інтересів; недодержання посадовою особою законодавства України про державну службу, проходження служби в митних органах, антикорупційного законодавства, а також порушення нею норм професійної етики, передбачених Дисциплінарним статутом і нормативно-правовими актами Держмитслужби.

Метою службового розслідування є: з'ясування правомірності дій чи бездіяльності посадових осіб при здійсненні ними службової діяльності; повне, об'єктивне й усебічне встановлення обставин правопорушення (надзвичайної події), його (її) наслідків, а також інших подій чи обставин, що мають значення для прийняття законного рішення; встановлення винних, ступеня їх вини та міри відповідальності за скоєне правопорушення; виявлення причин і умов, що сприяли правопорушенню (надзвичайній події), надання пропозицій та рекомендацій, спрямованих на їх усунення та недопущення подібних правопорушень надалі; запобігання правопорушенням, іншим негативним проявам, підвищення рівня професіоналізму та професійної етики в митній службі.

В писмових заперченнях представник відповідача в обґрунтування непроведення службового розслідування посилається на пункт 2.4 зазначеної Інструкції, якою зазначено, що службове розслідування не проводиться, якщо факт правопорушення, причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та іншої обставини у повній мірі встановлено під час службової перевірки, ревізії, інвентаризації, а посадова особа, винна у скоєнні правопорушення, не підлягатиме звільненню відповідно до Дисциплінарного статуту.

Колегія суддів не погоджується із таким посиланням представника Державної митної служби України, та звертає увагу на те, що особливістю застосування передбаченої пунктом 6 статті 30 Закону України «Про державну службу» підстави для звільнення (зокрема, порушення присяги державного службовця) є обов'язкове проведення службового розслідування для встановлення фактів порушення законодавства (і, відповідно, присяги державного службовця) або наявності судового рішення, що підтверджує факт скоєння особою адміністративного правопорушення або злочину.

Суду не було надано доказів на підтвердження того, що стосовно позивача, як того вимагає чинне законодавство України, проводилося службове розслідування, висновки якого могли бути підставою для звільнення її із займаної посади, як і не надано доказів на підтвердження існування підстав для проведення службового розслідування щодо позивача.

При цьому, слід зазначити, що в судовому засіданні представники відповідачів не спростували відсутність висновку службового розслідування.

Водночас, як підтверджується матеріалами справи та повідомлено представником відповідача у судовому засіданні, підставою звільнення позивача стали результати тематичної перевірки, проведеної відповідно до наказу Держмитслужби України від 23 березня 2012 року № 182, та службової перевірки, проведеної відповідно до наказу Київської регіональної митниці від 26 березня 2012 року № 348.

В матеріалах справи міститься копія подання про припинення перебування на державній службі в митних органах України головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці ОСОБА_1, з змісту якого вбачається наступне: з метою перевірки повноти реалізації заходів зі справляння митних платежів посадовими особами Київської регіональної митниці за період з 01 січня 2011 року по 23 березня 2012 року комісією Держмитслужби України було проведено тематичну перевірку, призначену згідно наказу Держмитслужби України від 23 березня 2012 року. В свою сергу, комісією Київської регіональної митниці було проведено службову перевірку рівня організації роботи посадових осіб сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості відділу митних платежів за період з 23 лютого 2012 року по 23 березня 2012 року згідно наказу Київської регіональної митниці від 26 березня 2012 року.

За результатами двох перевірок були встановлені численні порушення вимог нормативно-правових актів з питань митної справи при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості оформлення товарів внаслідок несумлінного виконання службових обов'язків посадовими особами сектора по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці та неодноразові порушення вимог посадових інструкцій, та трудового розпорядку.

Зокрема, в поданні про припинення перебування на державній службі в митних органах України головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці ОСОБА_1 зазначено, що за період, що перевірявся, встановлено 10 фактів порушення ОСОБА_1 Правил внутрішнього трудового розпорядку а саме: 20 лютого 2012 року - вихід 17.25, вхід не зазначено; 23 лютого 2012 року - вхід 08.46, вихід 17.15; 24 лютого 2012 року - вихід 17.19, вхід не зазначено; 27 лютого 2012 року - вихід 13.36, вхід не зазначено; 12 березня 2012 року - вихід 17.37, вхід не зазначено; 13 березня 2012 року -вхід 08.51, вихід 17.26; 14 березня 2012 року - вхід 09.01, вихід 17.15; 16 березня 2012 року - вхід 09.04, вихід 17.05; 19 березня 2012 року - вхід 09.02, вихід 17.11; 20 березня 2012 року - вхід 09.00, вихід 17.48, чим порушено вимоги статті 57 законів про працю України, Колективного договору між Первинною профспілковою організацією та Київською регіональною митницею, а також Режиму роботи, затвердженому наказом Київської регіональної митниці від 01 березня 2012 року № 250-к «Про встановлення режиму робот сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів», Посадової інструкції секктору по контролю за визначення митної вартості товарів відділу митних платежів, затвердженої начальником митниці 20 січня 2012 року.

Крім цього, вибірковою перевіркою твердих примірників запитів з питань митної вартості виявлено запити, які містять ті чи інші порушення положень Порядку декласування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон подання відомостей для її підтвердження, затвердженої постановою України від 20 грудня 2006 року № 1766, положень Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України від 24 червня 2009 року № 602.

Саме порушення ОСОБА_1 порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України було встановлено перевіркою.

Представником позивача у судовому засіданні зазначено, що ОСОБА_1 з 21 березня 2012 року перебувала на лікарняному, тому запити які вона прийняла до роботи були доопрацьовані іншими співробітниками сектору, оскільки згідно службових обов'язків, визначених в посадових інструкціях працівників сектору, у разі тимчасової відсутності інспектора його обов'язки виконує інший інспектор сектора, визначений начальником відділу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2012 року викликано в якості свідка для надання показань з приводу обставин, які мали місце при звільненні позивача начальника сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів) відділу митних платежів Київської регіональної митниці ОСОБА_7, яка у судовому засіданні 04 липня 2012 року підтвердила факт перебування ОСОБА_1 на лікарняному з 21 березня 2012 року та повідомила суд, що її, як безпосереднього керівника, було повідомлено про перебування на лкарняному у зв'зку з доглядом за дитиною.

Крім цього, в матеріалах справи міститься копія Витягу з табелю робочого часу ОСОБА_1 за 01 березня 2012 року по 29 березня 2012 року, в якому зафіксовано відсутність позивача на робочому місці з 21 березня 2012 року по 29 березня 2012 року через тимчасову оплачувану непрацездатність.

Суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, визначено Законом України "Про Дисциплінарний статут митної служби України".

Пунктом 31 Дисциплінарного статуту визначено, що застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

Суд звертає увагу на те, що, станом на час припинення перебування позивача на державній службі в митних органах на посаді головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці за порушення присяги державного службовця, як того вимагає чинне законодавство України, не було проведено службового розслідування у встановленому порядку.

Водночас, частиною 1 статті 14 Закону України "Про державну службу" визначено, що за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду (частина 2 статті 14 Закону України "Про державну службу").

Таким чином, Законом України "Про державну службу" передбачено конкретні дисциплінарні заходи, що можуть застосовуватися до державних службовців за невиконання чи неналежне виконання державним службовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також здійснення вчинків, які порочать його як державного службовця або дискредитують державний орган, в якому такий державний службовець працює.

Вжиті до державного службовця заходи дисциплінарного впливу є належним доказом невиконання чи неналежного виконання державним службовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також здійснення вчинків, які порочать його як державного службовця або дискредитують державний орган, в якому такий державний службовець працює.

Щодо твердження відповідачів та зазначення у наказі, як підставу для припинення перебування на державній службі позивача, встановлення фактів порушення ОСОБА_1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, суд не погоджується та зазначає, що в матеріалах справи міститься копія наказу Київської регіональної митниці від 14 вересня 2011 року № 928-к «По особовому складу», яким встановлено ОСОБА_1 (таб. № 661), головному інспектору сектору контролю за правильністю визначення митної вартості відділу контролю митної вартості та номенклатури, з 15 вересня 2011 року по 15 вересня 2012 року режим роботи з неповним робочим днем: - понеділок-четвер: початок роботи о 9.00, закінчення роботи о 17.00; п'ятниця: початок роботи о 9.00, закінчення роботи о 16.45; обідня перерва з 13.00 до 13.45, тому помилковими, на думку колегії суду, є висноки тематичної перевірки, проведеної відповідно до наказу Держмитслужби України від 23 березня 2012 року № 182, та службової перевірки, проведеної відповідно до наказу Київської регіональної митниці від 26 березня 2012 року № 348 щодо неоднразово запізнення на роботу та передчасний вихід з робочого місцяю.

Крім цього, як вже зазначалось, оскаржувані накази датовані 28 та 29 березня 2012 року, коли позивач перебувала на лікарняному, на підтвердження в матеріалах справи містиься копія Витягу з табелю робочого часу ОСОБА_1 з 01 березня 2012 року по 29 березня 2012 року, що на думку суду є грубим порушенням трудового законодавства з огялду на наступе.

Відповідно до частини 1 статті 26 Дисциплінарного статуту митної служби України дисциплінарне стягнення не застосовується у разі відсутності посадової особи митної служби на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Крім цього, статтею 40 Кодексу законів про працю України встановлено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

За таких обставин, можно дійти висновку, що ні загальним законом ні спеціальним законом не допускається розірвання трудових відносин, в данному випадку припинення державної служби, в період тимчасової непрацездатності працівника.

Аналогічна думка викладена у абзаці 2 пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9, де зазначено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день вільнення працівнику видано лікарняний листок.

На думку колегії суддів Окружного адміністративного суду міста Києва вищевказані факти свідчать про протеправність оскаржуваного наказу, що є підставою для його скасування.

У відповідності до статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі по тексту - Порядок № 100), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

В матеріалах справи міститься Довідка Київської регіональної митниці від 04 липня 2012 року про те, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1, відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати», відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 на день звільнення становила 119,74 (Сто дев'ятнадцять гривень 74 копійки).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з пунктом 4 вказаного порядку при обчисленні середньої заробітної плати за два останні місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

З наведенного виходить, що згідно з Порядком не приймаються до уваги календарні місяці, які не були повністю відпрацьовані.

Згідно копії Розрахункового листка, що міститьтся в матеріалах справи, заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох останніх місяців складає 5655, 61 грн. (в тому числі, за січень 2012 року позивачу нарахована заробітна плата у розмірі 2773,40 грн.; за лютий 2012 року у розмірі 2882, 21 грн.).

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 23 серпня 2011 року № 8515/о/14-11/13, кількість робочих днів у січні 2012 року - 20 днів, у лютому - 21 день.

Враховуючи, що абзацом 3 пункту 8 Порядку № 100 встновлено, що середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства, середньомісячне число робочих днів за останні два календарні місяці позивача складає 41 день, з огляду на те, що середньоденна заробітна плата позивача відповідно до Довідки Київської регіональної митниці від 04 липня 2012 року складає 119, 74 грн., середньомісячна заробітна плата позивача складає 2454,64 грн. та підялгає стягнення за період до фактичного поновлення на посаді.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до статті 51 Кодексузаконів про працюУкраїнидержава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі не доведено правомірність оскаржуваних наказів.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позивачем доведено незаконність наказів відповідача, а тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоленню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 -163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністратвиний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Скасувати наказ Державної митної служби України від 28 березня 2012 року № 656-к "Про припинення перебування на державній службі" в частині припинення позивачу перебування на державній службі в митних органах.

3. Скасувати наказ Київської регіональної митниці від 29 березня 2012 року № 371-к "По особовому складу" про проведення розрахунку з ОСОБА_1.

4. Поновити ОСОБА_1 на державній службі в митних органах на посаді головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці з 29 березня 2012 року.

5. Стягнути з Київської регіональної митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення виходячі із розміру середньоденної заробітної плати, що складає 119, 74 грн.

6. Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі в митних органах на посаді головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці та стягнення з Київської регіональної митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 2454,64 грн. виконати негайно.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Шарпакова

Судді: В.І. Келеберда

І.А. Качур