Справа № 1513/850/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2012 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді: Масленикова О.А.,
при секретарі Д'яченко М.В.
за участю :
прокурора -Пашаєва Г.В.
представників відділу Держкомзему у Кілійському районі -Богдан М.О., Гудова В.О.
представника відповідача: Кілійської РДА - Сипко Т.М.
відповідача - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом
Прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі:
Відділу Держкомзему у Кілійському районі
до
Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_5
про
зобов'язання повернути земельну ділянку
та позовом
Відділу Держкомзему у Кілійському районі
до
Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_5
про
визнання договору оренди земельної ділянки недійсним
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Кілійського району Одеської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі відділу Держкомзему у Кілійському районі до Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_5 про зобов'язання повернути земельну ділянку.
Після відкриття провадження у справі відділ Держкомзему у Кілійському районі пред'явив позов до Кілійської районної адміністрації, ОСОБА_5 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлені позовні вимоги та пояснив, що 20.03.2010 року між Кілійською районною державною адміністрацією та ОСОБА_5 було укладено договір оренди за № 141, відповідно до якого орендодавець -Кілійська РДА, передав орендарю ОСОБА_5 в строкове платне користування земельну ділянку, яка складається з нерозподілених земельних ділянок власників земельних часток /паїв/, членів колишнього КСП «Нива», площею 40 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Старотроянівської сільської ради Кілійського району Одеської області. Згідно п. 18 укладеного договору передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту відведення земельної ділянки. Як зазначає прокурор, при передачі земельної ділянки Кілійською РДА ОСОБА_5, було допущено порушення норм чинного законодавства, а саме Закону України «Про оренду землі», відповідно до якого право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації відповідного договору. Оскільки договір оренди земельної ділянки від 20.03.2010 р. № 141 не було належним чином зареєстровано, він не є укладеним, в зв'язку з чим земельна ділянка підлягає поверненню власнику. На підставі викладеного прокурор просив суд винести рішення, яким зобов'язати ОСОБА_5 повернути земельну ділянку власнику -Кілійській РДА.
В судовому засіданні представники відділу Держкомзему у Кілійському районі - Богдан М.О. та Гудов В.О. підтримали заявлені прокурором позовні вимоги та просили суд його задовольнити. Одночасно просили суд визнати договір № 141, укладений 20.03.2010 року між відповідачами -недійсним.
Представник відповідача - Кілійської РДА, Сипко Т.М. заперечував проти позову та вказав, що діючим законодавством не встановлено обов'язку щодо виготовленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, якщо її межі встановлені в натурі /на місцевості/ і її цільове призначення не змінюється, що і мало місце при укладенні договору оренди. Оскільки Кілійська РДА на час укладення договору здійснювала повноваження власника щодо оспорюваної земельної ділянки, яка складається з нерозподілених земельних ділянок власників земельних часток /паїв/, представник відповідача вважає, що порушень під час передачі земельної ділянки за укладеним з ОСОБА_5 договором допущено не було, в зв'язку з чим просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора та відділу Держкомзему у Кілійському районі Одеської області.
Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що вважав, що при укладенні договору дотримано всіх передбачених діючим законодавством вимог та відніс вирішення заявлених прокурором та відділом Держкомзему в Кілійському районі позовних вимог на розсуд суду.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, в ході встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:
На підставі договору оренди за № 141, підписаним 20.03.2010 року між орендодавцем Кілійською районною державною адміністрацією та орендарем ОСОБА_5, ОСОБА_5 було передано в строкове платне користування земельну ділянку площею 40 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Старотроянівської сільської ради Кілійського району Одеської області та складається з земельних ділянок не витребуваних паїв членів колишнього КСП «Нива». Договором передбачено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату в розмірі 5556 гривень.
Після підписання договору 20.03.2010 р. між сторонами договору було підписано акт приймання-передачі вказаної земельної ділянки ОСОБА_5
При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно зі ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст. 124 ЗК України / в редакції, яка була чинною на момент підписання договору/ передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно з ч.4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»невід'ємною частиною договору оренди землі є: акт визначення меж земельної ділянки в натурі, акт приймання-передачі об'єкта оренди, кадастровий план земельної ділянки та ін. Згідно ст. 20 Закону України «Про оренду землі»державній реєстрації підлягає тільки укладений договір.
Відповідно до ст. ст. 628, 638 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, що узгоджується з ч.3 ст. 640 ЦК України (нормативний акт, який вступив в силу після прийняття Закону України «Про оренду землі»і є основним актом цивільного законодавства), відповідно до якої договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст. 210 ЦК України правочин, який підлягає державній реєстрації, є чинним з моменту його державної реєстрації.
Таким чином, виходячи з наведених положень законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора про зобов'язання відповідача ОСОБА_5. повернути земельну ділянку є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки право оренди у відповідача не виникло в зв'язку з тим, що договір не було укладено відповідно до вимог чинного законодавства.
Стосовно відповідача Кілійської РДА, суд приходить до висновку про необхідність відмовити прокурору в позові, оскільки до вказано відповідача прокурором не заявлено жодної позовної вимоги.
Щодо позову відділу Держкомзему у Кілійському районі Одеської області про визнання договору оренди недійсним суд виходить з наступного:
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
Таким чином правочин щодо оренди земельної ділянки за змістом ст. 210 ЦК України у випадку відповідачів не є укладеним зв'язку з нездійсненням його державної реєстрації.
Як зазначено в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» - відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.
За встановлених обставин по справі, в зв'язку з тим, що договір між сторонами не було укладено у формі, встановленій законом, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог відділу Держкомзему у Кілійському районі про визнання договору оренди недійсним.
В зв'язку з частковим задоволенням позову судові витрати по справі підлягають покладенню на відповідача ОСОБА_5 відносно якого задоволено позовні вимоги прокурора.
На підставі ст. ст. 210, 792 ЦК України ст. ст. 124-126 ЗК України, Закону України «Про оренду землі», та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі: відділу Держкомзему у Кілійському районі до Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_5 про зобов'язання повернути земельну ділянку -задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_5 повернути Кілійській районній державній адміністрації земельну ділянку площею 40 га, яка складається з нерозподілених земельних ділянок власників земельних часток /паїв/ та розміщена на території Старотроянівської сільської ради Кілійського району, яка передана відповідачу ОСОБА_5 на підставі Договору № 141, укладеного 20.03.2010 року з Кілійською районною державною адміністрацією.
В задоволенні вказаних позовних вимог відносно Кілійської районної державної адміністрації Одеської області - відмовити за необґрунтованістю.
В задоволенні позову відділу Держкомзему у Кілійському районі до Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_5 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним -відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_5 на корить держави судовий збір у сумі 214,6 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников