КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.2012 № 9/013-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Коршун Н.М.
Авдеєва П.В.
за участю представників:
від прокуратури: не з'явився,
від позивача: представник - Кирій О.В. - за довіреністю,
від відповідача-1: не з'явився,
від відповідача-2: представник - Рубанчук С.Д. - за довіреністю,
від відповідача-3: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Будівельник-14», м. Переяслав-Хмельницький Київської області
на рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2012 р.
у справі № 9/013-12 (суддя Сокуренко Л.В.)
за позовом Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області
до 1. Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області,
2. Відкритого акціонерного товариства «Будівельник-14», м. Переяслав-Хмельницький Київської області,
3. Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області
про визнання недійсним акту та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2012 р. Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, Відкритого акціонерного товариства «Будівельник-14» про визнання недійсним рішення виконкому № 9-25 від 22.01.2004 р. про видачу свідоцтва про право власності на будівлю (гуртожиток), що знаходиться в м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 38-а, загальна площа 847,30 кв.м, визнання недійсним свідоцтва Переяслав-Хмельницької міської ради про право власності ВАТ «Будівельник-14» від 26.01.2004 р. на будівлю, що знаходиться в м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 38-а, загальна площа 847,30 кв.м, загальна залишкова вартість якої становить 416 167 грн. та скасування реєстрації про право власності на нерухоме майно Переяслав-Хмельницьким бюро технічної інвентаризації реєстраційний номер 4503345 від 26.01.2004 р., номер запису 51 в книзі 1.
Прокуратурою до суду першої інстанції подавалась заява про уточнення позовних вимог, у прийнятті якої місцевим господарським судом відмовлено у зв'язку з тим, що подані прокурором уточнення за своїм юридичним змістом є заявленням самостійних позовних вимог та свідчать про одночасну зміну предмету та підстав позову.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2012 р. до участі у справі в якості відповідача залучено Виконавчий комітет Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області.
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.04.2012 р. у справі № 9/013-12 позов задоволено частково; визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області № 9-2 від 22.01.2004 р. про видачу свідоцтва про право власності на будівлю (гуртожиток), що знаходиться в м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана-Хмельницького, 38-а; в частині позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва Переяслав-Хмельницької міської ради про право власності Відкритого акціонерного товариства «Будівельник-14»від 26.01.2004 року на будівлю, що знаходиться в м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана-Хмельницького, 38-а, загальна площа, 847,30 кв.м., загальна залишкова вартість якої становить 416 тис. 167 грн. та скасування Переяслав-Хмельницьким бюро технічної інвентаризації реєстрації про право власності на нерухоме майно реєстраційний номер 4503345 від 26.01.2004 року, номер запису 51 в книзі 1 відмовлено; стягнути з Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області в доход Державного бюджету України, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, судовий збір у сумі 1 073 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство «Будівельник-14» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, суд першої інстанції неправильно тлумачить діюче законодавство, застосовано закон, який втратив чинність. Вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано не застосував наслідки спливу строку позовної давності.
Прокуратура та позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Прокуратура, відповідач-1, відповідач-3 явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка представників прокуратури, відповідача-1, відповідача-3 в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-2, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту оцінки вартості майна кооперативу «Будівельник-14», затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області від 18.10.1995 р. за № 5/94-ВП, до статутного фонду приватизованого підприємства не увійшла вартість гуртожитку, який розташований в м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана-Хмельницького, 38-а.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області № 5/94-ВП від 18.10.1995 р. про затвердження акту оцінки вартості майна кооперативу «Будівельник-14» структурного підрозділу асоціації «Бориспільсільбуд» затверджено акт оцінки вартості кооперативу «Будівельник-14».
Вказаним наказом № 5/94-ВП визначено, вартість державного житлового комплексу (2525950 тис. крб.), який не підлягає приватизації.
Отже, у статутний фонд ВАТ «Будівельник-14»на дату оцінки його вартості під час приватизації не увійшов гуртожиток по вул. Богдана-Хмельницького, 38-а в м. Переяслав-Хмельницький, який є державною власністю, що зазначено в акті від 01.10.2001 р.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області № 7/69-ВП від 24.11.1995 р. на підставі Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.1992 р. № 686 «Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкритті акціонерні товариства та планом приватизації майна кооперативу «Будівельник-14» перетворено кооператив «Будівельник-14»у Відкрите акціонерне товариство.
Водночас, на засіданні інвентаризаційної комісії ВАТ «Будівельник-14» від 30.09.2001 р. було встановлено наявність державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ «Будівельник-14», а саме гуртожитку за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 38-а, що підтверджується протоколом інвентаризаційної комісії від 30.09.2001 р.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що спірний гуртожиток обліковується в реєстрі об'єктів державної власності, як державне майно, а ВАТ «Будівельник-14» є балансоутримувачем останнього.
18.12.2003 р. голова правління ВАТ «Будівельник-14» Живодер В.А. звернувся до виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради з заявою про видачу свідоцтва про право власності.
Рішенням виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради за № 9-2 від 22.01.2004 р. вирішено видати свідоцтво про право власності на спірну будівлю - адміністративну будівлю ВАТ «Будівельник-14», що розташована в м. Переяслав-Хмельницький, по вул. Богдана-Хмельницького, 38-а.
На підставі зазначеного рішення виконкому № 9-2 від 22.01.2004 р., відповідачу-2 було видано свідоцтво про право власності ВАТ «Будівельник-14»на будівлю, що розташована за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана-Хмельницького, 38-а та належним чином зареєстровано Переяслав-Хмельницьким міжміським бюро технічної інвентаризації.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області листами за № 14-14-1572 від 06.09.2007 р. та за № 14-14-1151 від 30.07.2008 р. зверталося до ВАТ «Будівельник-14» з повідомленням про те, що вищевказаний гуртожиток не увійшов до статутного фонду ВАТ «Будівельник-14» та є державною власністю.
Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначеним законом.
Порушення інтересів держави в даному випадку полягає у порушенні прав держави як власника державного майна -спірного гуртожитку в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» (Закон) управління об'єктами державної власності це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, повноважень щодо реалізації прав держави, як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Відповідно до ст. 3 цього Закону об'єктами управління державної власності є, зокрема, державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних фондів.
Статтею 3 цього Закону передбачені суб'єкти управління державної власності є, зокрема, державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних фондів.
Статтею 4 цього Закону передбачені суб'єкти управління об'єктами державної власності, у т.ч. Фонд державного майна.
Згідно з п.п. 1,3, 16, 18 ст. 6 даного Закону органами управління відповідно до покладених на них завдань приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, затверджують статути підприємств, та належать до сфери їх управління, приймають рішення про подальше використання державного майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі корпоратизації, погоджують передачу об'єктів державної власності в комунальну власність тощо.
Таким чином, повноваженнями щодо управління гуртожитком по вул. Богдана-Хмельницького, 38-а у м. Переяслав-Хмельницькому, визначення його подальшого використання наділене Регіональне відділення Фонду державного майна по Київській області.
Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Частиною 2 ст. 4 Житлового кодексу України передбачено, що державний житловий фонд включає жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»державний житловий фонд -це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Згідно зі ст. 5 Житлового кодексу Української РСР, державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд). Відповідно до ст. 30 цього Кодексу, державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду здійснюється органами місцевого самоврядування, їх виконавчими і розпорядчими органами.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про власність» (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) державний житловий фонд є об'єктом комунальної власності, суб'єктами останньої виступають органи місцевого самоврядування.
Тобто, виходячи з вимог житлового законодавства реалізацію державної політики у сфері використання та збереження державного житлового фонду забезпечують місцеві ради, в даному випадку - Переяслав-Хмельницька міська рада.
Оскільки Закон України «Про власність» був чинний на час виникнення спірних правовідносин, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що судом першої інстанції незаконно застосовано закон, який втратив чинність.
Відповідно письмових пояснень Переяслав-Хмельницької міської ради від 04.04.2012 р. № 07-18-927, Переяслав-Хмельницька міська рада повідомила місцевий господарський суд про те, що міська рада не приймала в комунальну власність спірне майно і рішення про передачу з державної в комунальну власність відсутнє.
Ухвалами суду першої інстанції Відкрите акціонерне товариство «Будівельник-14» неодноразово було зобов'язано надати докази передачі спірного майна до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Будівельник-14»; докази того, що спірне майно не мало статусу гуртожитку; копію балансової відомості станом на 1995 р, а також зобов'язано Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації повідомити про статус об'єкта нерухомості, який знаходиться за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 38-а (гуртожиток чи адміністративна будівля) за період з 1995 року по 2004 р.
Однак, відповідачем-2 не було надано належних та допустимих доказів передачі спірного майна до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Будівельник-14» або балансової відомості Відкритого акціонерного товариства «Будівельник-14» станом на 1995 р.
Відповідно до змісту розшифровки амортвідрахувань станом на 01.01.1995 р., гуртожитку, який знаходиться за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 38-а також не вбачається.
Згідно відповіді Переяслав-Хмельницького МБТІ № 143 від 18.04.2012 р. об'єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 38-а з 1980 р. по 2004 р. мало статус гуртожитку, а в 2004 р. згідно свідоцтва Переяслав-Хмельницької міської ради про право власності Відкритого акціонерного товариства «Будівельник-14» від 26.01.2004 року на будівлю, що знаходиться в м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана-Хмельницького, 38-а, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області № 9-2 від 22.01.2004 р., статус було змінено на адміністративну будівлю.
Враховуючи викладене, а також той факт, що Переяслав-Хмельницька міська рада не приймала будь-яких рішень про передачу спірного гуртожитку з державної власності у комунальну власність та не визнавала права власності на спірний гуртожиток за Відкритим акціонерним товариством «Будівельник-14», були відсутні законні підстави для прийняття Виконавчим комітетом Переяслав-Хмельницької міської ради рішення № 9-2 від 22.01.2004 р. про видачу свідоцтва про право власності на будівлю (гуртожиток), що знаходиться в м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана-Хмельницького, 38-а, загальна площа, 847,30 кв.м, у зв'язку з чим позовна вимога про визнання недійсним рішення виконкому № 9-2 від 22.01.2004 р. про видачу свідоцтва про право власності на будівлю (гуртожиток), що знаходиться в м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана-Хмельницького, 38-а, загальною площею 847,30 кв.м. підлягає задоволенню.
Крім того, прокуратура просила суд визнати недійсним свідоцтво Переяслав-Хмельницької міської ради про право власності Відкритого акціонерного товариства «Будівельник-14»від 26.01.2004 року на будівлю, що знаходиться в м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана-Хмельницького, 38-а, загальною площею 847,30 кв.м, залишковою вартістю 416 тис. 167 грн. та скасувати реєстрацію про право власності на нерухоме майно Переяслав-Хмельницьким бюро технічної інвентаризації реєстраційний номер 4503345 від 26.01.2004 року, номер запису 51 в книзі 1.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Даними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як визнання недійсним свідоцтва про право власності.
Крім того, прокуратура просила суд скасувати реєстрацію про право власності на нерухоме майно Переяслав-Хмельницьким бюро технічної інвентаризації реєстраційний номер 4503345 від 26.01.2004 року, номер запису 51 в книзі 1.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень як офіційне визнання і підтвердження державних фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до відповідного Державного реєстру.
Відповідно до п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 6/5 від 28 січня 2003 року, реєстрацію прав власності здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.
Отже, чинним законодавством владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, делеговані бюро технічної інвентаризації.
Позовні вимоги прокуратури про зобов'язання провести скасування реєстрації права власності Відкритого акціонерного товариства «Будівельник-14»на будівлю (гуртожиток), що знаходиться в м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана-Хмельницького, 38-а, загальною площею 847,30 кв.м., загальною залишковою вартістю 416 тис. 167 грн. заявлені до Переяслав-Хмельницького бюро технічної інвентаризації.
Звертаючись з позовними вимогами до господарського суду Київської області прокурор самостійно визначив Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації в якості третьої особи не зазначивши ні статусу такої особи, ні на стороні позивача чи відповідача необхідно залучити останнього.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.
Відповідно до статті 27 ГПК така третя особа може бути залучена до участі у справі за її заявою, а також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду, який виносить з даного питання ухвалу з обов'язковим зазначенням у ній, на стороні кого (позивача чи відповідача) залучається ця третя особа.
Місцевим господарським судом в ухвалі про порушення провадження у справі № 9/013-12 прокуратуру було зобов'язано обґрунтувати необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи Переяслав-Хмельницького бюро технічної інвентаризації та зазначити на стороні кого з учасників процесу його необхідно залучити.
Ні прокурором, ні позивачем, ні Переяслав-Хмельницьким бюро технічної інвентаризації протягом всього строку розгляду справи не надано та не направлено суду письмові пояснення або клопотання з даного приводу, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2012 р. відмовлено в залученні Переяслав-Хмельницького бюро технічної інвентаризації в якості третьої особи у зв'язку небгрунтованістю.
Таким чином, Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації не було залучено до участі у справі № 9/013-12 ні в якості відповідача у справі, ні в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, у зв'язку з чим позовна вимога прокурора про зобов'язання останнього провести скасування реєстрації права власності Відкритого акціонерного товариства «Будівельник-14» на будівлю (гуртожиток), що знаходиться в м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана-Хмельницького, 38-а, загальною площею 847,30 кв.м., загальною залишковою вартістю 416 тис. 167 грн. не підлягає задоволенню.
Щодо посилання апелянта на пропуск прокуратурою та позивачем строку позовної давності колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Так в даному випадку до суду з позовом звернулася прокуратура в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області на підставі проведеної у 2012 р. перевірки, а тому про порушення вимог закону прокуратурі стало відомо лише у 2012 р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.
З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову частково, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Будівельник-14» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2012 р. у справі № 9/013-12 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 9/013-12 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Куксов В.В.
Судді Коршун Н.М.
Авдеєв П.В.