Судове рішення #23990503

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2012 № 5011-69/4086-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Коршун Н.М.

Мальченко А.О.


за участю представників:

від позивача: представник - Яговенко І.О. - за довіреністю,

від відповідача: представник - Рак О.В. - за довіреністю,


розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2012 р.

у справі № 5011-69/4086-2012 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ

до Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

про спонукання до укладення договору,


В С Т А Н О В И В :


У березні 2012 р. Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про спонукання до укладення договору та просив визнати укладеним договір б/н від 08.12.2011 року про списання заборгованості відповідно до Закону України від 12.05.2011 року «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», мотивуючи вимоги тим, що між сторонами розпочато процедуру судового врегулювання спорів, з огляду на те, що 04 червня 2011 року набрав чинності Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», позивач, 12.12.2011 року листом за вих. № В06/11061, направив відповідачу проект договору про списання пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції на загальну суму 110 672 845,84 грн., нарахованих Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на заборгованість за спожитий природний газ, щодо стягнення яких до набуття чинності Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» розпочато процедуру судового врегулювання спору і відсутні судові рішення, які набрали законної сили. Проте, станом на момент подання позовної заяви у даній справі, вищезазначений договір з боку відповідача не підписаний, протокол розбіжностей до нього на адресу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» не надходив.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2012 р. у справі № 5011-69/4086-2012 позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задоволено; визнано укладеним Договір про списання заборгованості між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на умовах, викладених в проекті від 08.12.2011 року, з моменту винесення даного рішення; стягнуто з Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 64 380 грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить оскаржуване рішення скасувати та прийти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

04.06.2011 року набрав чинності Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» та її дочірні підприємства ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ДП «Енергоринок».

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) основними видами діяльності позивача є виробництво електроенергії, розподілення та постачання електроенергії, постачання пари та води.

Таким чином, позивач підпадає під дію Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12 травня 2011 року N 3319-VI, підлягає списанню, на умовах, визначених цим Законом, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Згідно з пунктом 2.5. статті 2 вказаного Закону, списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого, відповідно до пункту 2.5. вказаного Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2011 р. N 894, встановлено, що заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 р. по 1 січня 2011 р., щодо стягнення яких до набрання чинності Законом № 3319 розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

Як вбачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» розпочато процедуру судового врегулювання спорів про стягнення пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих на заборгованість за природний газ, спожитий за січень 2009 року - вересень 2010 року, а саме:

- судова справа № 6/336 про стягнення пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції на загальну суму 22 541 836,94 грн., нарахованих на заборгованість за природний газ, спожитий протягом січня - вересня 2009 року за договором від 16.10.2008 року № 06/08-2046 ТЕ-41;

- судова справа № 6/337 про стягнення пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції на загальну суму 12 550 832,29 грн., нарахованих на заборгованість за природний газ, спожитий протягом січня - вересня 2009 року за договором від 16.10.2008 року № 06/08-2043 ТЕ-41;

- судова справа № 6/338 про стягнення пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції на загальну суму 18 305 714,13 грн., нарахованих на заборгованість за природний газ, спожитий протягом січня - вересня 2009 року за договором від 16.10.2008 року № 06/08-2044 ТЕ-41;

- судова справа № 6/339 про стягнення пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції на загальну суму 6 551 942,18 грн., нарахованих на заборгованість за природний газ, спожитий протягом січня - вересня 2009 року за договором від 16.10.2008 року № 06/08-2047 ТЕ-41;

- судова справа № 6/340 про стягнення пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції на загальну суму 11 277 259,67 грн., нарахованих на заборгованість за природний газ, спожитий протягом січня - вересня 2009 року за договором від 16.10.2008 року № 06/08-2048 ТЕ-41;

- судова справа № 42/130-35/424 про стягнення пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції на загальну суму 31 489 045,17 грн., нарахованих на заборгованість за природний газ, спожитий протягом жовтня - грудня 2010 року за договором від 23.09.2009 року № 06/09-1235 ТЕ-41;

- судова справа № 42/128 про стягнення пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції на загальну суму 7 956 215,36 грн., нарахованих на заборгованість за природний газ, спожитий протягом жовтня - грудня 2010 року за договором від 23.09.2009 року № 06/09-1236 ТЕ-41.

Судом першої інстанції встановлено, що на день набрання чинності Законом України «Про деякі питання деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», по справам № 6/336, № 6/337, № 6/338, № 6/339, № 6/340, № 42/130-35/424, № 42/128 відсутнє судові рішення, які набрало законної сили.

Пунктами 4, 6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію встановлено, що обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі компанія «Газ України») у сумах, що обліковуються у бухгалтерському обліку таких учасників.

Для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 року «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» Публічним акціонерним товариством «Київенерго» було створено комісію з питань списання заборгованості за природний газ та електричну енергію.

08.12.2011 року за результатами засідання комісії з питань списання заборгованості Публічного акціонерного товариства «Київенерго» перед Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» було складено Протокол № 4, відповідно до якого прийнято рішення оформити та направити відповідачу договір про списання пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції на загальну суму 110 672 845,84 грн., нарахованих Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на заборгованість за спожитий природний газ, щодо стягнення яких до набуття чинності Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» розпочато процедуру судового врегулювання спору і відсутні судові рішення, які набрали законної сили у судових справах № 6/336, № 6/337, № 6/338, № 6/339, № 6/340, № 42/130-35/424, № 42/128.

Так позивач, у порядку передбаченому статтею 181 Господарського кодексу України, 12.12.2011 року листом за вих. № В06/11061, направив відповідачу проект договору про списання пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції на загальну суму 110 672 845,84 грн., нарахованих Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на заборгованість за спожитий природний газ, щодо стягнення яких до набуття чинності Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» розпочато процедуру судового врегулювання спору і відсутні судові рішення, які набрали законної сили.

Проте, за твердженням позивача, яке не спростоване відповідачем, станом на момент подання позовної заяви у даній справі, вищезазначений договір з боку відповідача не підписаний, протокол розбіжностей до нього на адресу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» не надходив.

Згідно із статтею 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

В даному випадку позивачем дотримано вимог законодавства щодо процедури списання заборгованості на підставі Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», а отже заборгованість є списаною.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи той факт, що відповідач не зміг, в порядку визначеному чинним законодавством України, обґрунтувати свої заперечення, місцевий господарський суд дійшов до правомірного висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -


П О С Т А Н О В И В :


1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2012 р. у справі № 5011-69/4086-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-69/4086-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.


Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.


Судді Коршун Н.М.


Мальченко А.О.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація