У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
Пшонки М.П., Леванчука А.О., Макарчука М.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення за касаційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2011 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що в 2005 року домовилася з ОСОБА_5 про продаж їй будинку по АДРЕСА_1 Одеської області, який належить ОСОБА_4 на праві власності, за 15 000 грн.
ОСОБА_5 сплатила позивачці завдаток у розмірі 3 000 грн. про що остання написала розписку, та усно домовились, що ОСОБА_5 повністю розрахується з ОСОБА_4 на протязі року, після чого засвідчать угоду нотаріально.
Оскільки відповідачка решту суми так і не сплатила, ОСОБА_4 просила виселити ОСОБА_5 та її сім'ю з житлового будинку АДРЕСА_1 Одеської області.
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 липня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2011 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Виселено ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з житлового будинку АДРЕСА_1 Одеської області без надання їм іншого житлового приміщення.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 порушують питання про скасування оскаржуваних судових рішень та просять постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов вірного висновку та правильного виходив з того, що відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. При цьому, відповідно до п.2 ч.3 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно за законом підлягає державній реєстрації, то воно (право власності) виникає тільки з моменту державної реєстрації. До того ж, якщо сторони не дотримались вимог закону про нотаріальне посвідчення угоди, такий правочин вважається нікчемним (ст. 220 п. 1 ЦК України).
Однак відповідачка ОСОБА_5 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дійсно у 2005 році вона купила у позивачки ОСОБА_4 спірний будинок за адресою: АДРЕСА_1, Одеська область.
Суд з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 316 ЦПК України правильно визначився з характером спірних правовідносин, надав належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
Оскільки зі змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відхилити, рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Леванчук А.О. Макарчук М.А.