ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
23.06.08 р. Справа № 39/118пн
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіной Н.С.
при секретарі судового засідання Волобуєвій А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом: Закритого акціонерного товариства “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)” м. Донецьк
До відповідача: Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” м. Донецьк
про: визнання права власності
За участю представників сторін:
від позивача: Мельник Н.В. – за довіреністю, Козирь О.Б. – за довіреністю;
від відповідача: Кочеткова В.В. – за довіреністю;
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Закрите акціонерне товариство “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” м. Донецьк, про визнання права власності на будівлю гаражу на три навантажувача літ. Э15-1 площею 327,9 кв.м. з допоміжною будівлею складу з рапортною літ. Э23 за адресою м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, 122, копровий цех.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на акт робочої комісії від 21.03.2003, технічний паспорт КП “Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” від 27.05.2008 р., договір оренди земельної ділянки № 501967 від 15.02.2005 р.
Відповідач проти позову заперечив, посилався на відсутність у позивача правоустановчих документів на спірну будівлю.
В порядку статті 41 ГПК України, судом призначено судову будівельно-технічну експертизу, за висновками якої, спірний об’єкт є нерухомим майном та відповідає вимогам будівельних норм та правил.
В судовому засіданні представником позивача надане клопотання про віднесення судових витрат на його рахунок.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В порядку визначеному ст.ст. 759-786, 792 ЦК України, Законом України “Про оренду землі”, Земельним кодексом України, позивач за договором оренди земельної ділянки №501967 від 15.02.2005 р. набув у платне строкове користування дев’ятнадцять земельних ділянок, несільськогосподарського призначення, загальною площею 522481 кв.м., що розташовані у Ленінському районі м. Донецька по вул. І.Ткаченка, 122.
Земельні ділянки передані позивачеві в оренду для експлуатації існуючих будівель та споруд копрового, обжимного та електросталеливарного цехів.
Як вказує позивач в позовній заяві, він без належного дозволу на відведеній земельній ділянці здійснив будівництво об’єкту нерухомості, саме будівлі гаражу на три навантажувача літ. Э15-1 площею 327,9 кв.м. з допоміжною будівлею складу з рапортною літ. Э23 за адресою м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, 122, копровий цех, відповідно до проектної документації, що незатверджена належним чином компетентними органами.
Частина 1 ст. 376 ЦК України передбачає, що будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Будівельні роботи здійснені позивачем без належного дозволу, відповідно до проектно-кошторисної документації, що не затверджена належним чином.
Водночас, як свідчить експертний висновок № 10/23/06/08 від 19.06.2007 р.: будівля гаражу на три навантажувача літ. Э15-1 площею 327,9 кв.м. з допоміжною будівлею складу з рапортною літ. Э23 за адресою м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, 122, копровий цех згідно вимог БН 2.09.02-85 “Виробничі будівлі”, ДБН 2.09.03-85 “Споруди промислових підприємств” відповідає діючим будівельним правилам та придатна для подальшої експлуатації за призначенням.
27.05.2008 р. в порядку Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації міста Донецька” здійснено технічну інвентаризацію та виготовлено технічний паспорт на будівлю гаражу на три навантажувача літ. Э15-1 площею 327,9 кв.м. з допоміжною будівлею складу з рапортною літ. Э23 за адресою м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, 122, копровий цех.
Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Земельна ділянка під спірним об’єктом виділена позивачеві згідно договору оренди земльних ділянок № 501967 від 15.02.2005 р. у платне строкове користування для експлуатації існуючих будівель та споруд копрового, обжимного та електросталеливарного цехів по вул. І. Ткаченка, 122 у м. Донецьку.
Згідно ч. 5 ст.376 ЦК України на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини справи на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
На час розгляду справи суду не надані документи, які б підтверджували, що збудоване спірне майно порушує чиї-небудь права.
Позивач на час розгляду справи володіє, користується та розпоряджається вказаним майном.
У відповідності до ст. 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом. Згідно ст. 391 ЦК України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого ст. 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами ст. 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на будівлю гаражу на три навантажувача літ. Э15-1 площею 327,9 кв.м. з допоміжною будівлею складу з рапортною літ. Э23 за адресою м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, 122, копровий цех – є засобом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.ст. 16, 392 ЦК України, 20 ГК України.
Таким чином, враховуючи, що відповідач, згідно правової позиції оспорює та не визнає право власності позивача на означену будівлю гаражу на три навантажувача літ. Э15-1 площею 327,9 кв.м. з допоміжною будівлею складу з рапортною літ. Э23, суд доходить висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з відповідним позовом.
З огляду на наведене, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази неправомірності набуття позивачем права власності на спірне майно, позовні вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на будівлю гаражу на три навантажувача літ. Э15-1 площею 327,9 кв.м. з допоміжною будівлею складу з рапортною літ. Э23 за адресою м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, 122, копровий цех, підлягають задоволенню.
Судові витрати за клопотанням позивача покладаються на нього.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 328, 376 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 41, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)” м. Донецьк - задовольнити.
Визнати за Закритим акціонерним товариством “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)” м. Донецьк право власності на будівлю гаражу на три навантажувача літ. Э15-1 площею 327,9 кв.м. з допоміжною будівлею складу з рапортною літ. Э23 за адресою м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, 122, копровий цех.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя