Справа № 22-3154/2006р. Головуючий у суді 1-ї інстанції - суддя Дорош В .В.
Категорія: 40 Доповідач - суддя Яковлев Ю.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«04» жовтня 2006 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Яковлева Ю.В.
суддів - Троїцької Л.Л., Каранфілової В.М. при секретарі - Нікітіні Д.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Ананьївської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Ананьївської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИЛА:
8 серпня 2003 року позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з вищевканим позовом посилаючись на те, що з 01.04 1996 року він працює в Ананьївській загальноосвітній школі-інтернаті, спочатку ІНФОРМАЦІЯ_1, а з 06.09.1999 року ІНФОРМАЦІЯ_2. Наказом директора Ананьївської школи-інтернату без номеру від 19.06.2003 року він був звільнений з роботи по п. З ст. 41 КЗпП України за діяння які протиріччять Правилам внутрішнього розпорядку і насилля над дітьми. При цьому з вказаним наказом він був ознайомлений лише 02.07.2003 року, розрахунок йому не надали, виплатили заробітну плату без урахування відпускних, допомоги по непрацездатності та оздоровлення. Позивач вважає своє звільнення незаконним, а тому у судовому засіданні наполягав на задоволенні його позовних вимогу повному обсязі.
Представник відповідача позовних вимог ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні.
Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Він був поновлений на роботі в загальноосвітній школі-інтернаті І-ІП ступенів м. Ананьїв Одеської області на посаді вихователя. З відповідача стягнуто на користь ОСОБА_1 1540 гривень судових витрат. В іншій частині позовних вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови йому у задоволенні позову про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з
відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 2518, 20 гривень.
В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищевказане судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг та заперечень, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1. задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга представника Ананьївської школи-інтернату підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В своєму рішенні суд 1-ї інстанції вказав, що у судовому засіданні не встановлено факту скоєння позивачем аморального проступку при виконанні виховних функцій, оскільки суду не надано безспірних доказів вчинення позивачем насилля відносно вихованців - дітей інтернату.
Але з таким висновком суду погодитись неможливо. На думку колегії суддів судом 1-ї інстанції не дано належної оцінки поясненням свідків-вихованців у судовому засіданні (а. с. 151 об. - 154), їх поясненням та заявам, які надані при проведенні наглядного провадження № НОМЕР_1 Прокуратурою Ананьївського району Одеської області про порушення прав дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1, а також поясненням, доповідним, заявам учнів та вихователів (а.с. 67-80, 91-95), а також іншим доказам.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. про поновлення його на роботі, суд 1-ї інстанції аж ніяк не мотивував такого свого висновку, як і не надав у своєму рішенні розрахунку суми виплати середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу (але не більше одного року...). А в резолютивній частині суд зовсім вказав - «стягнути з загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів м. Ананьїв Одеської області на користь ОСОБА_1. 1540 гривень судових витрат» (а.с. 161), нічого не вказавши про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Не надана судом оцінка вимогам ч. 1 ст. 233 КЗпП України стосовно місячного строку про звернення до суду з заявою за вирішенням трудового спору у справах про звільнення. В матеріалах справи (а.с. 2) знаходиться позовна заява ОСОБА_1. у якій він вказує, що з наказом про його звільнення від 19.06.2003 року його ознайомили 02.07.2003 року, а як вже згадувалось до суду з позовною заявою про поновлення на роботі він звернувся лише 08.08.2003 року. У судовому засіданні ці обставини належним чином (у відповідності зі ст. 234 КЗпП України) не з'ясовувались і не розглядались.
Крім того, приймаючи рішення по справі суд 1-ї інстанції, в порушення ч. 4 ст. 10 ЦПК України відносно повноти та всебічності судового процесу, не з'ясував питання про те, а чи є загальноосвітня школа-інтернат І-ІП ступенів м. Ананьїв Одеської області належним відповідачем по справі.
З довідки №НОМЕР_2 від 22.09.2006 року, наданої представником відповідача у судове засідання суд апеляційної інстанції вбачається, що Ананьївська загальноосвітня школа-інтернат І-Ш ступеня являється структурною одиницею системи загальної середньої
освіти і відноситься до Управління освіти та наукової діяльності Одеської області державної адміністрації, а її фінансування здійснюється з державного бюджету.
Враховуючи вищесказане, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції порушив норми матеріального та процесуального права при вирішенні справи (у тому числі вирішив питання про права та обов'язки особи, яка не брала участь у справі) за таких обставин рішення суду повинно бути скасоване, а справу треба направити на новий розгляд.
При новому розгляді справи треба врахувати все вищевказане, з'ясувати юридичний статус школи-інтернату та вирішити питання про участь у справі належного відповідача, прийняти інші відповідні заходи для всебічного та повного з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного розгляду справи, ретельно перевірити обґрунтованість вимог та заперечень сторін, дати належну оцінку всім доказам по справі і, в залежності від встановленого, вирішити справу.
Керуючись ч. З ст. 303, п. 5 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, ст. 317 та ст.319 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Ананьївської загальноосвітньої школи-інтернату І-Ш ступенів - задовольнити частково.
Рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Ананьївської загальноосвітньої школи-інтернату І-Ш ступенів про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд іншим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної силио