Справа № 206/3143/2012 Провадження № 22-ц/0290/1897/2012Головуючий в суді першої інстанції:Прокопчук А.В.

Категорія: 51 Доповідач: Іванюк М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого - судді Іванюка М.В, суддів Камзалова В.В. та Панасюка О.С, при секретарі Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ВАТ «Вінницька обласна друкарня» на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 18.05.2012р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Вінницька обласна друкарня» ( третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці ) про зобов'язання щодо надання довідки про заробітну плату за час вимушеного прогулу, --

ВС Т А Н О В И Л А :

В квітні 2012р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ВАТ «Вінницька обласна друкарня» ( третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці ) про зобов'язання щодо надання довідки про заробітну плату за час вимушеного прогулу з 06.01.2005р. по 12.05.2008р. по місяцях вказаного періоду, що згідно з Додатком № 1 до п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» йому необхідно для нарахування пенсії органами Пенсійного Фонду і подальшого її отримання у належному розмірі. До позовної заяви ОСОБА_2 додав копію рішення апеляційного суду Вінницької області від 12 травня 2008р, відповідно до якого звільнення позивача з роботи згідно з наказом № 3 від 06.01.2005р. визнано незаконним і його поновлено на посаді менеджера відділу маркетингу ВАТ «Вінницька обласна друкарня». При цьому на його користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.01.2005р. по 12.05.2008р в сумі 20 200грн.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 травня 2012р. вказаний позов ОСОБА_2 було задоволено.

ВАТ «Вінницька обласна друкарня» у своїй апеляційній скарзі просить дане рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні його вимог. Вважає, що задовольняючи позов, суд всупереч положенням чинного процесуального законодавства неповно та не об'єктивно з'ясував обставини справи, порушив норми матеріального права.

В суді апеляційної інстанції представник ВАТ «Вінницька обласна друкарня» Кузьміна В.Д. підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Представник управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці Прилуцька С.В. вважає, що апеляційна скарга ВАТ «Вінницька обласна друкарня» має бути задоволена.

ОСОБА_2 вважає апеляційну скаргу безпідставною і просить її відхилити.

Вислухавши зазначених осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав :

В апеляційній скарзі ТОВ «Вінницька обласна друкарня» посилається на неможливість видачі довідки про заробітну плату ОСОБА_2 стосовно його помісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, так як він у цей час не працював, помісячні внески до відповідних фондів не перераховувалися, первинними бухгалтерськими документами помісячне нарахування позивачу зарплати за цей період не підтверджується. При цьому апелянт вважає, що суд першої інстанції належним чином не взяв до уваги наявність рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14.12.2011р, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 31січня 2012р, яким позивачу було відмовлено в задоволенні вимог, заявлених до ТОВ «Вінницька обласна друкарня» про перерахунок до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці несплаченої суми страхових внесків із заробітної плати за період з 06.01.2005р. по 12.05.2008р. Апелянт звертає увагу на те, що суди погодились з позицією ТОВ «Вінницька обласна друкарня» про те, що сплата страхових внесків з вищезазначених сум здійснюється в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників у місяці, до якого належить вищезазначений фонд оплати праці. При цьому максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників (доходів), з яких справляються внески, становить 15 прожиткових мінімумів для працюючих осіб, тобто 649 грн x 15 = 9735грн. станом на 01 липня 2008 року.

Апелянт звертає увагу на те, що із зазначеної суми - 9735 грн, ВАТ «Вінницька обласна друкарня» здійснило нарахування на фонд оплати праці в сумі 3232,02 грн. (9735 грн. x 33,2%) та утримання - 194,70 (9735 грн x 2%) і сплатило дані суми до Управління ПФУ в Замостянському районі м. Вінниці з власних коштів товариства. Таким чином, ВАТ «Вінницька обласна друкарня» вважає, що здійснило всі необхідні виплати і не має заборгованості по сплаті страхових внесків до Управління ПФУ в м. Вінниці (правонаступником якого є Управління ПФУ в м. Вінниці), що підтверджується довідкою № 288 / 03-41 від 24.10.2011 року.

Також апелянт, посилаючись на лист Пенсійного фонду України № 6663 / 03-20 від 19.04.2007р, зазначив, що суми, стягнуті виконавчою службою за рішенням суду, належать до фонду оплати праці у частині додаткової заробітної плати як оплата за невідпрацьований час ( підпункт 2.2.12 пункту 2.2 Інструкції № 5 ) і відображаються у фонді оплати праці за той місяць, у якому було здійснено зазначене нарахування або виплата. Вважає, що сума заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнута за рішенням суду, є компенсаційною разовою виплатою за невідпрацьований час і вона входить до складу оподаткованого доходу працівника за місяць, в якому проводились відрахування відповідних сум з власних коштів у відповідні фонди.

У зв'язку з наведеним ВАТ «Вінницька обласна друкарня» вважає, що суд першої інстанції, зобов'язуючи відповідача надати довідку про виплачену ОСОБА_2 зарплату за період з 06.01.2005р. по 12.05.2008р, порушив також положення ст.ст. 24 ч.2, 40 ч.1 абз.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки згідно з вказаними нормами така довідка про нараховану помісячну заробітну плату ( дохід) надавалася в якості підстави для обчислення пенсії за період страхового стажу до 01.07.2000р, а за період з 01.07.2000р. підставою для призначення ( перерахунку) пенсії є дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку за формою згідно із додатком № 2 і додатком № 3.

Однак з такими доводами апеляційної скарги погодитись не можна виходячи з наступного :

Згідно п.п. 5, 6 ч.1 ст.3 ЦК України до загальних засад цивільного судочинства відносяться судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Очевидним є той факт, що з 06.01.2005р, тобто з моменту незаконного звільнення до 12.05.2008р, тобто до моменту поновлення судом ОСОБА_2 на роботі ним не з його вини допущено вимушений прогул. Доводи апелянта про те, що протягом вказаного часу позивач не може вважатися застрахованою особою і цей час не може бути зарахований до страхового стажу, не відповідають засадам справедливості та розумності, так як такими доводами відповідач фактично перекладає відповідальність за свої винні дії, пов'язані з незаконним звільненням громадянина, на цього ж громадянина, у якого зменшується трудовий стаж, а також зменшується розмір належних йому пенсійних виплат. Таке порушення права громадянина на отримання належних пенсійних виплат підлягає судовому захисту.

Пунктом 1 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України та інші особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності , виду діяльності, тощо. При цьому згідно ст.ст.14, 15 Закону платниками страхових внесків є роботодавці.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період ( строк ), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці ( грошового забезпечення ) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплачену винагороду фізичним особам за виконання робіт (за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та інше ).

Згідно Інструкції від 13.01.2004р. № 5 п.2.2.12 нарахування за невідпрацьований час включаються до фонду оплати праці. Нарахування працівникам підприємства відображається у відповідності до розрахунково-платіжних документів, незалежно від терміну їх фактичних виплат. Зазначені суми наводяться до утримання з них податку з доходів фізичних осіб та внесків працівників на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Моментом, з якого незаконно звільненого працівника слід вважати поновленим на роботі, є день видання наказу про його звільнення ( в п.2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників зазначено, що у разі поновлення на роботі незаконно звільненого працівника органом, що уповноважений розглядати трудові спори, запис про звільнення визнається недійсним і про це робиться запис у трудовій книжці ), а це, відповідно, означає, що весь час вимушеного прогулу має зараховуватися до трудового стажу і за весь цей час на користь працівника стягується заробітна плата. Отже, в період усієї своєї трудової діяльності в ТОВ «Вінницька обласна друкарня», тобто від дня найму на роботу і до дня її припинення ( звільнення ) ОСОБА_2 був застрахованою особою у розумінні статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Дана обставина не може залежати від розрахунків роботодавця ( незаконні дії якого мають тривалий наслідок у вигляді порушення права позивача на належний розмір пенсії ) з органами Пенсійного фонду, оскільки ніякої вини працівника у даному випадку немає.

Колегія суддів приймає до уваги посилання апелянта на те, що з 01.07.2000р. індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно із додатком № 2, додатком № 3. Однак у зв'язку з невизначеним становищем позивача у даному випадку за змістом ст.ст. 24, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Порядку подання та оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»» заробітна плата особи, якій призначається чи перераховується пенсія має відображатися «у розрізі місяців».

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що відмовою відповідача надати таку довідку до УПФУ в м.Вінниці порушується законне право позивача.

Доводи апеляційної скарги даного висновку суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення немає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, --

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ВАТ «Вінницька обласна друкарня» відхилити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 травня 2012р. у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :

З оригіналом вірно :