УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "17" липня 2012 р. Справа № 18/5007/639/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Терехов О.Л., довіреність від 09.03.2012р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Олевськ, Житомирська область)

про стягнення 24611,98грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 24611,98грн., з яких: 14000,00грн. боргу з простроченого кредиту, 5936,00грн. боргу із сплати відсотків, 2093,98грн. пені, 882,00грн. комісії, 1000,00грн. штрафу (фіксована частина), 700,00грн. штрафу (процентна складова).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, повідомив, що після порушення провадження у справі відповідач сплатив 300,00грн. заборгованості, які було зараховано на погашення пені відповідно до п.3.18.2.3.7 умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.42, 49).

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25 березня 2011 року на підставі поданої заяви та картки із зразками підписів та відбитком печатки, ФОП ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок (а.с.5) для здійснення грошових операцій, згідно якої відповідач погодився з "Умовами та правилами надання банківських послуг", у тому числі з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування від 25.03.2011 року.

Цим підписом відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах позивача - договорі банківського обслуговування.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2. ст.639 Цивільного кодексу України).

Суд вважає допустимою та такою, що відповідає чинному законодавству, форму укладення кредитного договору через визначення його істотних умов у заяві про відкриття поточного рахунку та затверджених банком Умов і Правил надання банківських послуг, які оприлюднені через сайт банку.

Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_3, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно з п. 3.18.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст.З Закону України "Про електронний цифровий підпис" - Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно п.3.18.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів відповідача, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п.3.18.1.3 зазначених вище Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Пунктом 3.18.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (п. 3.18.1.6. Умов).

Пунктом 3.18.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Свої зобов'язання за договором від 25.03.2011року позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 14000,00грн., що підтверджується випискою з рахунку (а.с.7-13).

Проте, відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково.

Позивач направляв на адресу відповідача вимогу від 11.05.2012р. за №28/12 про погашення заборгованості у сумі 22929,77грн., однак вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.14).

За вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості на підставі договору банківського обслуговування.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Згідно положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема з договору.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, внаслідок укладання між сторонами Договору банківського обслуговування від 25.03.2011р., позивач та відповідач набули відповідних прав та обов'язків.

Зокрема, у позивача виникло зобов'язання надати відповідачу кредитний ліміт в сумі 14000,00грн. із сплатою відсотків, а у відповідача виникло зобов'язання використати отримані кредитні кошти відповідно до умов договору, вчасно їх повернути та сплатити проценти та інші платежі, які передбачені або випливають з договору Договору банківського обслуговування.

Відповідно до умов Договору банківського обслуговування, ФОП ОСОБА_1 було видано кредитні кошти в загальній сумі 14000,00грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку боржника за період з 25.03.2011р. по 24.04.2012р. (а.с.13 на звороті).

Таким чином, зазначеними матеріалами справи підтверджується, що позивачем було виконано зобов'язання за Договору банківського обслуговування.

Відповідно до п. 3.18.4.1.3 зазначених Умов, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними.

Як вбачається із наданих позивачем доказів, а саме: виписки з рахунку відповідача, відповідач в порушення п. 3.18.4.1.3 "Умов та правил надання банківських послуг" допустив прострочку в оплаті.

За розрахунком позивача заборгованість по тілу кредиту становить 14000,00грн.

Крім того, на підставі Договору банківського обслуговування від 25.03.2012р. за період з 25.03.2011р. по 24.04.2012р. нараховано відсотки за користування кредитними коштами на загальну суму 5936,00грн., які відповідачем не сплачені (а.с.7-8).

Відповідно до п.3.18.4 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно п. 3.18.4.1.1 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2. Умов).

Пунктом 3.18.4.1.3 Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.3.18.4.1.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п.3.18.2.3.4 Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.18.4.4 Умов встановлено, що клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.

Матеріали справи свідчать, що відповідач допустив порушення строків оплати, визначених Договором банківського обслуговування від 25.03.2012р., внаслідок чого за останнім виникла заборгованість по основній сумі кредиту в сумі 14000,00грн., заборгованість по несплачених відсотках у розмірі 5936,00грн. та заборгованість зі сплати винагороди в сумі 882,00грн.

У відповідності до ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас, статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором; якщо договором строк повернення позики визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 14000,00грн. заборгованості по основній сумі кредиту, 5936,00грн. несплачених відсотків та заборгованість зі сплати винагороди в сумі 882,00грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач за порушення строків погашення заборгованості по кредиту нарахував відповідачу пеню в сумі 2093,98грн. та штраф у розмірі 1000,00грн. фіксована сума та 700,00грн. штрафу процентна складова.

Відповідно до 3.18.5.1 вказаних Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Слід зазначити, що під час розгляду справи в суді відповідач здійснив оплату на суму 300,00грн. (а.с.51).

Пунктом 3.18.4.10 "Умов та правил надання банківських послуг" передбачена черговість погашення заборгованості, зокрема встановлено, що зобов'язання виконуються в такій послідовності: кошти отримані від клієнта для погашення заборгованості насамперед спрямовуються для відшкодування витрат збитків банку згідно з п.п.3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15, далі для погашення неустойки, далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - відсотків, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту.

За таких обставин, 300,00грн. сплачених відповідачем після порушення провадження у справі, зараховано позивачем в рахунок сплати пені.

Тому провадження у справі в частині стягнення 300,00грн. пені необхідно припинити за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджено, що несплаченою залишилась пеня у розмірі 1793,98грн.

Перевіривши розрахунок пені суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня в сумі 1793,98грн. нарахована відповідно до вимог чинного законодавства України.

Що стосується стягнення штрафу у розмірі 1000,00грн. (фіксована сума) та 700,00грн. штрафу (процентна складова), господарський суд зазначає наступне.

При порушенні Клієнтом строків платежів по будь якому з грошових зобов'язань за кредитом, більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення Банку в судові органи, Клієнт сплачує Банку штраф, який розраховується за такою формою: 1000,00 грн. + 5% від суми встановленого у п.3.18.1.6 ліміту (п.3.18.5.8. Умов).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

В силу ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у в і д с о т к а х від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Виходячи з правового аналізу наведеної правової норми, господарський суд дійшов висновку, що штраф розрахований за формулою: 1000,00грн. + 5% від суми встановленого у п.3.18.1.6 ліміту не відповідає вимогам чинного законодавства та задоволенню не підлягає.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, правомірним буде стягнення штрафу з урахуванням його правової природи у розмірі 700,00грн., обрахованого за формулою: 14000,00грн. х 5% = 700,00грн. Вимога в частині стягнення 1000,00грн. штрафу (фіксована сума) необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами на суму 23611,98грн. з яких: 14000,00грн. боргу з простроченого кредиту, 5936,00грн. боргу із сплати відсотків, 2093,98грн. пені, 882,00грн. комісії та 700,00грн. штрафу .

В частині стягнення 300,00грн. пені провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору згідно п.1-1 ст.80 ГПК України.

В частині стягнення 1000,00грн. штрафу суд відмовляє за необґрунтованістю.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 23311,98грн., з яких: 14000,00грн. боргу з простроченого кредиту, 5936,00грн. боргу із сплати відсотків, 1793,98грн. пені, 882,00грн. комісії та 700,00грн. штрафу .

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, п.1.1 ч.1 ст.80, ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2)

на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570

- 14000,00грн. - заборгованості по кредиту;

- 5936,00грн. - заборгованості по відсотках;

- 1793,98грн. - пені;

- 882,00грн. - комісії;

- 700,00грн. - штрафу;

- 1544,11грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 300,00грн. пені за відсутністю предмету спору згідно п.1-1 ст.80 ГПК України.

5. Відмовити в позові в частині стягнення 1000,00грн. штрафу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 2 прим.

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повід.)