Справа № 22-960 Категорія- Ц-26
Голов. в Іінст.- Мельник Ю.М. Доповідач-Василевич В.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2006 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого-Василевича В.С.
Суддів Демянчук С.В., Гордійчук С.О.
при секретарі Чалій Н.О.
з участю позивачки ОСОБА_1,
відповідачки ОСОБА_2, їхніх представників-
адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 2 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсними,-
встановила:
Рішенням Рівненського міського суду від 2 червня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсними.
На вказане рішення позивачка подала апеляційну скаргу, в якій покликається на його необґрунтованість через неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду матеріалам справи.
Ухвалюючи рішення, суд безпідставно поклав в його основу висновок судово-почеркознавчої експертизи від 12 липня 2005 року про підписання заповіту ОСОБА_5, оскільки вона проведена з порушеннями встановленого нормативними актами та ЦПК України порядку.
З матеріалів справи вбачається, що експертиза призначена і проведена як первинна, хоча вона є повторною і відповідно до ст. 150 ЦПК України повинна була проводитись як комісійна.
Суд необгрунтовано послався на показання свідків як на доказ волевиявлення ОСОБА_5 на складення заповіту.
Матеріалами справи доведено, що причині перебування на лікуванні і проведення 31 жовтня 1997 року в лікарні процедури бронхоскопії він не міг відлучатись в нотаріальну контору. Проте на цю обставину суд не зважив.
По наведених підставах просить про скасування рішення та ухвалення нового про відмову в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги да дослідивши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Як видно з матеріалів справи, 17 квітня 1997 року ОСОБА_5 заповів належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_6
31 жовтня цього ж року він склав новий заповіт, в якому поряд з квартирою вказав також всі речі домашнього ужитку, відмінивши при цьому попередній заповіт
12 серпня 1998 року ОСОБА_5 помер і 10 лютого наступного року Першою Рівненською державною нотаріальною конторою ОСОБА_6 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру та всі речі домашнього ужитку
В справі проведено судово-почеркознавчу експертизу, за висновком якої підпис від імені ОСОБА_5 в посвідченому державним нотарісом заповіті від 31 жовтня 1997 року виконаний ОСОБА_5. Вказаний висновок судом перевірявся та досліджувався з участю експерта, який його підтвердив. Сумнівів в його правильності не викликає.
Показаннями допитаних в судовому засіданні свідків та нотаріуса ОСОБА_7 доведено волевиявлення ОСОБА_5 на складення заповіту.
Суд обгрунтовано відхилив доводи прозивачки про те, з причини перебування 31 жовтня 1997 року в лікарні та проведення процедури бронхоскопії позивач не міг бути в нотаріальній конторі. Показання свідка ОСОБА_8 з цього приводу мають характер припущення. Відлучення ОСОБА_5 з лікарні в день посвідчення заповіту не виключається.
З довідки Рівненської обласної туберкульозної лікарні від 24 жовтня 1999 року вбачається, що загальний стан здоров"я ОСОБА_5 31 жовтня 1997 року був задовільний, (а.с-25).
Дослідивши докази по справі, оцінивши їх відповідно до правил ст. 212 ЦПК України про достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, суд дійшов правильного та переконливого висновку про дійсність заповіту.
Доводи апеляційної скарги про те, що у справі мала призначатись повторна експертиза, яка підлягала проведенню комісійно не заслуговують на увагу, оскільки вона призначена з дотриманням норм ЦПК України.
Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 2 червня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.