Справа № 11-а 392\2006р.                         Головуючий у 1 інстанції Піскунов В.М.

Категорія - ст.286 ч.2 КК України             Доповідач Іващук В.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року жовтня 17 дня

Судова палата з кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області

в складі:

головуючого - Міщенко О.А. суддів: Гладкого С.В., Іващука В.Я. з участю прокурора Бернадської-Ісаєвої С.П. засудженого ОСОБА_1. захисника ОСОБА_2 представника потерпілого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_4 на вирок Костопільського районного суду від 6 липня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, народжений та мешканець ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, не одружений, з середньою освітою, не працюючий, раніше не судимий,

-засуджений за ч.2 ст.286 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі п. "є" ст.1 Закону України „Про амністію" від 31 травня 2005 року звільнений від призначеного покарання.

Стягнено з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_4. 37883,87 грн. матеріальних збитків та 5500 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 43383 грн. 87 коп. В решті позову відмовлено.

Засуджений ОСОБА_1., 15 травня 2004 року, близько 5 год. керуючи власним автомобілем марки „Опель-Омега" д.н. НОМЕР_1, пасажиром в якому був ОСОБА_5, рухаючись по автодорозі Костопіль-Сарни в напрямку м.Сарни, на 111 км. в порушення вимог п.п. 1.5, 10.1 та 11.4 ПДР виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся із зустрічним автомобілем марки „Форд-Транзит" д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4., внаслідок ДТП ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

В поданій на вирок суду апеляції, потерпілий ОСОБА_4 не заперечуючи проти кваліфікації дій засудженого та обраного йому покарання, просить вирок суду змінити та стягнути з засудженого 79131,6 грн. матеріальних збитків та 15000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що суд повинен був стягнути з засудженого 65629,64 грн. тобто вартість повного відновлюваного ремонту його автомобіля. Також суд не врахував, що ОСОБА_1. ремонтуючи пошкоджений автомобіль викрав з нього деталей на суму 13501,96 грн. При визначені розміру стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди суд також не врахував в повній мірі тих моральних страждань які йому були заподіяні даним злочином.

Заслухавши доповідь судці, клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 про задоволення апеляції потерпілого в повному обсязі, думку засудженого та його захисника про безпідставність апеляції потерпілого, висновок прокурора про залишення вироку суду без зміни, дослідивши доводи викладені в апеляції та матеріали справи, судова палата прийшла до переконання, що апеляція до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Винність засудженого у вчиненому встановлена сукупністю зібраних у справі доказів, яким судом дана повна та всебічна оцінка і в апеляції не заперечується.

Розглядаючи справу в межах апеляції, судова палата встановила наступне.

Згідно висновку спеціаліста-товарознавця Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25 жовтня 2005 року НОМЕР_3, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля „Форд-Транзит д.н НОМЕР_5 складає 37883 грн. 87 коп., що дорівнює ринковій вартості даного автомобіля на момент пошкодження (а.с.121-124). Даний висновок об"єктивно узгоджується із висновком спеціаліста-товарознавця НОМЕР_4 де також зазначено ринкову вартість автомобіля потерпілого на момент ДТП в сумі 37883 грн. 87 коп. (а.с.144-145).

Дані висновки є повними науково обґрунтованими і сумнівів у судової палати не викликають.

За таких обставин, вимоги потерпілого про відшкодування йому суми коштів необхідної для повного відновлення автомобіля в розмірі 65629 грн. не підлягають до задоволення, оскільки такий перебуває в експлуатації з 1995 року та на час ДТП мав пробіг 239439 км., тобто зазнав механічних втрат та морально застарів.

Крім того, сума 13501 грн. 96 коп., як вартість деталей які пропали з автомобіля потерпілого, входить у його ринкову вартість на час ДТП, тобто в суму 37883 грн. 87 коп., а тому вимоги апелянта про збільшення цивільного позову на цю суму не можна визнати обгрунтованими.

При визначенні суми коштів на відшкодування моральної шкоди заподіяної потерпілому даним злочином, суд об"єктивно врахував те, що потерпілому злочином були заподіяні тільки легкі тілесні ушкодження, обсяг тих страждань які він поніс внаслідок ДТП, а також матеріальний стан засудженого, який не має постійного заробітку і не спроможний реально відшкодувати значні матеріальні суми.

За таких обставин, підстав для зміни вироку суду судова палата не знайшла.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365,366 КПК України, судова палата,

УХВАЛИЛА:

Вирок Костопільського районного суду від 6 липня 2006 року відносно ОСОБА_1 - залишити без зміни, а апеляцію потерпілого без задоволення.