КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2012 № 5011-58/920-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Коршун Н.М.

Авдеєва П.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: представники - Максименко А.П., Новицький М.З. - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р.

у справі № 5011-58/920-2012 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93/01-П від 17.11.2011 року по справі № 113-01/09.11,

за зустрічним позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення штрафу у розмірі 2 610,00 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2012 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93/01-П від 17.11.2011 року по справі № 113-01/09.11.

У лютому 2012 р. Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 2 610 грн., що накладений рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93/01-П від 17.11.2011 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р. у справі № 5011-58/920-2012 у задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовлено; позовні вимоги за зустрічною позовною заявою задоволені повністю; стягнуто з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду 2610,00 грн. штрафу накладеного рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93/01-П від 17.11.2011 року по справі № 113-01/09.11; стягнуто з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 1609,50 до Державного бюджету України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно та не всебічно досліджено матеріали справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представники відповідача за первісним позовом в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка позивача за первісним позовом в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників відповідача за первісним позовом, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2011 р. Антимонопольним комітетом України було прийнято рішення № 93/01-П по справі 113-01/09.11, яким визнано, дії фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, які полягають у неподанні інформації на вимогу голови Відділення від 05.09.2011 р. № 26-01/2643 у встановленні головою Відділення строки, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

За вказане порушення Комітет наклав штраф на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 2610,00 гривень у відповідності до абзацу 4 ч. 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Матеріалами справи підтверджено, що 05.09.2011 р. за вих. № 26-01/2643 Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було направлено вимогу позивачу за первісним позовом про надання інформації до відділення до 19.09.2011 року. У вимозі було доведено про обов'язковість виконання вимог голови відділення у визначені ним строки. Вимога позивачем була отримана 09.09.2011 р., про що свідчить повідомлення поштового відправлення № 82397452.

Строк надання інформації, відповідно до вимоги становив 10 календарних днів з дня отримання.

Листом від 16.09.2011 року ОСОБА_1 просив відділення зазначити на підставі якого нормативно-правового акта здійснюється витребовування документів.

Спірним рішенням встановлено, що заперечення ФОП ОСОБА_1 про не застосовування до нього санкції у формі накладення штрафу у розмірі до одного відсотку доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2010 рік відділенням не приймаються до уваги, оскільки лист ФОП ОСОБА_1 від 16.09.2011 р. б/н не містив у собі відповіді на жоден пункт Вимоги.

Також, відділення вимогами від 02.11.2011 р. № 26-01/3355 та від 07.11.2011 р. № 26-01/3432 було викликало ФОП ОСОБА_1 для надання пояснень та проведення слідчих дій. Проте, в зазначений у вимозі час ФОП ОСОБА_1 до відділення не з'явився та про причини неявки не повідомив. Про вищезазначене складено відповідні акти «Про встановлення юридичного факту» від 04.11.2011 р. № 263 та від 11.11.2011 р. № 277.

У рішенні Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93/01-П від 17.11.2011 року по справі № 113-01/09.11 зазначено, що обсяг виручки від реалізації товарів (робіт послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році, відповідно до звіту суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за четвертий квартал 2010 року, склав 261 000 грн. Дії Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. які полягають у неподанні інформації на вимогу голови Відділення від 05.09.2011 р. № 26-01'2643 у встановлені головою територіального відділення строки, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Господарського кодексу України, державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є, зокрема, участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

У відповідності п. 1 ч. 3 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Згідно ч. 1 ст. 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону, розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Також з ч. 2 цієї статті вбачається, що невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за неподання чи несвоєчасне подання передбаченої законом інформації, або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням.

Згідно з п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Частиною другою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу в строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за первісним позовом повністю.

Беручи до уваги обов'язковість чинного Рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93/01-П від 17.11.2011 року по справі № 113-01/09.11, яке у встановленому порядку недійсним не визнано та є обов'язковим до виконання суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги за зустрічною позовною заявою про стягнення 2610, 00 грн. штрафу повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р. у справі № 5011-58/920-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-58/920-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Коршун Н.М.

Авдеєв П.В.