АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-3755/2006 Головуючий у 1 інстанції Якименко Л.Г.
Категорія 28 Доповідач Болтунова Л.М.
УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
20 вересня 2006 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Баранніка О.П. суддів -Болтунової Л.М, Чубукова О.П. при секретарі - Шило СЮ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1, на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2006 року за позовом ТОВ „Буделектродсервіс" до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення,-
встановила:
У листопаді 2003 року ТОВ „Буделектродсервіс" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та його виселення з квартири АДРЕСА_1м. Дніпропетровська, посилаючись на те, що згідно до свідоцтва про право придбання об"єкта нерухомого майна з аукціону, виданого приватним нотаріусом 29 листопада 2002 року на підставі акту про продаж будівлі гуртожитку їм належить на праві колективної власності будівлі гуртожитку під літ.А-5, що знаходяться у стадії реконструкції під жилий будинок загальною площею 3330 кв.м, за адресою м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1.
Оскільки відповідач самовільно зайняв приміщення, яке було переобладнано під житлову двокімнатну квартиру, не маючи документів на заселення в неї, позивач просив їх позов задовольнити та усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_1 з вказаної квартири.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2006 року позов ТОВ „Буделектродсервіс" був задоволений.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та провадження по справі закрити, вважаючи, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, а тим самим були порушені його конституційні права.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише фор
мальних міркувань.
Задовольняючи вимоги позивача, районний суд виходив з того, що ТОВ „Буделектродсер
віс", якому належить на праві колективної власності право на будівлю гуртожитку, що знаходиться в стадії реконструкції на даний час не може повноправно здійснювати своє право власника стосовно володіння, користування та розпорядження власністю, оскільки відповідач не маючи законних підстав зайняв та користується приміщенням, переобладнаним під житлову двокімнат ну квартиру № АДРЕСА_1м. Дніпропетровська.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, я кий. їх регулює.
Судом першої інстанції встановлено, що до придбання гуртожитку з аукціону позивачем, дана будівля належала ПФ „Карадаг" на підставі договору купівлі-продажу від 24.09.1998 року.
Посилання відповідача на те, що він приймав участь у реконструкції та переобладнанні спірного приміщення та придбання зазначеної квартири за договором дольової участі в будівництві АДРЕСА_1в м. Дніпропетровську від 18 липня 2001 року у ТОВ „Дніп-рокапрембуд", не знайшло свого підтвердження в суді першої інстанції, а тому колегія суддів вважає, що районним судом обґрунтовано вони не були прийняті до уваги. Не були надані такі докази і в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Крім того, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 9 лютого 2004 року в позові ТОВ „Дніпрокапрембуд" до ПФ „Карадаг", ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська та Товарної біржі „Дніпродзержинська" про визнання права власності на дві квартири, в тому числі і АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_1, було відмовлено.
Згідно відгуку ОСОБА_1 на позовну заяву, останній просив визнати договір купівлі-продажу від 30.10.2002 року в частині зазначеної квартири недійсним та визнати за ним право власності на вказане житло. ( а.с.97-б)
Однак за період надходження позовної заяви ТОВ „Буделектродсервіс", а саме з 24 листопада 2003 року та до 14 лютого 2006 року коли було ухвалено рішення, ОСОБА_1 із зазначеним позовом у встановленому законом порядку до суду не звертався.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про усунення перешкод позивачу в користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири № 32 АДРЕСА_1м. Дніпропетровська.
Щодо надання представником позивача та позивачем рішення постійно діючого третейського суду „Перший третейський суд Асоціації „ Правопорядок" від 20 березня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ТОВ фірми „Дніпрокапрембуд" про визнання права власності на нерухоме майно, то колегія суддів вважає, що діюче законодавство не передбачає рішення третейського суду як преюдиційне.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 304, п.1 ст.307, 308, 313, п.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК Україна колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України з дня набрання її законної сили.
Судді: