апеляційний суд дніпропетровської області

Справа № 22ц-4025\2006                                                   Головуючий 1 інстанції Дунай Л.В.

Категорія 42                                                                    Доповідач Болтунова Л.М

УХВАЛА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

20 вересня 2006 року                                                            м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропет­ровської області в складі:

головуючого                                                             Петренко І. О.

суддів                                                                        Болтунової Л.М., Кузнєцова В.О.

при секретарі                                                              Сидоренко А.С

за участю адвокатів                                                    ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеля­ційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 3 травня 2006 року за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6в сво­їх та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,-

встановила:

У листопаді 2004 року до суду звернулися позивачі і просили постановити рішення , яким стягнути з відповідача на свою користь на відшкодування матеріальної шкоди 7319 грн. та моральної - 5 000 грн.

В обґрунтування свої вимог вони вказували на те , що їм на праві приватної власності належить АДРЕСА_1 Верхньодніпровсько­го району Дніпропетровської області.

04 жовтня 2004 року в денний час відповідачем залита їх квартира, так як останнім проводився ремонт і на кухні була знята батарея опалювання, що підтверджується актом ЖКП с. Дніпровське.

У ході розгляду справи, 8 червня 2006 року позивачі доповнили свої вимоги стосовно відшкодування моральної шкоди і просили стягнути з відповідача загальну її суму 10 000 грн., оскільки заливом були порушені їх нормальні життєві умови, а також своєю поведін­кою ОСОБА_1 принижує їхню честь та гідність.( а.с.84)

Відповідач позовні вимоги не визнав, вказуючи на те, що своє вини в залитті квартири позивачів не бачить, оскільки в зв"язку з ремонтом своєї квартири він звертався з заявою до робітників ЖКП, які проводили ремонт регістрів та були повідомлені що 4 жовтня 2006 року його квартира не була готова для запуску води в систему опалювання.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 3 тра­вня 2006 року з ОСОБА_1 на користь позивачів була стягнута матеріальна шкода в сумі 3543,33 грн., моральна - 1000 грн. та судові витрати 2530,21 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду і ухва­лення нового рішення про відмову в позові, вважаючи, що судом були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам та матеріалам справи.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги , колегія суддів вважає , що скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи , а саме з акту ЖКП с. Дніпровське Верхньодніп­ровського району Дніпропетровської області від 05 жовтня 2006 року ( а. с. 11), 04 жовтня 2004 року мало місце залиття квартири позивачів внаслідок самовільної заміни відповідачем опалювального регістру системи опалювання без письмового повідомлення ЖКП. Факт за­лиття квартири ОСОБА_4 відповідач визнав, але заперечував щодо його вини з цього при­воду, крім того підтвердив, що на 4 жовтня 2004 року в його квартирі на кухні були зняті регістри. (а.с. 143)

Згідно висновків НОМЕР_1 судової будівельно-технічної експертизи від 15.02.2005 року сума шкоди, яка була спричинена сім"ї ОСОБА_4 в результаті залиття їх квартири складає 3543,33 грн. (а.с. 44)

Враховуючи вищевказані обставини, районний суд вірно і відповідно до вимог ст.ст. 1166,1167 ЦК України задовольнив частково позовні вимоги позивачів про відшкодування їм матеріальної шкоди , яка сталася внаслідок залиття їх квартири.

Оскільки внаслідок залиття квартири звичний життєвий склад сім"ї ОСОБА_4 було порушено і не відновлено до цього часу , а також в зв"зку з тим , що протягом довгого часу обґрунтовані вимоги позивачів не задовольнялися , що призвело до додаткових переживань та нервування , суд обґрунтовано задовольнив також частково і вимоги про стягнення суми на відшкодування моральної шкоди.

Доводи наведені в апеляційній скарзі про те , що вина відповідача в залитті квартири позивачів відсутня, колегія суддів вважає безпідставними, які спростовуються матеріалами справи, а також поясненнями свідка головного інженера ЖКП ОСОБА_8, повідомив­шого, що ОСОБА_1 офіційно з приводу ремонту та промивки опалювальних регістрів в ЖКП не звертався, зокрема до нього також не звертався, оскільки з 20.09. по 18.10.2004 року він знаходився в відпустці.

Інші доводи апеляційної скарги не являються суттєвими, і не дають підстав для ви­сновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи проце­суального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Між тим, колегія суддів вважає за необхідне виключити з резолютивної частини рі­шення вказівку районного суду про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шко­ди на користь ОСОБА_7, який є неповнолітньою особою.

Керуючись ст.ст. 304,307, 308,314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:                                                    

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 3 трав­ня 2006 року залишити без змін.

Виключити з резолютивної частини вказівку суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 матеріальної та моральної шко­ди.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня на­брання законної сили до Верховного Суду України .

Судді: