АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-4069/2006                                               Головуючий 1 інстанції Суховаров А.В.

Категорія 41                                                                    Доповідач Болтунова Л.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2006 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляцій­ного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Петренко І.О. суддів: Кузнєцова В.О., Болтунової Л.М. при секретарі:    Сидоренко АС.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ВАТ „Державний ощадний Банк України" в особі Дніпропетровської філії -Правобережне відділення № 6719 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпро­петровська від 3 травня 2006 року за позовом ВАТ „Державний ощадний Банк України" в особі Дніпропетровської філії - Правобережне відділення № 6719 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору і стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Державний ощадний банк України" в особі Дніпропетровської філії -Правобережне відділення № 6719 про виконання умов кре­дитного договору ,-

встановила:

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 травня 2006 року в позові ВАТ „Державний Ощадний Банк України" в особі Дніпропетровської філії - Пра­вобережне відділення № 6719 відмовлено. Зустрічний позов задоволений і з Відкритого ак­ціонерного товариства „Державний ощадний Банк України" в особі Дніпропетровської філії - Правобережне відділення № 6719 на користь ОСОБА_1 стягнуто суму недоданого кредиту в розмірі 2230 грн., а також держмито на користь держави 51 грн.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рі­шення про задоволення їх позову і відмови ОСОБА_1, вважаючи, що с&цом не повністю з"ясовані обставини, що мають значення для справи, і його висновки не відповідають факти­чним обставинам.

Розглянувши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних під­став.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і за­лишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержан­ням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, 5 листопада 1996 року Ленінським відділенням сбе-рбанку України № 7149 між сторонами був укладений кредитний договір № НОМЕР_1 на суму 8830 грн. строком на 25 років до 5.11.2021 року, з розрахунку 32 % річних на будівництво жилого будинку.

Згідно строкового зобо"язання як додатка до вказаного договору ОСОБА_1 одержав 6600 грн, і до 2021 р., починаючи з 5 грудня 1996 року, повинен сплачувати банку щомісячно в погашення основного боргу по 22 грн. без виплати процентів.

Крім того, з ОСОБА_2 іОСОБА_410.09.1996 р. були укладені договори по­руки, а з ОСОБА_3 4.10.1996 р. (а.с.8-13)

Відповідачу був наданий пільговий кредит, оскільки він є учасником ліквідації нас­лідків аварі ї на Чорнобильській АЕС і звільнений від сплати процентів відповідно до закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильсь­кої катастрофи".

В ході судового розгляду, представник позивача пояснив, що ОСОБА_1 по кре­диту була видана не повна сума, а саме 6600 грн. замість 8830 грн., оскільки він відмовився від сплати процентів. ( а.с.51 звор.)

З матеріалів справи видно, що на даний час відповідач не має заборгованості перед позивачем по кредитному договору і свої зобов'язання виконує належним чином.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що районним судом повно встановлені всі фактичні обставини спору, правильно прокоментовані норми матеріального та процесуа­льного права і застосовано закон, який їх регулює, а тому підстав для скасування рішення су­ду немає.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з ви­сновками суду по їх оцінці, що суперечить ст. 212 ЦПК України, яка встановлює виключне право суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебіч­ному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукуп­ності, керуючись законом.

Керуючись ст.ст. 304,307,308 ч,3, 314, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну   скаргу    ВАТ    „Державний   ощадний   Банк   України"    в    особі Дніпропетровської філії Правобережне відділення № 6719 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 3 травня 2006 року за­лишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховно­го Суду України з дн*я набрання законної сили.