КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.07.2008                                                                                           № 16/91

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Перенков О.А.

 від відповідача - Литвиненко А.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біріт-Фортуна"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 08.04.2008

 у справі № 16/91  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дніпро"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Біріт-Фортуна"

 про                                                  стягнення 366029,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач ТОВ „Агро-Дніпро” звернувся до господарського суду м. Києва зпозовом до ТОВ „Біріт-Фортуна” про стягнення заборгованості та збитків на загальну суму 366029,33 грн. за невиконання умов договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.04.2008 року у справі № 16/91 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ „Біріт-Фортуна” 130400 грн. основного боргу, 235629,33 грн. збитків, 3660,29 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вказує, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

          Представник позивача надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та просить в задоволені апеляційної скарги відмовити, а рішення суду від 08.04.2008 року залишити без змін.

          Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:

          01.09.2005 року між позивачем ТОВ „Агро-Дніпро” та відповідачем ТОВ „Біріт-Фортуна” був укладений договір суборенди № - без номеру  земельної ділянки.

          Відповідно до даного договору відповідач прийняв у платне строкове користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 508 га, яка знаходиться в с. Кодаки Васильківського району Київської області.

          Договір суборенди, відповідно до його умов, укладений строком на 2 роки.

          Згідно з п.4.1,4.2 вказаного договору відповідач ТОВ „Біріт-Фортуна” повинен сплачувати за користування земельною ділянкою  203200,00 грн. за рік, тобто загалом за два роки дії договору відповідач мав сплатити кошти в розмірі 406400 грн.

          На виконання вказаних умов договору відповідачем ТОВ „Біріт-Фортуна”, відповідно до платіжних доручень були сплачені кошти наступним чином:

          за 2006 рік

-          35% суборенди - 71120 грн.;

-          13.06.2006 року – 52560 грн.;

-          08.09.2006 року – 10000 грн.;

-          19.12.2006 року – 30000 грн.;

-          26.12.2006 року – 10000 грн.

Таким чином, загалом за 2006 рік ТОВ „Біріт-Фортуна” було сплачено за договором суборенди кошти в розмірі 173680 грн.

Борг  за 2006 рік перед ТОВ „Агро-Дніпро” за користування земельною ділянкою складає 29520 грн.

за 2007 рік

-          35% суборенди - 79520 грн.;

-          23.03.2007 року – 22800 грн.

Таким чином, загалом за 2007 рік ТОВ „Біріт-Фортуна” було сплачено за договором суборенди кошти в розмірі 102320 грн.

Борг  за 2007 рік перед ТОВ „Агро-Дніпро” за користування земельною ділянкою складає 100880 грн.

Як зазначає позивач, більше відповідачем не було здійсненно жодних перерахувань за даним договором суборенди на користь позивача. Даний факт не оспорюється відповідачем. Отже, загальний борг ТОВ „Біріт-Фортуна” за договором суборенди від 01.09.2005 року складає 130400 грн.

Крім того, ТОВ „Агро-Дніпро” в своїй позовній заяві зазначає, що відповідачем також були порушені інші умови договору суборенди, а саме п.4.1, де зазначено, що суборендар (ТОВ „Біріт-Фортуна”) безкоштовно передає у власність орендарю гичку цукрового буряку в полі № 1, що буде отримана з врожаю на площі 100 га та 1000 тонн жому по собівартості, але не більше 10 грн. за тонну.

Оскільки відповідач в 2006-2007 роках не виконав вказаних зобов’язань позивач поніс збитки, через те, що був вимушений скорочувати поголів’я худоби та укладати договори за власний рахунок на поставку та придбання кормів (гички та жому). Розмір збитків за невиконання даних умов договору позивач оцінює в 235629,33 грн.

Відповідач, заперечуючи проти існування боргу за договором суборенди, зазначає, що 08.04.2005 року між ТОВ „Біріт-Фортуна” та ТОВ „Агро-Дніпро” була укладена форвардна угода відповідно, до якої останній зобов’язувався  передати у власність за певну плату ТОВ „Біріт-Фортуна” ячмінь пивоварний врожаю 2005 року.

Відповідачем було сплачено на виконання даної угоди позивачу 156000 грн. Проте, ТОВ „Агро-Дніпро” своїх зобов’язань не виконало, товар покупцеві не поставило.

Оскільки строк виплати за форвардною угодою настав, відповідач направив на адресу позивача претензію щодо вказаного боргу.

27.03.2008 року ТОВ „Біріт-Фортуна” на адресу позивача направило заяву про припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, посилаючись на лист позивача від 10.04.2007 року про зарахування ТОВ „Агро-Дніпро” боргу за форвардною угодою в рахунок орендної плати за землю за договором суборенди.

03.04.2008 року ТОВ „Агро-Дніпро” на адресу ТОВ „Біріт-Фортуна” направило відповідь на вказану вище заяву, в якій зазначалося про те, що позивач не отримував претензії по форвардній угоді та що в бухгалтерії товариства відсутній лист № 42 про зарахування суми боргу в рахунок орендної плати.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов’язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї сторони.

          Зі змісту даної статті випливає, що залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічними, тобто такі, які випливають з двох різних зобов’язань між двома особами, де кредитор одного зобов’язання є боржником іншого; необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред’явити до зарахування вимоги по зобов’язанню, яке не підлягає виконанню.

          Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

          Колегією суддів не приймається посилання представника відповідача про припинення зобов’язання по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою зарахуванням зустрічних однорідних вимог, оскільки вимоги за договором суборенди від 01.09.2005 року та за форвардною угодою від 08.04.2005 року не є однорідними як за юридичною природою так і за матеріальним змістом.

          Таким чином, відповідач ТОВ „Біріт-Фортуна” має заборгованість перед позивачем ТОВ „Агро-Дніпро” за користування земельною ділянкою загальною площею 508 га, відповідно за договором суборенди від 01.09.2005 року  в розмірі 130400 грн.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Отже, позовні вимоги ТОВ „Агро-Дніпро” стосовно стягнення з ТОВ „Біріт-Фортуна” орендної плати в розмірі 130400 грн. підлягають задоволенню.

В своїй позовній заяві ТОВ „Агро-Дніпро” вказує, що відповідачем не були виконані зобов’язання, передбачені п.4.1 договору суборенди по поставці гички та жому, в наслідок чого позивач зазнав збитків, оскільки був змушений за свій рахунок укладати договори з іншими юридичними особами на поставку та придбання кормів (гички та жому).

На підтвердження зазначених збитків на суму 235629,33 грн. позивачем надані видаткові накладні на придбання силосу на загальну суму 61800,91 грн., в ВАТ „Саливонківський цукровий завод” жому на суму 6999,09 грн., в ТОВ Агрокомплекс Узин” жому на суму 1500 грн., в ВАТ „Западинське” сіна на суму 6000 грн., силосу на суму 159329,33 грн.

Колегією суддів не приймаються надані твердження та розрахунки, оскільки відповідно до договору суборенди ТОВ „Біріт-Фортуна” зобов’язувався передати у власність гичку цукрового буряка та 1000 тонн жому по собівартості, але не більше як 10 грн. за тонну, а отже придбання сіна та силосу має бути віднесено до власних витрат ТОВ „Агро-Дніпро”, які понесені в зв’язку з здійсненням ним господарської діяльності.

Позивач зазначає, що не отримував від відповідача, передбачену договором, гичку та жом, а отже ТОВ „Біріт-Фортуна” зобов’язання по договору не виконало.

Проте, відповідно до п.4.1 договору суборенди від 01.09.2005 року суборендар передає безкоштовно у власність орендарю гичку цукрового буряку в полі № 1, що буде отримана з врожаю на площі 100 га та 1000 тонн жому по собівартості, але не більше 10 грн. за тонну, на цукровому заводі, куди буде передано цукровий буряк.

З вище зазначеного, вбачається, що суборендар мав забезпечити належність жому на цукровому заводі, звідки її мав забрати позивач. Тобто ТОВ „Біріт-Фортуна” не несе відповідальності за не отримання жому  ТОВ „Агро-Дніпро” на цукровому заводі.

Крім того, ч.2 п. 4.1 договору передбачено, що вартість збирання гички та її розподіл сторонами встановлюється додатковою угодою на кожен рік оренди. Як зазначено представниками сторін в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги, додаткові угоди між ТОВ „Агро-Дніпро” та ТОВ „Біріт-Фортуна” не укладалися.

Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала в зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивачем не надано доказів витрат, які він зробив для відновлення порушеного права, не надано доказів щодо суми доходів, які б міг отримати, коли б відповідач не порушив на його думку умов договору по поставці жому ти гички.

Крім того, відповідно до умов договору, жом передається орендарю не безкоштовно, а по собівартості, але не більше 10 грн. за тонну.

Як вбачається, з пояснень представників сторін та наданих документів, ТОВ „Агро-Дніпро” станом на 30.11.2006 року отримано 452 тонни жому, а розрахунок зобов’язувався  провести після перевезення 1000 тонн.  Отже, позивачем зобов’язання по оплаті коштів за передачу жому  відповідачу не виконані.

Таким чином, вимоги ТОВ „Агро-Дніпро” про стягнення збитків в сумі 235629,33 грн. не підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на постановлення судом першої інстанції рішення з порушенням норм процесуального права, а саме те, що відповідач не отримав вчасно копію позовної заяви та в зв’язку з цим не міг вчасно надати зустрічний позов та свої докази на спростування позову,  не приймається колегією суддів, оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи доказів позовна заява з додатками була отримана відповідачем 25.02.2008 року. Крім того, як вбачається з клопотання, яке міститься в матеріалах справи, представник відповідача ознайомився частково з матеріалами справи 07.03.2008 року, а отже знав про призначення розгляду позову на 11.03.2008 року, був ознайомлений з позовною заявою та відповідно мав змогу подати вчасно зустрічний позов та заперечення по справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Біріт-Фортуна” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 08.04.2008 року у справі № 16/91  – зміні в частині задоволення  позову про стягнення з ТОВ „Біріт-Фортуна” збитків в сумі 235629,33 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито покладається у спорах, що виникають при  виконанні договорів на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню держмито в розмірі 1304 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 42,04 грн.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Біріт-Фортуна” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 08.04.2008 року в справі № 16/91 – змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

1.   Позов задовольнити частково.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Біріт-Фортуна” (юр. адреса: 03665, м.Київ, вул. Козелецька, 24; фактична адреса: 03049, м. Київ вул. Богданівська,10, р\р 26005300029801, в Печерській філії АКБ „ТАС-Комерцбанк”, код ЄДРПОУ 33233801, МФО 380162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Дніпро” (08645 Київська область, Васильківський р-н, с. Кодаки, майдан Леніна,1 р\р. 2600619983 в Васильківській філії АППБ „Аваль” м. Васильків, код ЄДРПОУ 13734-7593, МФО 321994 ) заборгованість по орендній платі за договором оренди № - без номера  від 01.09.2005 року в розмірі 130400 грн., державне мито в розмірі 1304 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 42,04 грн.

          В іншій частині позовних вимог – відмовити.

          Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 16/91 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді