КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2008 № 17/60
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря судового засідання
за участю представників сторін
від позивача: Бєлкін Л.М., представник (дов. № 01/11 від 11.01.2008),
від відповідача 1: Корнієнко Л.В., представник (дов. № 42-07 від10.07.2007);
від відповідача 2: Бондаренко Г.В., представник (дов. б/н від 11.01.2008);
розглянувши апеляційну скаргу Українського фінансово-промислового концерну „УФПК”
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.04.2007
у справі № 17/60
за позовом Українського фінансово-промислового концерну „УФПК”
до 1. Закритого акціонерного товариства „Комгрі”;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг”;
про визнання частково недійсним договору
постанова прийнята 07.07.08, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України 02.06.08 розгляд апеляційної скарги відкладався на 23.06.08 та з 23.06.08 на 07.07.08.
ВСТАНОВИВ:
Український фінансово-промисловий концерн „УФПК” (далі – Концерн „УФПК”) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Комгрі” (далі – ЗАТ „Комгрі”) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг” (далі – ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг”) про визнання недійсним в обох редакціях договору від 31.10.2003 № 75-153 між ЗАТ „Комгрі” та ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг”.
В процесі розгляду справи позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд визнати недійсним договір від 31.10.2003 № 75-153 між ЗАТ „Комгрі” та ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг” в частині встановлення вартості обладнання, яке поставляється за даним договором в сумі 2 389 333,00 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.04.2007 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 05.04.2007 Концерн „УФПК” подав апеляційну скаргу, в якій просилв його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки, викладені в рішенні суду не відповідають обставинам справи, а також суд неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.
Зокрема, скаржник посилається на те, що суд фактично відмовився дослідити, чи порушені внаслідок укладення спірного договору права позивача як інвестора, а відтак незаконно відмовив позивачу як інвестору у захисті його порушеного права.
Суд не дослідив, чи дійсно укладення спірного договору його сторони (відповідачі) порушили права позивача на володіння своєю власністю і не вирішив питання про захист порушених прав.
Крім того, представником позивача через канцелярію Київського апеляційного господарського суду 18.06.2008 подано додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких він просив визнати недійсним в порядку п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України договір від 31.10.2003 № 75-153 між ЗАТ „Комгрі” та ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг” в частині встановлення вартості обладнання, яке поставляється за даним договором в сумі 2 389 333,00 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2007, за клопотанням представника Концерну „УФПК”, провадження у справі №17/60 зупинено на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України у зв’язку із розглядом Господарським судом м. Києва справи № 24/865 за позовом Концерну „УФПК” до ЗАТ „Комгрі” та ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг” про установлення господарських правовідносин, результати розгляду якої можуть вплинути на розгляд даної справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2008 апеляційне провадження у справі № 17/60 поновлено.
ЗАТ „Комгрі” відзив на апеляційну скаргу Концерну „УФПК” не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду.
Представник ЗАТ „Комгрі” в засіданні суду проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив суд рішення Господарського суду м. Києва від 05.04.2007 залишити без змін, а апеляційну скаргу Концерну „УФПК” – без задоволення.
ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг” у наданому відзиві на апеляційну скаргу Концерну „УФПК” та представник у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив суд рішення Господарського суду м. Києва від 05.04.2007 залишити без змін, а апеляційну скаргу Концерну „УФПК” – без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між ЗАТ „Комгрі” та ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг” 31.10.2003 укладено договір № 75-153, за умовами якого, ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг” зобов’язалось передати у власність ЗАТ „Комгрі” обладнання для виготовлення компосту (далі – обладнання), а ЗАТ „Комгрі” зобов’язалося прийняти та оплатити поставлене обладнання (п. 1.1 договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціна на обладнання складає 1 991 110,83 грн., крім того ПДВ 398 222,17 грн. Загальна вартість договору складає 2 389 333,00 грн.
Оплата за поставлене обладнання проводиться за безготівковим розрахунком в два етапи. Перший етап – передоплата в сумі 603 000,00 грн., другий етап – оплата залишкової суми по факту поставки (п. 4.2 договору).
Сторони 05.02.2004 склали та підписали акт прийому-передачі обладнання до договору від 31.10.2003 № 75-153, згідно якого, ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг” передало, а ЗАТ „Комгрі” прийняло та оплатило на умовах, та в строки, передбачені договором обладнання для виготовлення компосту на загальну суму разом з ПДВ – 2 389 333,00 грн.
Поставка ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг” товару „обладнання для заповнення тонеля” в кількості 1 шт. на загальну суму 2 389 333,00 грн. ЗАТ „Комгрі” підтверджується видатковою накладною від 11.02.2004 № РН-2/02.
Також, між ЗАТ „Комгрі” та ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг” 31.10.2003 укладено договір № 75-153, за умовами якого, ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг” зобов’язалось передати у власність ЗАТ „Комгрі” обладнання для виготовлення компосту (далі – обладнання), а ЗАТ „Комгрі” зобов’язалося прийняти та оплатити поставлене обладнання (п. 1.1 договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціна на обладнання складає 502 500,00 грн., крім того НДС 100 500,00 грн. Загальна сума договору складає 603 000,00 грн.
Оплата за поставлене обладнання проводиться за безготівковим розрахунком шляхом 100% передоплати (п. 4.2 договору).
Сторонами 01.02.2004 укладено додаткову угоду № 03-Д до договору від 31.10.2003 № 75-153, якою п. 4.2 договору вирішено викласти в наступній редакції: „оплата за поставлене обладнання проводиться в два етапи. Перший етап проводиться шляхом передоплати в розмірі 603 000,00 грн., другий етап – оплата залишкової суми здійснюється згідно ст. 1 цього договору по факту поставки обладнання та нарахування процентів. Оплата за обладнання може проводитись шляхом видачі ЗАТ „Комгрі” векселя ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг”. Обов’язки ЗАТ „Комгрі” з оплати за обладнання є виконаними в момент передачі векселя від ЗАТ „Комгрі” до ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг”. Передача векселя оформляється актом виконаних робіт”.
До договору № 75-153 сторонами було складено Специфікацію обладнання, що буде поставлене вартістю 603 000,00 грн. та 2 389 333,00 грн.
Відповідно до платіжного доручення від 12.11.2003 № 15 ЗАТ „Комгрі” перерахувало ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг” грошові кошти на загальну суму 603 000,00 грн., про що в графі „призначення платежу” зазначено: „передоплата за обладнання згідно договору № 73-153 від 31.10.2003 в т.ч. ПДВ 100 500,00 грн.”.
Крім того, згідно акту від 01.07.2004 № 1 прийому-передачі векселів, в якості оплати за отримане обладнання на виконання додаткової угоди № 03-Д 01.02.2004 до договору від 31.10.2003 № 75-153 ЗАТ „Комгрі” передало ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг” вексель № 7532820921159 номінальною вартістю 210 000,00 грн., векселедавцем якого є Приватне підприємство „Руно”.
Причиною спору у справі стало питання відповідності умов договору від 31.10.2003 № 75-153 вимогам закону в частині визначення конкретної ціни договору та порушення прав Концерну „УФПК” як акціонера ЗАТ „Комгрі”, в зв’язку з чим даний договір підлягає визнання недійсним в частині встановлення вартості обладнання на підставі ст. ст. 48, 224 ЦК УРСР.
Як вбачається із матеріалів справи, договір від 31.10.2003 № 75-153 укладений між ЗАТ „Комгрі” та ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг”, а Концерн „УФПК” є акціонером ЗАТ „Комгрі”, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, Сертифікатом акцій серії А від 15.05.2003 № 6.
Згідно ст. 10 Закону України „Про господарські товариства” учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Статут ЗАТ „Комгрі” затверджено Установчими зборами (протокол від 02.07.2001 № 1) та проведено його державну реєстрацію.
Відповідно до п. 5.3 Статуту, товариство є власником майна та транспортних засобів, що йому належать, включаючи майно, що передане товариству його акціонерами. Товариство здійснює згідно законодавства України. Володіння, користування та розпорядження майном та транспортними засобами, що знаходяться в його власності.
Товариство відповідно до законодавства України має право, зокрема, укладати в Україні і за її кордоном різного роду угоди в тому числі зовнішньоторговельні та вексельні, приймати участь у виставках, аукціонах, тощо (п. 5.4 Статуту).
Права акціонерів ЗАТ „Комгрі”, передбачені п. 7.1 Статуту ЗАТ „Комгрі”. Зокрема, п. 7.1 Статуту ЗАТ „Комгрі” передбачено, що акціонери мають право: брати участь в діяльності товариства та управлінні товариством у порядку, визначеному установчими документами; вносити пропозиції на розгляд органів управління товариства; брати участь у розподілі прибутку та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з акціонерів мають особи, які є акціонерами товариства на початок строку виплати дивідендів; одержувати інформацію про діяльність товариства, у тому числі знайомитися з даними бухгалтерського обліку, звітністю, протоколами Загальних зборів та іншою документацією; отримувати права користування майном, що належить товариству на підставі згоди решти акціонерів; одержувати продукцію, послуги, які виробляє товариство; займати штатні посади в товаристві і отримувати винагороди у вигляді заробітної плати і премії згідно з трудовими внесками; користуватися всіма соціальними послугами і пільгами, пропонованими працівникам товариства; продавати, дарувати, обмінювати, віддавати під заставу, передавати у спадщину акції товариства, що їм належать, іншим акціонерам, товариству, третім особам у порядку, визначеному діючим законодавством; отримувати свою частку майна пропорційно належним їх акціям у разі ліквідації товариства, після задоволення всіх законних вимог кредиторів; звертатися в суд із заявою про визнання недійсним рішення загальних зборів, прийняте з порушенням закону або установчих документів товариства.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено в чому полягає порушення відповідачами по справі прав та охоронюваних законом інтересів Концерну „УФПК”.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За таких обставин, на думку колегії суддів, позивач не довів свої позовні вимоги, а тому вони не підлягають задоволенню.
Також слід зазначити, що постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2008 у справі № 24/865 за позовом Концерну „УФПК” до ЗАТ „Комгрі” та ТОВ „Міжнародний фінансово-промисловий холдинг” про установлення господарських правовідносин встановлено наступне: оскільки Концерн „УФПК” не є стороною у договорах № 75-153 та № 79-157, то будь-яких прав та обов’язків позивача зазначені договори не породжують і Концерном „УФПК” не доведено, що відповідачами у даній справі порушено права та законні інтереси Концерну „УФПК”.
Відповідно до ст. 48 ЦК Української РСР, який діяв на час укладення договору від 31.10.2003, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
Статтею 59 ЦК Української РСР угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.
Оскільки угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом, то колегія суддів, приймаючи до уваги викладене, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що спірний договір не порушує вимог чинного законодавства та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів Концерну „УФПК”, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду м. Києва від 05.04.2007 у справі № 17/60.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду м. Києва від 05.04.2007 у справі № 17/60 залишити без змін, а апеляційну скаргу Українського фінансово-промислового концерну „УФПК” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 17/60 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді
08.07.08 (відправлено)