КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

02.07.08 р.                                                                                          № 05/780          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Разіної Т. І (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Агрикової  О.В.

                                                  Жук Г. А.

судді-доповідача Разіної Т. І

розглянув апеляційну скаргу  ПП "Купец"

за позовом          ТОВ "Черкаська виробничо-торгова компанія"

до                    ПП "Купец"

про                    стягнення 134 201,00 грн

ВСТАНОВИВ

У лютому 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаська виробничо-торгова компанія»(далі по тексту –ТОВ «ЧВТК», позивач) звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства «Купец»(далі по тексту –ПП «Купец», відповідач) про  повернення орендованого майна та стягнення орендної плати. Позивач просив суд: 1) зобов’язати приватне підприємство «Купец» негайно повернути майно, що є предметом оренди у володіння та користування ТОВ «Черкаська виробничо-торгова компанія»; 2) стягнути з приватного підприємства «Купец»на користь  ТОВ «Черкаська виробничо-торгова компанія» 134201,00 грн. та судові витрати по справі. Вимоги позивач обґрунтував ст.ст. 782, 783, 785 ЦК України.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.04.2008 року у справі № 05/780 (суддя Швидкий В.А.), позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 134201,00 грн. боргу, 1427,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також прийнято рішення про виселення приватного підприємства «Купец»з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 159.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду, ПП «Купець»звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду Черкаської області від 07.04.2008 року у справі № 05/780 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Скаргу апелянт обґрунтовує тим, що при винесенні рішення судом було допущено порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, а саме п.1 ст.283 ГК України; п.2 ст.215, ст.ст.216, 220 ЦК України; , ч.1 та п. 3 ст. 778 ЦК України. Відсутність підстав для сплати орендної плати за обладнання;  порушення в односторонньому порядку позивачем п.7.2. договору; порушення позивачем та судом ст.ст.33, 22 ГПК України.

Відповідач надав додаткове обґрунтування апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області  від 07.04.2008 року, яке колегією суду залучено до матеріалів справи. До додаткового обґрунтування надано копію акту прийняття-передачі основних засобів в оперативну оренду.

В додатковому обґрунтуванні, наданому  в судовому засіданні 02.07.2008 року,  апелянт вказує, що суд при винесенні рішення неповно зв’язував обставини, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи;  порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Просить суд апеляційної інстанції  рішення господарського суду Черкаської області скасувати  і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу ПП «Купец», в якому  вказує, що укладений договір  від 22.12.2003 року  є таким, що відповідає закону, відповідач орендував приміщення з 1998 року; орендна плата за обладнання відповідачу з вини бухгалтерії не нараховувалась, в рахунках  помилково вказано, що це плата за оренду обладнання.  Суд вірно постановив рішення про виселення відповідача з приміщення, оскільки  у випадку примусового виконання рішення у виконавчої служби виникають непорозуміння з формою виконання. Приміщення опломбоване до остаточного вирішення спору. Просить суд апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.

За згодою представників сторін, в судовому засіданні 02.07.2008 р. була оголошена вступна і резолютивна частини постанови згідно ст. 85 ГПК України

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, власника ПП «Купец»,  обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга приватного підприємства «Купец»на рішення господарського суду Черкаської  області від 07.042008 року, підлягає  задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи  22 грудня 2003 року між  сторонами був укладений договір № 155  здачі  в  оперативну оренду     основних засобів ТОВ «Черкаська виробничо-торгова компанія».

До вказанного договору  були укладені та підписані сторонами угоди про зміну договору від 31.12.2004 та  від 30.12.2005 років відповідно.

 Згідно  до п.1.1. «Предмет і мета  договору оренди» передбачено, що Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування  нежиле приміщення    площею 381.1 м/кв і прилеглою землею площею 750 м/кв по вул. Смілянській ,159  та номер телефону 63-18-46.

Вартість основних засобів, що передаються в оперативну орнеду становить 25700 грн.

Основні засоби передаються  Орендарю для розмішення  ділового офісу та виробництва мила.

Термін дії договору сторони встановили з 01 січня 2004 року по 01 січня 2009 року на пять років.

Пунктом  2.3 розділу 2 «Умови передачі та повернення  орендованих основних засобів» договору № 155 обумовлено, що передача основних засобів в оперативну оренду та його повернення здійснюється за вартістю вказаного в акті приймання –передачі майна.

Вказаний в п. 2.3 договору  акт приймання–передачі позивачем до позовної заяви в суд першої інстанції не надавався.

На виконання  ухвали суду  апеляційної  інстанції апелянт надав  в обгрунтування доповнення до апеляційної скарги - акт прийняття-передачі  основних засобів в оперативну оренду  від 22.12.2003 року, який колегією суду залучений до матеріалів справи.

Згідно Акту прийняття-передачі  основних засобів в оперативну оренду  від 22.12.2003 року відповідач прийняв  від позивача  - нежиле приміщення площею 381.1 кв.м  вартістю 25700 грн. та основні засоби: ємкість, 10 м/куб. - 4 шт.;  ємкість, 16м/куб. –з шт..;  ємкість, 20 м/куб. –2 шт.; ємкість, 8 м/куб –1 шт.; насос центрбіжний,1 шт.;   підйомник,1шт.; гребінка парова., 2 шт.; транспортер цепний, 12 п/м –1 шт.;  бойлер, 3 шт.;  транспортер лєнточн. (ширина300 мм, довжина 9 м) 1 шт.;  транспортер лєнточн. (ширина300 мм, довжина 12 м) 1 шт.;   піддони, 67 шт.;  вентилятор витяжний, 1 шт.; електрощитові, 3 шт. Вартість   основних  засобів передана позивачем   в 0,00 грн. –безкоштовно.

Позивач  також надав  в додатку до заперерчення на апеляційну скаргу Акт прийняття-передачі основних засобів в оперативну  оренду, загальна вартість обладняння переданого в оренду з 01.09.1998 року складає 48750 грн.

Колегія суддів зазначає, що  вищевказаний Акт прийняття-передачі, наданий позивачем не є належним доказом в розумінні ст.ст. 32,  34 Господарського процессуального кодексу  України,  оскільки   укладений та підписаний сторонами  не в межах  та  не на виконання договору №155 від 22.12.2003 року.

Сторони  по договору № 155  від 22.12.2003 року  визначили орендну плату в сумі 3746 грн. (з ПДВ) в місяць ( п. 3.1. договору).

Як вбачається з Угоди про зміну умов договору від 31.12.2004 року  сторони  пункт 1.1 договору виклали в наступній редакціїї – Орендодавець передає, а Орендар приймає строкове платне користування нежиле приміщення 600 кв.м по вул. Смілянській, 159 м . Черкаси. На час орнеди нежилого примішщення Орендодавець передає орнедарю в тимчасове користування номер телефону6 63-18-46.

Пункт 1.2.   Угоди про зміну умов договору від 31.12.2004 року   сторонни домовились, що вартість основних засобів, що передаються в оперативну оренду, складає 298750 грн. /в тому числі  вартість будівлі –250000 грн; вартість обладнання –48750  грн./. Із вказаної Угоди не вбачається, яке саме обладнання (перелік та найменування) передано відповідачу на суму 48750 грн.

Пунктом 1.3. вищевказаної Угоди  сторони встановили, що  Орендна плата складає 12 (дванадцять) грн.  /з ПДВ/ в місяць.

30 грудня 2005 року  сторони уклали  угоду про зміну умов договору оренди (а.с.10). та  прийшли до згоди змінити умови договору здачі в оперативну оренду основних засобів ТОВ «Черкаська виробничо-торгова компанія від 31 грудня 2005 року.

Пункт 3.1. виклали в редакції –орендна плата складає 18 (вісімнадцять)  грн. /з ПДВ/ за один   кв/м  орендованої площі в місяць. Дана угода набуває чинності з 1 січня 2006 року.

Колегія суддів зазначає, що вказана Угода  про зміну умов договору оренди від 30 грудня 2005 року  не  являється доказом встановлення орендної плати в розмірі 18 грн.  за 1 кв.м. згідно  договору № 155 від 22.12.2003 року (на який посилається позивач), так як   Орендар і Орендодавець  прийшли до згоди  змінити умови  договору здачі в оперативну оренду основних засобів ТОВ «Черкаська виробничо-торгова компанія від 31 грудня  2005 року.

Із матеріалів справи та  пояснень сторін не вбачається, що між сторонами укладався договір  здачі в оперативну оренду основних засобів ТОВ «Черкаська виробничо-торгова компанія»від 31 грудня 2005 року.

З наданих до апеляційної інстанції  заперечення на апеляційну скаргу  позивачем  документів,  а саме –угоди про розстрочку погашення боргу від 15.12.2004 року  та графіка погашення заборгованості за оренду обладнання приватним підприємством «Купец»станом на 01.01.2005 року не вбачається, що   вказані угода і графік складені та підписані сторонами на виконання  договору  №155 здачі  в  оперативну оренду     основних засобів ТОВ «Черкаська виробничо-торгова компанія»  від 22.12.2003 року.

 Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає,  що   господарський суд невірно дав оцінку   Акту звірки взаємних розрахунків між ПП «Купец»та ТОВ Черкаська виробничо-торгова компанія» станом на 30.06.2007 (а.с.11), встановивши   заборгованість відповідача  в сумі 126580 грн. 31 коп., із них –114250 грн.23 коп. –за оренду приміщення  та 12330 грн. 08 коп. –за оренду обладнання,  оскільки в даному акті відсутнє  розмежування сум заборгованості  та посилання на виконання якого саме договору чи Угоди він складався та підписувався.

Крім  того, відповідно до статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року N 996-XIV Первинні    облікові   документи   та   регістри  бухгалтерського обліку підставою   для   бухгалтерського   обліку   господарських операцій  є  первинні  документи,  які  фіксують  факти здійснення господарських операцій.  Первинні документи повинні бути  складені під  час здійснення господарської операції,  а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.  Для контролю та  впорядкування оброблення   даних   на   підставі   первинних  документів  можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні  та  зведені  облікові  документи   повинні мати такий обов'язковий реквізит як   особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”). Акти звірки  взаєморозрахунків не є первинними  бухгалтерськими документами.

Із змісту позовної заяви вбачається,  що предметом спору є повернення орендованого майна та стягнення орендної плати.

Умовами  п.3.3.договору сторони встановили, що   орендна  плата  перераховується на рахунок  орендодавця наперед,  не пізніше 5-го числа поточного місяця.

За домовленістю сторін орендна плата  може вноситися готівкою, в натуральній  або змішаній формі продуктами харчування.,  товарами,  послугами  - п. 3.4 договору.

Пунктом 3.5 договору сторонни   домовились, що  вартість комунальних послуг (водо-, енерго-,  теплопостачання використання каналізації, телефонної мерержі, поштового звязку, вивіз сміття, зливні води) а також інші витрати, що повязані з утриманням приміщень, відшкодовуються щомісяця Орнедарем у фактичних затратах водночас  з орендною платою згідно з рахунком  Орендодавця.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем  в обгрунтування позову надано копії рахунків-фактур від 02.07.07; 01.08.07;01.09.07;01.10.07;01.11.07;01.12.07 (а.с. 13-18).  Доказів виставлення відповідачеві рахунків за період з 25.01.05 по 01.06.07  позивач суду не надав.

Колегія суддів зазначає,  що вказні рахунки-фактури не є доказами в розумінні ст.ст. 32, 34 ГПК України, оскільки видані на виконання договору № ДГ-0000371 без дати, тоді як у справі сторнами укладено договір № 155 від 22.12.2003 року.

Приймаючи рішення про виселення відповідача із орендованого приміщення, відповідно, і судових витрат в цій частині,  суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.

У матеріалах справи відсутне  письмове волевиявлення  позивача  в порядку ст.22 ГПК України щодо зміни  чи уточнення позовних вимог в цій частині та  сплата державного мита в розмірі 85 грн в доход Державного бюджету України. Також відсутнє і усне клопотання  представників позивача,  що підтверджується протоколами судових засідань від 28.02.08., 11.03.08, 25.03.08,  31.03.08, 03.04.08, 07.04.08.

Доказів передачі  відповідачу  обладнання вартістю 48750 грн. позивач не надав  господарському  суду, чим порушив п. 4.3.1 договору  - передати орендареві в оперативну оренду  основні засоби згідно з актом приймання основних засобів.

Оскільки договір укладено було  22.12. 2003 року,  а  угода про зміну умов договору в 2004 року,  колегія суддів зазначає що суд першої інстанції правильно застосував положення ЦК України.

Відповідно до п. 4  Прикінцевих та перехідних положень ЦК України  застосовується до цивільних відносин, що виникли після  набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу  застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Пунктом 4.2.1. договору  № 155 сторони обумовили, що  Орендар має право з письмового дозволу Орендодавця за рахунок власних коштів проводити ремонт, реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення  орендованих основних засобів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач надав відповідачеві згоду (а.с.50).,  відповідачу надана була також згода на виконання технічної документації на водовідведення, водопостачання та відведення стічних вод; на електропостачання та газопостачання котельні від ТП-49 та газопроводу, що підтверджується відповідними листами ( а.с.46-49).

Нормою ст. 759  ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає  або зобов’язується передати наймачеві майно у користування на певний строк.

Статтею 762 ЦК України  передбачено плата за користування майном. Пунктом першим  даної статті  закріплено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється  договором найму.

Якщо розмір плати не установлений договором, він визначається з урахуванням спожитої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

2. Плата за користування майном може вноситись за вибором сторін у грошовій або натуральній  формі. Форма плати за користування  майном встановлюється  договором найму.

Щодо договору найму будівлі або іншої капітальної споруди, то нормою  ст. 793 ЦК України передбачено, що такий договір укладається в письмовій формі. Якщо такий договір укладено на один рік і більше то підлягає нотаріальному посвідченню.

Оскільки договір №155 здачі  в  оперативну оренду     основних засобів ТОВ «Черкаська виробничо-торгова компанія»був   укладений  в грудні 2003 року, а норма  статті 256 ЦК України (в редакції 1963 року) не передбачала умови його нотаріального посвідчення та державної  реєстрації.  Тому суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаний  договір укладено з дотриманням норм ст.ст. 153, 154 ЦК УРСР.

Таким чином,  договірні відносини в рамках Договору оренди № 155 продовжують існувати, не є розірваним в  розумінні   статтей 188 та  291 Господарського кодексу України.

Оскільки статтею 188 Господарського кодексу України  передбачений порядок зміни та розірвання господарських договорів. Частина перша вказаної статті встановлює, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частина третя ст. 291 ГК України передбачає, що договір оренди  може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених  Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Пунктом 4.4.3. укладеного договору сторони обумовили вичерпний перелік  випадків дострокового розірвання договору Орендодавцем.

Із матеріалів справи вбачається, що  позивач  20.11.2007 року  за вих. № 283 звернувся до відповідача з  листом,  в якому попередив про порушення умов виконання договору оренди №155 від 22.12.2003 року та Угоди про розстрочку погашення боргу від 15.12.2004 року, а у випадку непогашення заборгованості до 31 грудня 2007 року та повідомляє  про розірвання договору оренди з 01.01.2008 року та необхідністю  звільнення  орендованої площі  до 01.01.2008 року (а.с.29).

Колегія суддів зазначає, що розірвання договору найму на вимогу наймодавця регулюється ст. 783 ЦК України.

Господарський суд в оскаржуваному рішенні помилково   в описовій частині застосував  приписи  ч.1 статті  782 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене,  колегія суддів  апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом було невірно дано оцінку наявним обставинам справи в їх сукупності, що мало значення для правильного вирішення спору і призвело до порушення норм матеріального та процесуального  законодавства та прийняття неправильного рішення.

Відповідно до Роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 «Про судове рішення»із змінами і доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 104 ГПК України неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду

Керуючись ст. ст.  85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу  України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу  приватного підприємства «Купец» на рішення господарського суду Черкаської  області від 07.04.08 р.  у справі № 05/780 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Черкаської  області від 07.04.08 р. у справі №    05/780 скасувати.

Резолютивну частину  рішення господарського суду Черкаської області у справі №05/780 викласти в наступній  редакції:

«В задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю «Черкаська виробничо-торгова компанія» відмовити».

3. Матеріали справи № 05/780 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя:                                                                      Разіна Т. І

Судді:

                                                                                                    Агрикова  О.В.

                                                                                                    Жук Г. А.

Дата відправки  09.07.08