ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2012 року справа № 5020-574/2012
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:
Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
(вул. Дзержинського, б.53, м. Севастополь, 99001)
до Комунального закладу "Міська лікарня №5 - "Центр охорони здоров'я матери і дитини"
(вул. Ген. Острякова, б.211 «А», м. Севастополь, 99055)
про стягнення 9 952,08 грн,
за участю представників сторін:
позивача -Кузіної Н.В., довіреність 307/9 від 23.12.2009;
відповідача - Белорусцевої О.Л., довіреність 3787 від 12.06.2012.
Севастопольське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі -СМВ Фонду, Позивач) звернулось у господарський суд з позовом до Комунального закладу "Міська лікарня №5 - "Центр охорони здоров'я матери і дитини" (далі -КЗ "Міська лікарня №5 - "Центр охорони здоров'я матери і дитини", Відповідач) про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 9 952,08 грн.
Позовні вимоги з посиланням на статті 1166, 1172 Цивільного кодексу України обґрунтовані спричиненням лікарями КЗ "Міська лікарня №5 - "Центр охорони здоров'я матери і дитини" матеріальної шкоди при виконанні ними своїх службових обов'язків по видачі та продовженню листків непрацездатності, що було встановлено у результаті перевірки стану експертизи тимчасової непрацездатності та засвідчено у відповідній довідці.
Представник Позивача у судовому засіданні 13.06.2012 позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача у засіданні суду 13.06.2012 проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях №788 від 12.06.2012 /а.с.60-64/, зокрема, зазначив, що відповідно до положень статей 27, 28, 50, 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" лікувальна установа, яка видає листок непрацездатності, не є суб'єктом правовідносин по виплаті коштів Фонду у порядку надання допомоги по тимчасовій непрацездатності.
У судовому засіданні 13.06.2012 суд перейшов до розгляду справи по суті (протокол судового засідання від 13.06.2012 /а.с.84/), але у засіданні суду оголошувалась перерва у порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 09.07.2012.
У судовому засіданні 09.07.2012 суд у порядку статті 821 Господарського процесуального кодексу України вийшов до нарадчої кімнати для прийняття судового рішення.
09.07.2012 об 11 годині 06 хвилин одразу після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Групою, створеною для проведення комплексної ревізії виконавчої дирекції СМВ Фонду, на виконання наказу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №291-ос від 01.09.2011 про комплексну ревізію виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення Фонду /а.с.85/ здійснена перевірка стану експертизи тимчасової непрацездатності, обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, у тому числі по догляду за хворою дитиною та відбору хворих у реабілітаційні відділення санаторно-курортних закладів у КЗ "Міська лікарня №5 - "Центр охорони здоров'я матери і дитини".
За результатами проведеної перевірки складено довідку про перевірку стану експертизи тимчасової непрацездатності, обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, у тому числі по догляду за хворою дитиною та відбору хворих у реабілітаційні відділення санаторно-курортних закладів у КЗ "Міська лікарня №5 - "Центр охорони здоров'я матери і дитини" від 06.09.2011 /а.с.10-13/ (далі -Довідка від 06.09.2011), відповідно до якої перевіркою встановлені випадки порушень деякими лікарями положень пунктів 1.7, 3.13, 3.15, 3.16, 3.17 Інструкції «Про порядок видачі документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №455 від 13.11.2001 (далі -Інструкція №455), вимог пунктів 5.1.4, 5.1.5 Положення «Про експертизу тимчасової непрацездатності», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я № 189 від 09.04.2008 (далі -Положення №189), статті 23 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвели до необґрунтованих виплат по листках непрацездатності за рахунок Фонду.
Такими порушеннями згідно з Довідкою від 06.09.2011 є недоліки в оформленні медичної документації (листки непрацездатності серії ЛН №№382441, 896092, 382473, 957612, 381554, 957622, 957802, 957987, 381234, серії ЛН на ДПВ №№381182, 380322, 381650, 343472, 380193, 380226), як то: недостатньо обґрунтовується необхідність перебування хворої у стаціонарі, відсутній останній щоденник нагляду, відсутні паспортні дані та місце роботи батьків, видано лист непрацездатності по догляду за дитиною віком до 3-х років без довідки про хворобу матері, щоденники нагляду не відображають стан дитини та доцільність продовження листа непрацездатності по догляду за дитиною, встановлені випадки видачі листків непрацездатності вагітним, які внесені до ІV постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи на 180 днів та інші.
Позивач зазначає, що оскільки перевірка проводилася за участю представника Міністерства охорони здоров'я України, вона згідно з Положенням №189 є експертизою тимчасової непрацездатності п'ятого рівня проведення, тому не потребує додаткової експертизи та є безспірною.
Звертаючись до суду з позовом, СМВ Фонду обґрунтовувало його тим, що бюджету Фонду було нанесено матеріальну шкоду у розмірі 9 952,08 грн., тому що листки непрацездатності були оплачені за місцем роботи застрахованих осіб за рахунок коштів Фонду, у зв'язку з чим зазначена шкода підлягає стягненню з Відповідача на підставі статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України, оскільки ці виплати перебувають в безпосередньому причинному зв'язку з неправомірними діями лікарів КЗ "Міська лікарня №5 - "Центр охорони здоров'я матери і дитини" при виконанні ними своїх службових обов'язків, які полягали в тому, що ними при продовженні листків непрацездатності були порушені вимог діючого законодавства про порядок видачі документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність громадян.
Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
відповідно до положень частин першої та другої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При цьому підставою для відповідальності за заподіяну шкоду є правопорушення, що складається з чотирьох елементів: наявності шкоди; протиправної поведінки особи, що заподіяла шкоду; причинного зв'язку між неправомірними діями і наявністю шкоди і вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного елементу унеможливлює стягнення шкоди.
Згідно з абзацом першим пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (із змінами та доповненнями), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Статтею 1172 цього Кодексу встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач вважає, що шкода підлягає відшкодуванню КЗ "Міська лікарня №5 - "Центр охорони здоров'я матери і дитини", оскільки вона заподіяна неправомірними діями лікарів, які перебувають у трудових відносинах з Відповідачем, і які безпідставно видавали та продовжували листи непрацездатності, що підтверджено Довідкою від 06.09.2011.
Проте, Довідка від 06.09.2011 не є належним та допустимим доказом у розумінні положень статті 34 Господарського процесуального кодексу України, вона не може розцінюватися як рішення, що породжує певні правові наслідки, та беззаперечний доказ встановлення вини лікарів у протиправній видачі листків непрацездатності.
Згідно з пунктом 8.3 Інструкції за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, відповідальність несуть лікарі згідно з законодавством України.
У разі виявлення порушень правил видачі, зберігання, обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, незадовільного стану експертизи тимчасової непрацездатності лікувально-профілактичний заклад може бути позбавлений права видавати документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, у встановленому порядку (пункт 8.5 Інструкції).
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі -Закон) страховик - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності має право, крім іншого, здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам.
Згідно з положеннями частини другої статті 28 вказаного Закону страховик зобов'язаний забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів; здійснювати контроль за достовірністю поданих страхувальниками та застрахованими особами відомостей, визначених статтями 27 і 51 цього Закону; вести облік і звітність щодо страхових коштів; стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.
Абзацом 3 частини другої статті 27 названого Закону встановлено, що надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону зобов'язаний страхувальник.
Відповідно до положень статті 50 Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи. Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації
підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Частиною першою статті 51 Закону встановлено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.
Аналіз зазначених статей Закону свідчить про те, що лікувальна установа, яка видає листок непрацездатності, не є суб'єктом правовідносин по виплаті коштів Фонду у порядку надання допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 29.06.2010 у справі № 5020-2/353.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Позов у цій справі поданий Севастопольським міським відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який відповідно до пункту 18 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»звільнений від сплати судового збору.
З огляду на зазначене, судовий збір Позивачем не сплачувався, стягненню в дохід державного бюджету України та розподілу не підлягає.
Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Повне рішення складено 16.07.2012.
Суддя О.М. Юріна