ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Соловей Г.С.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

УХВАЛА

іменем України

"14" травня 2012 р. Справа № 2-а-5462/11

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "25" жовтня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Володимирецького районного суду від 25.10.2011 року позов задоволено частково.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та відмовити у задоволенні позову.

Позивач та представник відповідача не з'явились в судове засідання, хоча про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до положень п.2 частини 1 ст.197 КАС України здійснює апеляційний розгляд справи в письмовому провадженні.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач відноситься до категорії осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, отримує підвищення до пенсії та додаткову пенсію, передбачені ст.ст.39, 51 Закону №796-ХІІ, але у розмірах, встановлених постановами КМУ.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, доплата до пенсії проводиться в такому ж розмірі.

Згідно із ст. 51 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та №530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі та у розмірах до прожиткового мінімуму.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплат до пенсії та додаткової пенсії застосуванню підлягають саме статті 39, 51 Закону №796-ХІІ, а не постанови КМУ за №836 від 26.07.1996 р., та за №530 від 28.05.2008 р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 197,198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "25" жовтня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Н.М. Малахова

судді: А.В. Жизневська Т.С. Котік

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області вул. Соборна, 28,смт. Володимирець,Рівненська область,,34300