ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" липня 2012 р. Справа № 2a-1795/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Щербяк В.С.
за участю сторін:
представника позивача: Синеджук С.І.,
відповідача: Іваницького В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Івано-Франківського міського центру зайнятості
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення коштів в сумі 4323,72 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
26 червня 2012 року Івано-Франківський міський центр зайнятості (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення коштів в сумі 4323,72 гривень.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог ч. 2, 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", будучи зареєстрованим з 09.03.2011 року по 18.07.2011 року та з 17.10.2011 року по 03.12.2011 року в Івано-Франківському міському центрі зайнятості як безробітна особа, не повідомив позивача про укладення ним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" цивільно-правових договорів від 01.02.2011 року та від 01.03.2011 року про надання послуг з логістики, внаслідок чого відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 09.03.2011 року по 18.07.2011 року та з 17.10.2011 року по 03.12.2011 року в розмірі 4323,72 грн. Просить суд винести рішення про стягнення з відповідача вищевказаної суми боргу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 4323,72 грн. визнав частково, повважавши, що безпідставно отримав допомогу по безробіттю тільки за березень 2011 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.03.2011 року відповідач звернувся до Івано-Франківського міського центру зайнятості, як такий, що шукає роботу, та якому 09.03.2011 року надано статус безробітного. При зверненні до Івано-Франківського міського центру зайнятості, ОСОБА_1 у заяві від 09.03.2011 року повідомив, що на час звернення до позивача, він як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років, не є членом особистого селянського господарства, не є найманим працівником та не укладав догорів цивільно-правового характеру. Даною заявою зобов'язався своєчасно повідомляти службу зайнятості про всі зміни її даних, які внесені у персональну картку.
07.05.2012 року позивачем складено акт за № 1441 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яким встановлено, що відповідач надавав послуги ТзОВ "Петрус-Алко", згідно договорів про надання послуг від 01.02.2011 року та від 01.03.2011 року та актів приймання виконаних робіт за кількістю та якістю від 28.02.2011 року. 31.03.2011 року отримував винагороду за лютий - березень 2011 року. ОСОБА_1 звернувся в Івано-Франківський міський центр зайнятості як такий, що шукає роботу 02.03.2011 року, статус безробітного отримав 09.03.2011 року, тому протиправно отримував допомогу по безробіттю за період з 09.03.2011 року по 18.07.2011 року та з 17.10.2011 року по 03.12.2011 року.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
За змістом статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду та її робочі органи проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності -шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Закон України "Про зайнятість населення" визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.
Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі (частина 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення").
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Згідно частини 4 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби -військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.
У відповідності до підпункту "а" пункту 3 статті 1 наведеного вище Закону до зайнятого населення належать громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб.
Частиною 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідача вказаним вище Законом покладено обов'язок, повідомити позивача про укладення ним цивільно-правової угоди з Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" про надання послуг з логістики, оскільки вказана обставина є такою, що впливає на умови виплати забезпечення і надання соціальних послуг, а її наявність у відповідності до частини 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" є перешкодою у наданні відповідачу статусу безробітного.
Крім того, суд зазначає, що у заяві від 09.03.2011 року ОСОБА_1 зобов'язався своєчасно повідомляти службу зайнятості (позивача) про всі зміни його даних, які внесені у персональну картку.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач не повідомив позивача про надання ним послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" із надання послуг з логістики на підставі цивільно-правових угод. Вказана обставина підтверджується цивільно-правовими угодами від 01.02.2011 року та від 01.03.2011 року, актами приймання виконаних робіт за кількістю та якістю від 28.02.2011 року та від 31.03.2011 року.
Судом встановлено, що за період з 09.03.2011 року по 18.07.2011 року та з 17.10.2011 року по 03.12.2011 року відповідачу, як безробітній виплачено 4323,72 грн. допомоги по безробіттю.
Відповідно пункту 1 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року за № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року за № 7-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248 (далі - Порядок) цей Порядок визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та частини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно пункту 2 Порядку, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
Відповідно пункту 3 Порядку перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - Центри зайнятості).
Згідно пункту 2 Порядку за результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.
Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі встановлення Центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом (пункт 7 Порядку).
Протягом двох робочих днів після прийняття рішення Центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
Частиною третьою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідач, в порушенні Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", не повернув позивачу незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 4323,72 грн.
Згідно вимог частини 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
Відповідно до статті 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, відповідачем не погашено вищезазначений борг та не подано документального підтвердження щодо сплати заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4323,72 гривень в судовому порядку.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1), АДРЕСА_1 на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості заборгованість в сумі 4323,72 грн. (чотири тисячі триста двадцять три гривні сімдесят дві копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 16.07.2012 року.