Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 липня 2012 року Справа № 2а/1270/5256/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді: Горпенюк О.А.
при секретарі судового засідання: Марковій О.О.
за участю сторін:
представник позивача: ОСОБА_1,
представник відповідача - не з'явився,
представник третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції, третя особа - управління Пенсійного фонду у Старобільському районі Луганської області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
ВСТАНОВИВ:
07 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що відділом державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції Луганської області 01.08.2011 року винесено постанову № 28764978 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ф-493/1 від 20.04.2011 Управління Пенсійного фонду України у Старобільському районі Луганської області. Позивач вказує, що норма абз 2 ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої вимога Пенсійного фонд у є виконавчим документом, втратила чинність і тому відкриття виконавчого провадження за вимогою органу Пенсійного фонду після 01.01.2011 є перевищенням повноважень державним виконавцем.
В судове засідання прибув представник позивача, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив задовольнити адміністративний позов повністю.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, часта місце судового розгляду повідомлений належним чином, правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Ухвалою про відкриття провадження від 10.07.2012 у відповідача було витребувано виконавче провадження ВП № 28764978 для огляду в судовому засіданні та зобов'язано надати копію виконавчого провадження для долучення до матеріалів справи, проте відповідач проігнорував Ухвалу, яке є обов'язковою для виконання, матеріали виконавчого провадження суду не надав.
Відповідно до статті 14 КАС України Постанови та Ухвали суду в адміністративних справах,що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд ужив усі заходи для витребування доказів та розглядає справу на підставі документів, наявних в матеріалах справи.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, часта місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та надав письмові заперечення по справі.
У запереченнях третя особа зазначила, що 29.06.2011 року до відділу ДВС Старобільського районного управління юстиції була надіслана вимога №Ф-493.1, яка видана 20.04.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України недоїмки у сумі 1414,80 грн.
01.08.2011 року державним виконавцем ВДВС Старобільського районного управління юстиції на підставі ст. ст. 17, 19, 25 Закону України "Про виконавче провадження" було відкрито виконавче провадження щодо виконання вимоги №Ф-493.1 від 20.04.2011 року. Виконавчий документ, тобто вимога відповідала всім вимогам передбаченим ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження". Третя особа вважає свої дії при винесенні вимоги та дії державного виконавця при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2011 року законними, а обставини, згідно яких виконавче провадження було відкрито, обґрунтованими.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою відповідача - Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції 01.08.2011 відкрито виконавче провадження №28764978 (а.с.10) з виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України у Старобільському районі Луганської області № Ф -493.1, виданої 20.04.2011 року про стягнення з позивача заборгованості зі страхових внесків у розмірі 1414,80 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV (надалі - Закон № 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 606 примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
У відповідності до статті 3, 17 Закону № 606 примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI , який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку (надалі -Закон № 2464).
За приписами ч.4. ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Наведені норми чинного законодавства України спростовують доводи позивача про відсутність повноважень відповідача приймати до виконання вимогу УПФУ як виконавчий документ, оскільки встановлюють, що вимога УПФУ є рішенням органу державної влади, виконання якого за законом на державну виконавчу службу.
Як вбачається з матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду України у Старобільському районі Луганської області навів повний розрахунок боргу на рахунок несплачених позивачем страхових внесків за період з липня по грудень 2010 року (а.с.22-23). Тобто заборгованість утворилась до набрання чинності Законом № 2464 - до 01.01.2011.
Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
До 01.01.2011 принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначав Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV.
Статтею 106 вказаного Закону було встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Враховуючи наведене, як відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення заборгованості (за 2010 рік) так і відповідно до чинного законодавства України, вимога УПФУ вважається виконавчим документом.
Відповідно до ст. 19 Закону № 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Ч.1 ст. 25 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Вимоги до виконавчого документа встановлює ст.18 Закону 606.
Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження передбачає ст. 26 Закону 606, відповідно до якої державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;
7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;
8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Як вбачається з документів, вимога УПФУ № Ф -493.1 від 20.04.2011 відповідає нормам ст.18 Закону № 606, підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, передбачених ст. 26 цього закону, не встановлено.
Позивачем не надано жодного доказу оскарження вимоги про сплату боргу пенсійного органу від 20.04.2011 № ф 493.1, у зв'язку з чим вона вважається узгодженою.
Позовні вимоги позивача ґрунтуються на невірному тлумаченні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV та неприйняття до уваги Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження суд не має.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції, третя особа - управління Пенсійного фонду у Старобільському районі Луганської області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя О.А. Горпенюк