ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" червня 2008 р.                                                              Справа №  11/61

За позовом                 АТЗТ «Спецбуд» с.Городок Рівненського району

до відповідача:    Регіональне відділення Фонду державного майна

                          України по Рівненській області м.Рівне

про визнання недійсним в частині договору купівлі-продажу державного майна

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача-                  Рашко В.Г., предсїтавник (довір.№08/01 від 22.02.2008р.);

від відповідача-       Артемяк С.В., представник (довір.№1 від 20.01.2007р.).              

Представники сторін не заявили клопотань про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз’яснено сторонам статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.  

Суть спору: Позивач-АТЗТ «Спецбуд»звернувся до суду з заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна від 29.11.1993р., який внаслідок обману укладено з Відповідачем-Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області в частині продажу будинку №15-А по вул.Князя Романа у м.Рівне в складі цілісного майнового комплексу ДП «Спецбуд».

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач зазначив, що у 1993 році згідно вимог діючого законодав-ства проведена приватизація шляхом викупу цілісного майнового комплексу ДП «Спецбуд», до складу якого входив і будинок 15-А для малосімейних у м.Рівне, розташований на вул.Дозорцевої (нині –вул.К.Романа).

Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, був укладений з Відповідачем на підставі Пла-ну приватизації майна державного підприємства «Спецбуд», затвердженного наказом №487 від 26.11.1993р. Ре-гіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області. Згідно вказанного плану при-ватизації житловий будинок для малосімейних по вул.Дозорцевої входив до цілісного майнового комплексу ДП «Спецбуд».

Договір купівлі - продажу, як того вимагає ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна»від 04 березня 1992р., був посвідчений в грудні 1993 року нотаріусом 1-ї Рівненської державної нотаріальної контори Василютою Л.А. і право власності на приватизований об'єкт перейшло до Товариства покупців з моменту нотаріального пос-відчення договору купівлі-продажу. Про це 01 березня 1994р. складено акт передачі товариству покупців ДП «Спецбуд»Фондом Державного майна України по Рівненській області - державного майна ДП «Спецбуд»згідно договору купівлі-продажу від 29 листопада 1993р. і видано свідотцтво №61 про право власності на майно цілісного майнового комплексу.

Товариством покупців ДП «Спецбуд»утворено АТЗТ «Спецбуд». Будинок №15-А по вул.Князя Романа як під час існування ДП «Спецбуд», так і з часу утворення АТЗТ «Спецбуд»входив і входить до статутного фонду товариства. В подальшому на підставі вищевказаних документів прийнято рішення міського голови від 10.09.2002р. №2357-р і видано свідотство нового зразка про право власності на житловий будинок по вул.Князя Романа, 15-А в м.Рівне на АТЗТ «Спецбуд»за реєстровим номером 82-80 від 25 вересня 2002 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2008р. у справі №2-а-2259/08 за позовом Тачинської Г.Л. дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненський області по приватизації товариством покупців державного підприємства «Спецбуд»житлового будинку для малосімейних №15-А по вул. Дозорцевої (нині - Князя Романа) у м.Рівне визнано протиправними, а наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненський області від 26 листопада 1993р. за №487 в частині затвердження плана приватизації товариством покупців державного підприємства «Спецбуд»вищевказаного житлового будинку для малосімейних - нечинним.

Позивач звертає увагу, що в разі коли одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування (ст.230 ЦК України). Про наявність в діях Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненський області обману під час приватизації товариством покупців державного підприємства «Спецбуд»житлового будинку для малосімейних №15-А по вул.Дозорцевої у м.Рівне і укладення договору купівлі-продажу від 29 листопада 1993р. свідчить те, що Відповідач заперечував і заперечує наявність обставин, які перешкоджали вчиненню правочину, та замовчував їх існування. Позивач вважає, що таку ж позицію займали представники Рівненського відділення і під час розгляду адміністративної справи.

Позивач просив позовні вимоги задоволити.

Відповідач-Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області позову не визнав з підстав, зазначених у відзиві від 18.06.2008р., зокрема вказав про необхідність у позові умови про те, що оспорювана угода порушує права і законні інтереси Позивача. Крім того, Відповідач звернув увагу на порушення Позивачем строку позовної давності, який закінчився 15 років тому, а заяви про поновлення порушеного строку Позивач не надав. Просив в задоволенні позову відмовити.(арк.справи 50).

В судовому засіданні 26.06.2008р. представник Відповідач заявлений позов визнав, звернувши увагу суду на те, що оспорюваний договор в оспорюваній частині укладено внаслідок помилки сторін, а не обману, як це заявляє Позивач.(арк.справи 81).

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

 ВСТАНОВИВ:

Правонаступництво Позивачем прав і обов’язків Товариства покупців Державного підприємства «Спецбуд»стверджується матеріалами справи і не заперечується Відповідачем.

Відповаідно до Статуту Акціонерного товариства закритого типу «Спецбуд», останнє створено на підставі рішення установчих зборів учасників шляхом акціонування викупленного товарством покупців майна державного під-приємства «Спецбуд» та є правонаступником державного підприємства. Засновниками Товариства є члени товариства покупців ДП «Спецбуд», що добровільно об'єднали майно, яке належить їм на праві власності і підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку. Згідно установчого договору про створення АТЗТ «Спецбуд»від 25 квітня 1994 року члени товариства покупців уклали договір про перетворення державного підприємства «Спецбуд»в Закрите акціонерне товариство «Спецбуд».

Згідно наказу Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області №334 від 21.09.1993р. “Про створення комісії з приватизації державного підприємства «Спецбуд»(надалі в тексті –ДП «Спецбуд») –створено комісію з при-ватизації майнового комплексу ДП «Спецбуд», яку зобов’язано не пізніше 20.11.1993р. подати на затвердження Регіональним відділенням Плану приватизації ДП «Спецбуд».(арк.справи 63-64).

План приватизації майна держдавного підприємства «Спецбуд»затверджено начальником Регіонального від-ілення ФДМУ по Рівненській області 26.11.1993р. Розділ 4 “Продаж цілісного май-нового комплексу” Плану приватизації… містить п.4.4, який врегульовує порядок і умови використання об’єктів соціально-побутової сфери і передбачає зобов’язання покупця зберігати після викупу профіль споруди і використовувати виключно як житло та утримувати житловий будинок для малосімейних по вул.Дозорцевої, 15-А.(арк.справи 57-62).

Регіональне відділення ФДМУ по Рівненській області-продавець та Товариство покупців Державного підпри-ємства «Спецбуд»-покупець 29 листопада 1993р. керуючись Планом приватизації майна ДП «Спецбуд», затвердже-ного наказом №487 від 26.11.1993р. уклали договір купівлі-продажу державного підприємства «Спецбуд»та Додатки до нього (надалі в тексті Договір). Згідно пп.1.1-1.4, 3.1, 5.1, 8.1 Договору, продавець продав, а покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу державного підприємства «Спецбуд», який знаходиться за адресою: м.Рівне. вул.Відінська, 39. Право власності на відчуджене майно підтверджується договором купівлі-продажу у відповідності з актом оцінки, затвердженим 27.08.1993р. Вказаний у Договорі об’єкт продано за 336 955 тисяч українських карбован-ців. Передача покупцю об’єкта приватизації здійснюється продацем протягом 10 днів з моменту сплати 100% вартості об’єкта, право власності переходить до покупця з моменту підписанняакту передачі державного майна ДП «Спецбуд». (пп.1.4, 3.1 Договору). Зміни та доповнення здійснюються у письмовій формі.(п.11.3 Договору). Договір підписали та скріпили відбитками печаток начальник регіонального відділення та голова товариства покупців ДП «Спецбуд».(арк. справи 9-14). Договір посвідчений в грудні 1993 року нотаріусом 1-ї Рівненської державної нотаріальної контори Васи-лютою Л.А.

На момент вирішення спору –Договір чинний, змін і доповнень до нього сторони не вносили.

Вбачається, що у виконання Договору покупець сплатив вартість державного майна, а продавець 01.03.1994р. передав покупцю державне майно ДП «Спецбуд», продане 29 листопада 1993р. за 336 955 тис. укр.карбованців, що стверджується Актом передачі державного майна. Акт підписали та  скріпили  відбитками печаток начальник регіональ-ного відділення та голова товариства покупців ДП «Спецбуд».(арк.справи 74).

Таким чином, Договір був виконаний сторонами у повному обсязі.

В подальшому на підставі вищевказаних документів 10 вересня 2002 року Міським головою м.Рівне при-йнято рішення №2357-р і видано свідотство про право власності АТЗТ «Спецбуд» на житловий будинок по вул. Князя Романа, 15-А у м.Рівне за реєстровим №82-80 від 25 вересня 2002 року.

Рівненський окружний адміністративний суд розглянув справу №2-а-2259/08 за позовом Тачинської Г.Л. до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненський області, Треті особи, які не заявляють самостійниїх вимог на предмет спору –Товариство співвласників “Оселя-Сервіс”, АТЗТ «Спецбуд» та Головне управ-ління Державного казначейства у Рівненській області про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та визнання рішення суб’єкта владних повноважень нечинним. Постановою від 24 квітня 2008р. –визнано протипра-ними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненський області по приватизації Товарист-вом покупців державного підприємства «Спецбуд»житлового будинку для малосімейних №15-А по вул. Дозорцевої (нині –Князя Романа) у м.Рівне, а наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненський області від 26 листопада 1993р. за №487 в частині затвердження плана приватизації товариством покупців державного підприємства «Спецбуд»вищевказаного житлового будинку для малосімейних – нечинним.

Постанова набрала законної сили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню. При цьому, суд виходить з наступного.

Враховуючи, що оспорюваний договір відбувся до набрання чинності Цивільним кодексом України, –суд, керуючись статтями 4, 7 його Прикінцевих та перехідних положень –під час вирішення даного спору застосовує положення Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963р.(надалі в тексті - ЦК УРСР), який був чинним на момент укладення та нотаріального посвідчення Договору, та його виконання.

Статтею 4 ЦК УРСР передбачено, що цивільні права і обов’язки виникають з підстав, передбачених законо-давством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки. Аналогічно статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини, цивільні права і обов’язки виникають також із актів органів державної влади та з рішень суду.

Угодами, відповідно до ст.41 ЦК УРСР, - визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків. Відповідно до ст.202 ЦК України, - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.(чч. 1, 5 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст. 35 ГПК України, - факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не дово-дяться при розгляді справи.

Під час розгляду адміністративної справи №2-а-2259/08, про яку згадувалось вище, –Рівненським окру-жним адміністративним судом встановлено, що будинок №15-А по вул.Дозорцевої (на даний час - Кн.Романа) у м.Рівне є житловим будинком для малосімейних, що стверджено Аактом приймання будинку в експлуатацію, затвердженого рішенням Рівненського міськвиконкому від 13 січня 1972 року №6.

Згідно статті 5 Житлового кодексу України, в редакції станом на час прийняття рішення про приватизацію майна ДП «Спецбуд»та на час його приватизації –даний будинок відносився до державного житлового фонду.          

Згідно чинної на час спірних правовідносин редакції статті 3 Закону України «Про приватизацію дер-жавного майна», дія даного Закону не поширювалась на приватизацію об'єктів державного житлового фонду, тобто вони (об’єкти державного житлового фонду) не підлягали приватизації у складі майна державного підприємства.          

Адміністративний суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про приватизацію у складі цілісного майнового комплексу житлового будинку для малосімейних №15-А по вул. Дозорцевої (на даний час Кн.Романа) у м.Рівне –Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненський області діяло не у відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію державного майна»і тому такі його дії є протиправними, а прийнятий наказ про затвердження плану приватизації, який в подальшому став підставою для укладення договору купівлі-продажу майна є нечинним.(арк.справи 47-48).

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зо-бов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Вбачається, що оспорюваний договір в частині про приватизацію Позивачем у складі цілісного майново-го комплексу житлового будинку для малосімейних №15-А по вул.Дозорцевої (на даний час Кн.Романа) у м.Рів-не не відповідає вимогам законодавства, яке було чинним на листопад 1993 року. Договір в цій частині містить положення, які суперечать вимогам законодавства або порушують права інших осіб, - іншого матеріалами справи не встановлено.

Під час вирішення даного спору, господарський суд відповідно до ч.5 ст.35 ГПК України позбавлений необ-хідності досліджувати обставини, які є встановленими фактами відповідно до закону, тобто обставини: протиправності дій Відповідача під час приватизації у листопаді 1993р. майна державного підприємства «Спецбуд»та укладення договору купівлі-продажу майна державного підприємства; обставини, за яких визнано нечинним наказ Відповідача №487 вiд 26 листопада 1993р. в частині затвердження приватизації Товариством покупців державного підприємства «Спецбуд»житлового будинку для малосімейних №15-А по вул. Дозорцевої (нині –Кн.Романа) у місті Рівне та інше, оскільки це вже встановлено постановою адміністративного суду.(арк.справи 47-48).

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’-язковими на всій території України. Обов'язковість виконання судових рішень також закріплена ст.115 ГПК Ук-раїни.

Згідно ст.48 ЦК Української РСР, - недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону... Аналогічно, чч. 1, 5 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що Регіональне відділення ФДМУ по Рівненській області на мо-мент укладення оспорюваного Договору з правопопердником Позивача – не мало права включати до складу цілісного майнового комплексу житловий будинок для малосімейних №15-А, який знаходиться у м.Рівне, вул.Кн.Романа.

Щодо дотримання Позивачем строків звернення з позовом, господарський суд звертає увагу на таке.

Відповідно до статті 74 ЦК Української РСР, - вимога про захист порушеного права приймається до розгляду судом, арбітражем або третейським судом незалежно від закінчення строку позовної давності. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Цівільним Кодексом України (2003 року) позовна давність визначається як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу(ст.256). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.5 ст.267).

Враховуючи зазначене вище, Позивачу-АТЗТ «Спецбуд»про порушення свого права стало відомо 15 травня 2008р., після набрання чинності постановою адміністративного суду по справі №2-а-2259/08, тому господарський суд вважає, що строк позовної давності Позивачем не пропущений.

З огляду на зазначені обставини у сукупності –вимога Позивача стверджується Планом приватизації, Договором, Актом передачі державного майна, наказом РВ ФДМУ №487 від 26.11.1993р., постановою Рівненського окружного адміністративного суду по справі №2-а-2259/08 і підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 4, 41, 48 Цивільного кодексу Української РСР, стст. 16, 203, 215, 509 Цивільного кодексу України, ст.5 Житлового кодексу Української РСР та стст. 3, 13-15, 27, 28 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Позов підлягає задоволенню.

Укладений сторонами Договір від 29.11.1193р. необхідно визнати недійсним в частині. На Відповідача нале-жить покласти судові витрати на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій –доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 22, 33, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задоволити.          

2.  Договір купівлі-продажу майна державного підприємства «Спецбуд», який 29 листопада 1993 року укладено Товариством покупців державного підприємства «Спецбуд»з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області –визнати недійсним в частині продажу житлового будинку №15-А по вул.Князя Романа (бувша вул.Дозорцевої) у м.Рівне в складі цілісного майнового комп-лексу Державного підприємства «Спецбуд».

3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській об-ласті, яке знаходиться в м.Рівне, вул.16 Липня, 77 на користь Акціонерного товариства закритого типу «Спецбуд», яке знаходиться в с.Городок Рівненського району, вул.Б.Штейнгеля,3-А  85грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн. 00коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "30" червня 2008 р..