ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р.Справа № 5016/2602/2011(1/150)

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого Ярош А.І.,

суддів Журавльова О.О., Михайлова М.В.,

при секретарі Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача -Недзельська О.І., за довіреністю;

від відповідача -не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 18 квітня 2012 року

по справі № 5016/2602/2011(1/150)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про розірвання договору оренди приміщення, зобов'язання прийняти з оренди приміщення шляхом підписання акту здачі-приймання,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди приміщення від 17.09.2007р. та зобов'язання прийняти з оренди приміщення шляхом підписання акту здачі-приймання, посилаючись на положення статті 652 ЦК України у зв'язку з істотною зміною обставин, а також відшкодування судових витрат по справі та витрат по охороні приміщення, вартість яких буде уточнена з урахуванням фактичних витрат, понесених на охорону приміщення.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.09.2011р.. у справі №5016/2602/2011(1/150) (суддя Васильєва Л.І.) позов задоволено частково, розірвано договір оренди від 17.02.2007 року, укладений між ПАТ „Укрсоцбанк" та ФОП ОСОБА_1, зобов'язано ФОП ОСОБА_1 прийняти від ПАТ „Укрсоцбанк" приміщення оренди, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, площею 95,5 кв.м., стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ „Укрсоцбанк" 85 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ. В іншій частині позову відмовлено

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди з урахуванням положень ст.652 ЦК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. (колегія суддів Ліпчанська Н.В.(головуючий), Андрєєва Е.І., Мацюра П.Ф.) зазначене рішення залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.12.2011р. виправлено описку в резолютивній частині рішення, та виправлено дату договору з 17.02.2007р. на вірну -17.09.2007р.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2012р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 12.09.2011р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

При цьому в постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2012р дані наступні вказівки.

Перш за все, Вищий господарський суд України зазначив, що позивач не довів впевненість обох сторін в момент укладення договору в тому, що істотна зміна обставин не настане, а також не довів наявність одночасно чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України.

Окрім того, судова колегія зазначила, що настання світової фінансової кризи не є істотною зміною обставин в розумінні ч.1 ст. 652 ЦК України, оскільки носить загальний характер та стосується обох договірних сторін.

Також суд зауважив, що висновок судів про те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе позивач, тобто заінтересована сторона, є передчасним, оскільки суди не навели доказів цього у розумінні ст.33 ГПК України. При цьому, касаційний суд зазначив, що нерентабельність та неприбутковість відділення банку стосується діяльності позивача, ризик зміни обставин щодо доцільності утримання підприємства в орендованому приміщенні цілком покладається на нього та не може бути ризиком другої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Справу повернуто на розгляд до господарського суду Миколаївської області та прийнято до провадження суддею Коваль Ю.М.

Ухвалою про прийняття до провадження від 01.03.2012р. господарським судом Миколаївської області зобов'язано позивача письмово обґрунтувати та надати докази щодо наявності одночасно чотирьох умов, передбачених ч.2 ст.652 ЦК України, письмові обґрунтування стягнення з відповідача витрат на охорону приміщення та визначити остаточну суму таких витрат з обов'язковим поданням обґрунтованого рахунку стягуваної суми із зазначенням періодів її нарахування з посиланням на первинні бухгалтерські документи.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.04.2012р. позов ПАТ „Укрсоцбанк" в частині вимог про стягнення з ФОП ОСОБА_1 витрат по охороні приміщення -об'єкту оренди залишено без розгляду в порядку п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, з огляду на те, що позивачем не виконано вимог ухвали суду, та не подано матеріалів, необхідних для вирішення позовних вимог в цій частині.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.04.2012р. в позові відмовлено повністю, з мотивів того, що позивачем не наведено належного обґрунтування та не надано доказів наявності одночасно чотирьох умов ч.2 ст.652 ЦК України, а посилання позивача на скрутне фінансове становище не є істотною зміною обставин, оскільки це є наслідком неефективної господарської діяльності позивача.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, та покласти судові витрати на відповідача.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги пояснення позивача щодо наявності одночасно чотирьох умов, передбачених статтею 652 ЦК України, а саме -підприємство при укладенні договору оренди виходили з того, що припинення діяльності відділення не настане; внаслідок ліквідації Южноукраїнського відділення втрачено зміст та головну мету договору оренди, таким чином орендар не може надалі виконувати договір оренди; оскільки позивач звільнив орендоване приміщення, він позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, та порушує співвідношення майнових інтересів сторін; за звичаями ділового обороту, ніхто не змушений сплачувати за користування майном, яким не користується та повернув власнику.

Також апелянт наголошує на тому, що світова фінансова криза не є єдиною підставою, заявленою в якості істотної зміни обставин, на що суд не звернув уваги, посилаючись лише на судову практику, яка стосується наслідків економічної кризи.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, та наполягав на їх задоволенні.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 або його представник в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвал суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 17.05.2012р. та про відкладення судового засідання від 31.05.2012р..

Клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги відповідач не заявляв, про причини неявки в судове засідання не повідомив, тобто без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Оскільки ФОП ОСОБА_1 не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, тому, враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо двомісячного строку для розгляду апеляційних скарг з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутністю відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17.09.2007 року між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк" (орендар) укладено договір оренди (т.1 а.с.12-13), посвідчений приватним нотаріусом Южноукраїнського нотаріального округу Миколаївської області Дмітрієвою В.В. за реєстраційним номером 4602, відповідно до умов п.п.1.1,1.2,1.3 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить відповідачу на праві власності, загальною площею 95,9 кв.м, відновною вартістю 839 897 грн.

Договір укладено строком на 7 років з моменту його державної реєстрації (17.09.2007р.) (п.8.1).

Згідно статті 10, договір може бути розірвано на вимогу орендаря у випадку несвоєчасної передачі орендодавцем об'єкта оренди у відповідності до умов договору, та на вимогу орендодавця у випадку несплати орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд.

На виконання умов договору оренди відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 95,9 кв.м., про що 17.09.2011 р. складено акт прийому-передачі (а.с.15 зв.сторона).

Як вбачається з наказу ПАТ „Укрсоцбанк" №139 від 17.03.2011р., відповідно до рішення Правління ПАТ „Укрсоцбанк" від 23.12.2010р., вирішено закрити Южноукраїнське відділення Одеської обласної філії ПАТ „Укрсоцбанк", що знаходиться в орендованому приміщенні, штатну чисельність працівників скоротити (т. 1 а.с.40).

Відповідно до витягу з протоколу №15 засідання правління ПАТ «Укрсоцбанк»від 23.12.2010р. було прийнято рішення про закриття Южноукраїнського відділення Одеської обласної філії ПАТ „Укрсоцбанк" з метою оптимізації мережі відділень ПАТ «Укрсоцбанк»(т.1 а.с.85).

Посилаючись на вказане рішення правління, у зв'язку з істотною зміною обставин та відсутністю потреби у подальшому використанні орендованого приміщення позивач звернувся до відповідача з листом №04.3-16/67-400 від 04.02.2011 р., в якому повідомив про розірвання договору з 01.04.2011р.

В свою чергу, ФОП ОСОБА_1 листом №96/741 від 23.03.2011р. повідомив банк про незгоду з пропозицією про розірвання договору.

01.04.2011 року орендар ПАТ „Укрсоцбанк" у зв'язку із припиненням діяльності „Южноукраїнського" відділення №651 звільнив орендоване приміщення, що підтверджується актом посвідчення виїзду з приміщення, підписаного представниками ПАТ „Укрсоцбанк" та стороннього підприємства „Будедем".

При цьому, зважаючи на неприйняття зазначеного приміщення відповідачем, позивач, звільняючи приміщення, уклав з ПП „Сова" договір №02.5-6 від 01.04.2012р. про надання охоронних послуг, відповідно до умов якого в редакції, викладеній в додатковій угоді №2 від 20.05.2011 р. охоронна фірма „Сова" прийняла під охорону, серед інших, об'єкт оренди за спірним договором.

З метою врегулювання спірних правовідносин в досудовому порядку, 12.05.2012р. банк запропонував ФОП ОСОБА_1 підписати в присутності нотаріуса додаткову угоду до договору про розірвання договору та акт приймання-передачі орендованого приміщення, від підпису яких відповідач також відмовився.

Посилаючись на те, що у добровільному порядку сторони згоди щодо розірвання договору не досягли, а обставини, за яких укладався договір, істотно змінилися, ПАТ „Укрсоцбанк" звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Отже, можливість зміни та розірвання договору на підставі ч.1 ст. 652 ЦК України може мати місце лише за виключних обставин, у разі „істотної зміни обставин".

Істотною зміною обставин є випадки, коли виникають події, що істотним чином змінюють рівновагу договірних зобов'язань через або зростання для сторони вартості виконання, або зменшення цінності отримуваного стороною виконання.

Згідно з ч.2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, вказана норма права передбачає можливість розірвання договору у зв'язку з обставинами, які істотно змінились, за рішенням суду за наявності одночасно всіх передбачених у ній умов.

При цьому, вимагаючи розірвання договору на цій підставі, позивач з урахуванням положень статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, повинен довести, зокрема, впевненість сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане, а також одночасно наявність чотирьох умов, перелічених у ч. 2 ст. 652 ЦК, зважаючи на конкретну ситуацію, акцентуючи увагу на тому, яким чином виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.4 ст.652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених цією статтею, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявністю одночасно таких умов:

пункт 1: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, а саме:

- при укладенні договору оренди метою банку було використання орендованого приміщення виключно для здійснення в ньому банківської діяльності відповідно до положень ЗУ «Про банки та банківську діяльність»та статутних документів банківської установи.

Відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність»(ст. 2 Закону) банк - юридична особа, яка здійснює банківську діяльність що полягає у залученні у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщенні зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкритті і веденні банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банк має виключне право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

Згідно банківської ліцензії, виданої Національним банком України АКБ «Укрсоцбанк»(нині ПАТ «Укрсоцбанк») має право на надання банківських послуг, визначених частиною третьою ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»а саме:

1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;

3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Всі вищезазначені послуги банк має право надавати у приміщеннях, як у власних так і в орендованих, обладнаних у відповідності до вимог Постанови № 493 від 29.12.2007р. "Про затвердження Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України".

При цьому згідно зі ст. 48 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.

Отже, чинним законодавством банківським установам, у тому числі й апелянту, заборонено здійснювати будь-яку діяльність, окрім банківської.

Однак, не зважаючи на той факт, що договором оренди, укладеним між банком та ФОП ОСОБА_1 не визначено мету оренди, апелянт не міг використовувати орендоване у СПД ОСОБА_1 приміщення для будь - яких інших цілей, окрім тих, що пов'язані із банківською діяльністю та наданням банківських послуг, оскільки не має права здійснювати будь-яку діяльність, окрім банківської.

Таким чином, судова колегія погоджується з доводом апелянта про те, що факт закриття та скорочення штатної чисельності працівників Южноукраїнського відділення ПАТ «Укрсоцбанк»з метою оптимізації мережі відділень ПАТ «Укрсоцбанк», що здійснювало банківську діяльність та надавало банківські послуги в орендованому приміщенні, на підставі наказу ПАТ „Укрсоцбанк" №139 від 17.03.2011р. та у відповідності до рішення Правління ПАТ „Укрсоцбанк" від 23.12.2010р., безумовно є зміною істотних обставин.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, в ході судового розгляду скарги судова колегія встановила, що зазначена зміна істотних обставин полягає не в негативному впливі фінансової світової кризи на діяльність банківської системи країни, а саме у втраті змісту та головної мети договору оренди відповідно до положень ЗУ «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до пункту 2 ч.4 ст.652 ЦК України зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, а саме:

- внаслідок закриття Южноукраїнського відділення ПАТ «Укрсоцбанк»(для розміщення та діяльності якого орендувалось приміщення та укладався договір оренди) було втрачено зміст та головну мету договору оренди, у зв'язку з чим позивач не може надалі виконувати договір оренди (орендувати приміщення, сплачувати за нього). При цьому, продовжувати виконувати договір оренди та використовувати спірне приміщення для будь-якого іншого виду діяльності Укрсоцбанк не міг, оскільки банкам заборонено здійснювати будь-яку діяльність, окрім банківської.

Відповідно до пункту 3 ч.4 ст.652 ЦК України виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, а саме:

- ПАТ „Укрсоцбанк" повністю припинив надання банківських послуг у Южноукраїнському відділенні, звільнив орендоване приміщення і припинив користування ним з 01 квітня 2011 року.

Таким чином, подальше виконання договору оренди за обставин, коли позивач не здійснює банківську діяльність у приміщенні, яке орендував для цієї мети, не користується об'єктом оренди, однак при цьому повинен сплачувати орендні платежі за Договором після втрати його головної мети, позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, порушує співвідношення майнових інтересів сторін.

Відповідно до пункту 4 ч.4 ст.652 ЦК України із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Спірним договором оренди жодним чином не передбачено, що ризик зміни обставин, пов'язаних із закриттям відділення та припиненням банківської діяльності в орендованому приміщенні несе банк.

Поряд з цим за звичаями ділового обороту, ніхто не змушений сплачувати за користування майном (грошовими, коштами, річчю) яким він не користується та повернув (запропонував повернути) власнику (наймодавцю).

Так, наприклад згідно ст. 790 ЦК України, яка регулює підвид найму -прокат, передбачає що наймач має право відмовитись від договору прокату і повернути річ наймодавцю у будь -який час.

З матеріалів справи вбачається, що банк не користується спірним приміщенням з 01 квітня 2011 року, не здійснює в ньому банківську діяльність, але при цьому СПД ОСОБА_1 своєю поведінкою чинить перешкоди по поверненню майна, що змушує Банк сплачувати за користування майном, яким банк не користується.

Також слід зазначити, що банк вжив всіх заходів по поверненню приміщення з оренди його власнику, проте ФОП ОСОБА_1 у будь-який спосіб ухиляється від прийняття приміщення

Відповідно до ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, судова колегія зазначає, що позивачем ПАТ „Укрсоцбанк" належним чином додержано порядок зміни та розірвання господарських договорів, визначений положеннями статті 188 ГК України, та доведено в апеляційному суді те, що відбулась істотна зміна обставин, з настанням якої закон пов'язує можливість розірвання укладеної угоди.

Таким чином, рішення Правління ПАТ „Укрсоцбанк" від 23.12.2010р. про припинення діяльності відділення, яке знаходилося в орендованому приміщенні, є способом часткового згортання банківської діяльності позивача і направлене на оптимізацію мережі відділень банку, метою якого є діяльність господарюючого суб'єкта. Підтримання такого рішення позивача шляхом виключення відділення із Довідника структурних підрозділів ПАТ „Укрсоцбанк", підтверджує правомірність дій позивача, як господарюючого суб'єкта, і настання істотної зміни обставин, якими позивач керувався при укладенні договору оренди. Внаслідок чого, колегія суддів вважає вимоги щодо розірвання договору законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Однак, при цьому судова колегія зазначає, що в даному випадку до застосування підлягають положення статті 653 ЦК України, оскільки нею визначено порядок розірвання договору саме в судовому порядку.

Згідно ч.3 ст.653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, в даному випадку договір вважається розірваним саме з моменту набрання законної сили постановою суду апеляційної інстанції

Що ж стосується позовної вимоги про зобов'язання прийняти з оренди приміщення шляхом підписання акту здачі-приймання, то судова колегія вважає за необхідне роз'яснити, що частиною 2 ст.16 ЦК України визначено вичерпний перелік способів захисту порушених цивільних прав та інтересів. Зазначеною статтею не передбачено такого способу захисту прав, як «зобов'язання прийняти з оренди приміщення шляхом підписання акту здачі-приймання», оскільки ані договором, ані діючим законодавством не передбачено у орендодавця такого обов'язку як зобов'язання прийняти з оренди приміщення.

Згідно ч.2 ст.14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Таким чином, в задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання прийняти з оренди приміщення шляхом підписання акту здачі-приймання слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування оскаржуваного рішення господарського суду Миколаївської області від 18 квітня 2012 року по справі № 5016/2602/2011(1/150) в частині розірвання договору, та вважає, що позов слід задовольнити в частині розірвання договору оренди від 17.02.2007 року, а в решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 18 квітня 2012 року по справі № 5016/2602/2011(1/150) скасувати частково.

Позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про розірвання договору оренди приміщення від 17.09.2007р. та зобов'язання прийняти з оренди приміщення шляхом підписання акту здачі-приймання, відшкодування витрат по охороні приміщення та судових витрат - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди від 17.02.2007 року, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк".

Договір оренди від 17.02.2007 року, укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк" вважається розірваним з моменту набранням рішенням суду про розірвання договору законної сили.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_2) на користь ПАТ„Укрсоцбанк"(м.Київ, вул.Ковпака,29 к/р 32008152402 у Головному управлінні НБУ по м.Києву та Київській області) 85 грн.(вісімдесят п'ять грн.) держмита, 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 536,50 грн.(п'ятсот тридцять шість грн. п'ятдесят коп.) судовогу збору за апеляційний розгляд.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 16 липня 2012р. .

Головуючий суддя Судді А.І. Ярош О.О. Журавльов М.В. Михайлов