Справа № 11- 602, 2006року                            Головуючий в 1-й інстанції Карплюк О.І.

Категорія: ст.. 185 ч.2,3 КК України                                            Доповідач Бойко Л.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

4 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого              Кульбаби В.М.

суддів                         Бойко Л.В., Суслова М.І.

з участю прокурора  Крохмалюк Л.Б. захисника      ОСОБА_1.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2. на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 10 липня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженець АДРЕСА_1 Віньковецького району, житель м.

Хмельницького АДРЕСА_1, українець, громадянин

України,     з                     середньою                   освітою,         неодружений,

невійськовозобов'язаний, непрацюючий, раніше судимий :

-  10.08.1993 року Хмельницьким міським судом за ст. 140 ч.І

України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 46-1

КК України відстрочено виконання вироку на 1 рік;

· 20.05.1997 року Хмельницьким міським судом за ст. ст. 17 ч.2, 229-6 ч.І КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України умовно на 1 рік;

· 14.01.1999 року Хмельницьким міським судом за ст. 140 ч.2 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі, звільнено 16.10.1999 року на підставі ст. 4 Закону України „Про амністію";

· 02.08.2002 року Бєлгород-Дністровським міськсудом Одеської області за ст. 141 ч.2, 185 ч.2, 309 ч.І, 70 ч.І КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі, звільнено 06.11.2003 року умовно-достроково на 2 місяці 28 днів;

· 05.10.2005 року Хмельницьким міськрайсудом за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років 5 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробування , з встановленням іспитового строку 3 роки.

засуджений : за ст. 185 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст. 185 ч.З КК України - на 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено йому покарання у вигляді 4 років розбавленні волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі. Запобіжний  захід ОСОБА_2.  залишено  попередній  - тримання  під

1

вартою.

Строк відбування покарання засудженому постановлено рахувати з 10.07.2006 року, зарахувавши в даний строк час перебування його під вартою -24.02.2006 року по 9.07.2006 року.

Стягнуто із ОСОБА_2. матеріальної* шкоди на користь : ОСОБА_2 1056, 44 грн., ОСОБА_3- 1335 грн., ОСОБА_4- 695 грн., ОСОБА_5 - 1091 грн., ОСОБА_6 - 1170 грн., ОСОБА_7 1195 грн.

ОСОБА_2. засуджено за те, що він 7 листопада 2005 року біля 11 год. в магазині, що на зупинці „Хмельницький гуманітарно-педагогічний Університет", що по вул. Проскурівського підпілля у місті Хмельницькому таємно викрав з кишені ОСОБА_2. її мобільний телефон „Самсунг-Х460" вартістю 1000 грн. із стартом пакетом „Діджус" вартістю 50 грн., на рахунку якого були кошти в сумі 4,44 грн. та який знаходився на шнурку вартістю 2 грн., всього на загальну суму 1056,44 грн.

26.01.2006 року період часу з 14 по 16 годину ОСОБА_2. шляхом вільного доступу, скориставшись відкритими дверима, проник в кабінет №3 бухгалтерії Хмельницької міської виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що знаходиться по вул. Проскурівській, 7 міста Хмельницького, звідки таємно викрав жіночу сумочку вартістю 100 грн., яка належить ОСОБА_5., в якій знаходилось її майно : мобільний телефон „Сіменс С75" вартістю 746 грн. із стартом пакетом „Київстар" вартістю 50 грн., на рахунку якого було 25 грн., шкіряний гаманець вартістю 50 грн., в якому знаходилось 50 грн., шкіряну косметичку вартістю 50 грн., в якій знаходились парфуми та інші особисті речі на суму 120 грн., а всього на загальну суму 1191 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 30 січня 2006 року біля 17 год. 30 хв. засуджений, перебуваючи в салоні тролейбуса №4, поблизу зупинки „Поліклініка №1" в місті Хмельницькому, з кишені пальто неповнолітньої ОСОБА_8. таємно викрав її мобільний телефон „Сіменс-65" вартістю 930 грн. із стартовим пакетом „Діджус" вартістю 50 грн., на рахунку якого було 150 грн., та знаходився у шкіряному чохлі вартістю 40 грн., в сього на загальну суму 1170 грн.

Крім того, 7 лютого 2006 року біля 18 год. 40 хв. ОСОБА_2. перебуваючи у салоні маршрутного таксі №19 із жіночої сумочки, яка належить ОСОБА_3., таємно викрав її гаманець вартістю 40 грн., в якому були гроші в сумі 295 грн., МР-3 плеєр „Самсунг" вартістю 1000 грн., кредитну картку „Приват-Банк" на рахунку якого було 60 грн., в сього на загальну суму 1335 грн.

21 лютого 2006 року біля 13 години в салоні тролейбусу №7 із жіночої сумочки, що належить ОСОБА_4. ОСОБА_2. таємно викрав її мобільний телефон „Самсунг-Х480" вартістю 630 грн. із стартовим пакетом „Діджус" вартістю 50 грн., на рахунку якого було 10 грн., та який знаходився на шнурку вартістю 5 грн., всього на загальну суму 695 грн.

2

24 лютого 2006 року біля 13 години 30 хвилин ОСОБА_2., перебуваючи в салоні маршрутного таксі №29 із жіночої сумочки, яка належитьОСОБА_7. таємно викрав її гаманець, в якому знаходилось 185 грн. та 200 доларів США, чим заподіяв їй матеріальної шкоди на суму 1195 грн.

У своїй апеляції засуджений ОСОБА_2. вказує, що до епізодів викрадення майну у ОСОБА_2., ОСОБА_3.,ОСОБА_7., ОСОБА_4. він ніякого відношення немає, дані покази від давав під тиском з боку працівників міліції.

Заслухавши доповідача, засудженого та його захисника, що підтримали доводи апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів

Знаходить :

Апеляцію засудженого не підлягаючою задоволенню.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2. у вчиненні таємного викрадення чужого майна відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на зібраних і досліджених у суді доказах.

Сам засуджений визнав свою вину у викраденні майна у ОСОБА_5. та ОСОБА_8.. По чотирьом іншим епізодам свою причетність до вчинення крадіжок заперечує.

Однак його вина у вчиненні крадіжок, за які він засуджений підтверджується зібраними по справі доказами : показаннями потерпілих, протоколом впізнання, де потерпіла ОСОБА_2. впізнала ОСОБА_2., який викрав її мобільний телефон та інші речі, протоколом відтворення обстановки та обставин події, де засуджений показав як здійснював крадіжку особистого майна ОСОБА_5., протоколами очних ставок де потерпілі ОСОБА_8., ОСОБА_4. таОСОБА_7. кожна зокрема стверджували, що саме ОСОБА_2. викрав їх особисті речі, протоколами явки з повинною, де засуджений зізнається про вчинення крадіжок у потерпілих ОСОБА_5., ОСОБА_8., ОСОБА_3. та ОСОБА_4.

Також вина засудженого об'єктивно підтверджується показаннями свідка ОСОБА_9., яка показала, що при впізнанні потерпіла ОСОБА_2. впізнала ОСОБА_2. серед інших чоловіків, а свідок ОСОБА_10. підтвердив, що при відтворенні обстановки та обставин події засуджений ОСОБА_2. показав місце та розповів при яких обставинах вчинив крадіжку майна ОСОБА_5., свідки ОСОБА_11. та ОСОБА_12. вказали, що саме ОСОБА_2. викрав мобільний телефон у ОСОБА_8., оскільки вони бачили, що він стояв поза потерпілою у тролейбусі та штовхав її.

Діям засудженого суд дав належну правову оцінку.

Таким чином, посилання засудженого в апеляції на те, що він не причетний до вчинення крадіжок майна у ОСОБА_2., ОСОБА_3.,ОСОБА_7.,

З

ОСОБА_4. спростовуються сукупністю вищенаведених зібраних по справі і перевірених у суді доказів, достовірність яких не викликає сумніву.

Твердження засудженого ОСОБА_2. про те, що вищезазначені крадіжки він не вчиняв, але був змушений визнати себе винним внаслідок застосування до нього незаконних методів слідства є необгрунтованим. Таке твердження ОСОБА_2. перевірялось і на досудовому слідстві, і в судовому засіданні, проте не знайшло підтвердження і було визнано безпідставним.

Не встановлено по справі й суттєвих порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які б тягли за собою скасування вироку, на що також є посилання в апеляції.

Міра покарання призначена засудженому відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Засуджений ОСОБА_2. раніше судимий із застосуванням ст. 75 КК України і в період іспитового строку вчинив нові злочини.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

Ухвалила :

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, вирок Хмельницького міськрайонного суду від 10 липня 2006 року відносно нього - без зміни.

Головуючий /підпис/ Судді /підписи/

Копія вірна :

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області                   Л.В.Бойко