Справа № 708/553/2012

Провадження № 2/708/151/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2012 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Чепурнова В. О.,

при секретарі - Багара Н.М.,

за участю прокурора - Бокоча О.В.,

представників позивача - Державної інспекції сільського

господарства в Закарпатській області - Опаріна О.С.,

Попович О.Є.,

представника позивача - ДП «Перечинське лісове

господарство» - Камінського Е.В.,

представника відповідача - Перечинської районної

державної

адміністрації Закарпатської області - Швец Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом прокурора Перечинського району Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільского гоподарства в Закарпатській області, державного підприємства «Перечинське лісове господарство», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ Держкомзему в Перечинському районі Закарпатської області до Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області, гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 про визнання нечинним та скасування розпорядження в.о. голови Перечинської РДА № 630 від 31 грудня 2009 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної діялянки для ведення індивідуального садівництва та передачі безоплатно у власність ОСОБА_5», державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0700 га, серії ЯИ № 099736 від 15 січня 2010 року, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 грудня 2010 року, укладеного між гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Перечинського району Закарпатської області звернувся з позовом до Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області (надалі по тексту -Перечинська РДА) та гр. ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування розпорядження в.о. голови Перечинської РДА № 630 від 31 грудня 2009 року та державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0700 га серії ЯИ № 099736. Свої позовні вимоги мотивує тим, що розпорядженням в.о. голови Перечинської РДА № 630 від 31 грудня 2009 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва та передачі безоплатно у власність ОСОБА_5» затверджено ОСОБА_5 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0700 га в урочищі «Бабайово» для ведення індивідуального садівництва та надано вказану земельну ділянку у власність. Вважає дане розпорядження незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки вказана земельна ділянка на підставі державного акту серії ІІ-ЗК № 002494, виданого 21 квітня 1997 року Перечинською районною державною адміністрацією надана Перечинському ДЛГ у постійне користування для ведення лісового господарства та знаходиться у кварталі 34 виділі 9 Перечинського лісництва цього ж державного підприємства. При цьому Перечинською районною державною адміністрацією розпорядження про вилучення чи припинення права постійного користування державним підприємством вказаною земельною ділянкою не приймалось. Факт грубого порушення вимог земельного законодавства при передачі у власність вищенаведеної земельної ділянки відображений у акті перевірки, проведеної фахівцями Держземінспекції головного управління Держкомзему в Закарпатській області. Поряд з цим, на підставі спірного розпорядження в.о. голови Перечинської РДА, ОСОБА_5 посвідчено право власності на землю площею 0,0700 га згідно державного акту серії ЯИ № 099736, виданого 15 січня 2010 року. Вказаний державний акт не відповідає вимогам земельного законодавства, є недійсним та підлягає скасуванню. На підставі викладеного та у зв'язку з порушенням інтересів держави щодо володіння, користування та розпорядження лісами, прокурор просить позов задовольнити.

Перед початком розгляду справи по суті прокурор змінив позовні вимоги та підстави позову в порядку ст. 31 ЦПК України. Зокрема, прокурор зазначив, що 24 листопада 2009 року відповідач у справі гр. ОСОБА_5 звернулася до директора державного підприємства «Перечинське лісове господарство» (надалі по тексту - ДП «Перечинське ЛГ») із заявою, в якій вона просить надати згоду на вилучення зазначеної земельної ділянки, яка знаходиться в кварталі 34, виділ 9 Перечинського лісництва ДП «Перечинське лісове господарство» для ведення індивідуального садівництва. 30 листопада 2010 року директор ДП «Перечинське лісове господарство» звернувся з заявою до начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства з клопотанням про надання погодження на вибір місця розташування земельної ділянки в кварталі 34, виділ 9 Перечинського лісництва цього ж лісгоспу для вилучення та надання у власність для ведення садівництва гр. ОСОБА_5 Дана заява розглянута управлінням та надано відповідне погодження 14 грудня 2009 року за умови відшкодування втрат лісогосподарського виробництва та збитків, пов»язаних з вилученням земель лісогосподарського призначення із постійного користування ДП «Перечинське лісове господарство». Однак питання про надання відповідного погодження на вилучення земельної ділянки з боку постійного землекористувача на користь гр. ОСОБА_5 було розглянуто на засіданні комісії ДП «Перечинське ЛГ» тільки 25 січня 2010 року.

28 січня 2010 року після видачі спірного розпорядження в.о. голови Перечинської РДА про надання у власність земельної ділянки та видачі відповідного державного акту на право приватної власності на землю гр. ОСОБА_5 ДП «Перечинське ЛГ» звернулося з листом №47 до Перечинської РДА, в якому міститься клопотання про затвердження розрахунку збитків, розрахованих у зв»язку з вилученням лісового фонду в кварталі 34, виділі 9 Перечинського лісництва ДП «Перечинське ЛГ» на користь гр. ОСОБА_5

16 лютого 2010 року розпорядженням голови РДА №47 із порушенням вимог Постанови КМУ №284 від 19 квітня 1993 року «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» затверджено акт визначення розміру збитків, спричиненних вилученнм земельної ділянки у кварталі 34, виділі 9 Перечинського лісництва ДП «Перечинське ЛГ» гр. ОСОБА_5 Вказане розпорядження за протестом прокурора Перечинського району скасовано. Поряд з цим прокурор зазначає про численні порушення вимог земельного законодавства, вчинені під час виготовлення спірного акту про право власності на земельну ділянку, зокрема: проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки гр. ОСОБА_5 був затверджений розпорядженням в.о. голови Перечинської РДА 31 грудня 2009 року, а замовлення на його розробку землевпорядна організація (приватне підприємство «Закарпатгеопроект») отримала 05 січня 2010 року. Крім того, на протиправні дії начальника відділу Держкомзему в Перечинському районі, пов»язані з погодженням висновку щодо відведення даної земельної ділянки гр. ОСОБА_5, було внесено протест прокурора, який вказаним начальником був задоволений, а даний висновок - анульовано та відкликано. В подальшому прокурором було встановлено, що спірна земельна ділянка була відчужена відповідачем гр. ОСОБА_5 на користь гр. ОСОБА_6 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 грудня 2010 року №962, який підлягає визнанню судом недійсним на підставі ст. 203, 215 387 ЦК України та ст. 120, 155 ЗК України.

Представник ДП «Перечинське ЛГ» - в.о. головного лісничого Камінський Е.В. та представники Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області - Опарін О.С. та Попович О.Є. в судовому засіданні позов підтримали та просили суд його задовольнити з підстав, вказаних прокурором, а також з приводу цього подали суду відповідні листи (а.с. 26, 32).

Представник третьої особи - Головного управління держкомзему у Закарпатській області в судове засідання не з'явився, однак подав через канцелярію суду заяву, в якій підтримав позов прокурора та просив розглянути справу у відсутності представника управління (а.с. 32).

Представник відповідача - Перечинської РДА - Швець Л.М. у судовому засіданні позов визнала повністю та з цього приводу надала суду відповідну заяву (а.с. 34).

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток (а.с. 198, 199), а тому суд розглядає справу у їх відсутності.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що розпорядженням в.о. голови Перечинської РДА Закарпатської області Штелихи І.І. від 31 грудня 2009 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва та передачі безоплатно у власність ОСОБА_5» затверджено ОСОБА_5 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0800 га в урочищі «Бабайово» за межами населеного пункту для ведення індивідуального садівництва та надано вказану земельну ділянку у власність для ведення індивідуального садівництва (а.с. 18).

В той же час судом достовірно встановлено, що завдання на виконання робіт щодо виготовлення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки гр. ОСОБА_5 для ведення індивідуального садівництва за межами населеного пункту на території Перечинської міської ради, урочище «Бабайово» Перечинського району землевпорядна організація - приватне підприємство «Закарпатгеопроект» - отримало лише 05 січня 2010 року, що підтверджується матеріалами вказаного проекту землеустрою (а.с. 74, 78, 101-102). Крім того, згідно висновку відділу держкомзему у Перечинському районі №2017 від 29 грудня 2009 року, який підписаний начальником відділу Климцем М.В., останнім розглянутий фактично неіснуючий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_5, погоджено його та визнано за можливе надати дану земельну ділянку у власність ОСОБА_5 (а.с. 81). Даний факт свідчить про поршення зазначеними вище посадовими особами вимог ч. 8, 9 ст. 118 ЗК України під час виготовлення, погодження та завтердження вказаної землевпорядної документації. Даний висновок суду також підтверджується тим, що на виконання протесту прокурора Перечинського району Закарпатської області від 03 березня 2012 року № 81/333, вих.2012, начальником відділу держкомзему в Перечинському районі відкликано та анульовано його висновок від 29 грудня 2009 року № 2017 до проекту землеустрою (а.с. 143).

В судовому засіданні також достовірно встановлено, що вказана вище спірна земельна ділянка у відповідності до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 002494, виданого 21 квітня 1997 року Перечинською районною державною адміністрацією (розпорядження № 91), надана Перечинському державному лісогосподарському підприємству у постійне користування для ведення лісового господарства (а.с. 7-10). В судовому засіданні також встановлено, що відповідачка ОСОБА_5 була обізнана з цим фактом, що підтверджується її заявою на адресу директора ДП «Перечинське ЛГ» від 24 листопада 2009 року, в якій вона просить дати згоду на вилучення земельної ділянки, що знаходиться в кварталі 34, виділі 9 Перечинського лісництва ДП «Перечинського ЛГ» для садівництва (а.с. 147). В той же час Перечинською РДА упродовж 2009-2010 років в порядку ст. 22 Лісового кодексу України та ст. 149 ЗК України не приймалося розпорядження щодо вилучення чи припинення права постійного користування ДП «Перечинське ЛГ» спірною земельною ділянкою (а.с. 203).

Крім того, в судовому засіданні достовірно встановлено, що на вказаній земельній ділянці ведеться поточна господарська діяльність ДП «Перечинське ЛГ», що підтверджується: копією лісорубного квитка № 92 від 03 січня 2006 року, відповідно до якого в кварталі 34, виділ 9 відбувалася промислова рубка ділової деревини таксовою вартістю 11066 грн. (а.с. 117); копією актуальних матеріалів таксаційного лісовпорядкування Перечинського лісництва ДП «Перечинське ЛГ», згідно яких на спірній земельній ділянці знаходиться промислова деревина породи «бук» та «граб» в пропорційному співвідношенні 60% на 40%, з середнім віком дерев 105 років. (а.с. 146); у 2007 році відбулося доповнення лісових культур в кількості 1 250 дерев породи «явір» та «ясен», що підтверджується викопіровкою журналу лісових культур Перечинського лісництва ДП «Перечинське ЛГ» (а.с.204, 205).

Відповідно до ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

В судовому засіданні встановлено, що спірний державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0700 га серії ЯИ № 099736 гр. ОСОБА_5 виданий 15 січня 2010 року (а.с. 6), в той час як засідання комісії щодо вилучення вказаної земельної ділянки з державного лісового фонду ДП «Перечинське ЛГ» відбулося лише 25 січня 2010 року, що підтверджується наявною в справі копією вказаного протоколу (а.с. 113), тобто на момент видачі оспорюваного державного акту гр. ОСОБА_5 була відсутня як згода землекористувача на вилучення вказаної земельної ділянки, так і відповідне рішення Перечинської РДА про таке вилучення, що суперечить положенням ч. 2 ст. 149 ЗК України.

Крім того, відповідно до ст. 157 ЗК України та п. 5 Постанови КМУ від 19 квітня 1993 року № 284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» збитки відшкодовуються землекористувачам громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку громадянина. В той же час в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачкою ОСОБА_5 на момент отримання спірного державного акту на право власності на земельну ділянку, тобто станом на 15 січня 2010 року, не були сплачені збитки, заподіяні вилученням земельної ділянки, що підтверджується копією виписки з банківського рахунку ДП «Перечинське ЛГ» (а.с. 116).

Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як зазначено в п 11. Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним та скасування розпорядження в.о. голови Перечинської РДА № 630 від 31 грудня 2009 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної діялнки для ведення індивідуального садівництва та передачі безоплатно у власність ОСОБА_5» та державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0700 га серії ЯИ №099736 від 15 січня 2010 року є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 грудня 2010 року, укладеного між гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 120 ЗК України угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Невідповідність угод із земельними ділянками вимогам закону може виражатися у різних порушеннях, зокрема в недотриманні процедури переходу прав (вилучення, викуп, передача у власність, оформлення права власності тощо).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 грудня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу Конончук В.М., зареєстрований в реєстрі за №962, відповідачка ОСОБА_5 відчужила спірну земельну ділянку на користь гр. ОСОБА_6

Згідно зі ст.ст. 215, 216 ЦК України та роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України (п. 5, 10 Постанови № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними») вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Не підлягають задоволенню позови власників (користувачів) майна про визнання недійсними лише наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. Аналогічні правові позиції містяться в Постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2011 року у справі № 6-14цс11, які є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень в силу ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 грудня 2010 року, укладеного між гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 118, 120, 149 ЗК України, ст. 22 Лісового кодексу України, ст. ст. 215, 216 ЦК України, ст. ст. 10, 15, 88, 212-215, 218, 360-7 ЦПК України, с у д, -

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора Перечинського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, державного підприємства «Перечинське лісове господарство», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ Держкомзему в Перечинському районі Закарпатської області до Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області, гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 про визнання недійсним та скасування розпорядження в.о. голови Перечинської РДА № 630 від 31 грудня 2009 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва та передачі безоплатно у власність ОСОБА_5», державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0700 га, серії ЯИ № 099736 від 15 січня 2010 року, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 грудня 2010 року, укладеного між гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати розпорядження в.о. голови Перечинської РДА № 630 від 31 грудня 2009 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної діялнки для ведення індивідуального садівництва та передачі безоплатно у власність ОСОБА_5»

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27 грудня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу Конончук В.М., зареєстрований в реєстрі за №962.

Витребувати земельну ділянку площею 0,0700 га, яка розташована в урочищі «Бабайово» в кварталі 34, виділі 9 Перечинського лісництва державного підприємства «Перечинське лісове господарство» із чужого незаконного володіння гр. ОСОБА_6 та повернути її законному землекористувачу - державному підприємству «Перечинське лісове господарство».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Чепурнов В. О.